Рішення № 9787298, 27.05.2010, Оріхівський районний суд Запорізької області

СПРАВА №2-600

2010 року

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2010 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галчанського С.В.,

при секретарі Федоренко О.В.,

за участю:

представника позивача Карпішина Я.М.,

представника відповідача адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізьке обласне управління до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ :

Як указано в позовній заяві, 12 квітня 2002 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Оріхівського відділення №3011 та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №191. Згідно з умовами договору позичальнику надано кредит у розмірі 15000 грн. строком на 24 місяці з кінцевим строком повернення 12 квітня 2004 року. Договором встановлено плату за кредит в розмірі 20 % річних, які повинні сплачуватися щомісяця до 30 числа кожного місяця. Фактично відповідач отримав у банку 61900 грн. Позичальник зобовязаний своєчасно та повно погасити кредит, сплатити відсотки за користування кредитом.

Позичальник не виконала свої зобовязання за кредитним договором, частково погасила суму основного боргу та частково сплатила відсотки за користування кредитом.

Станом на 01 грудня 2009 року заборгованість відповідача становить 42117,95 грн., яка складається із суми боргу за кредитом в розмірі 15000 грн., заборгованості за несплаченими відсотками в розмірі 19615,89 грн., пені за простроченим кредитом в розмірі 3392,67 грн., пені за простроченими відсотками в розмірі 4109,38 грн.

Крім цього відповідачем було отримано в касі Оріхівського відділення №3011 ВАТ «Ощадбанк» кошти за видатковими касовими ордерами протягом 2002 2005 років на загальну суму 128889 грн., які до даного часу не повернуті банку.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором, суму боргу за позикою всього 171006,95 грн., стягнути на свою користь також суму сплачених судових витрат.

Згодом позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом в розмірі 42117,95 грн., заборгованість за позикою в розмірі 83889 грн., загалом стягнути 126006,95 грн., а також стягнути на свою користь суму сплачених судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав, коротко виклавши обставини позову.

У судове засідання, належним чином повідомлений про день і час проведення судового засідання, відповідач не зявилася, про причину неявки суду не повідомила. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, посилаючись на його безпідставність.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази в справі, а саме: копії кредитного договору від 12 квітня 2002 року №191, розрахунку суми заборгованості, протоколів виїмки від 07 квітня 2005 року, від 22 квітня 2005 року, описів видаткових ордерів, касових ордерів, паспорту серії СВ №257546, виданого 20 вересня 2000 року Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області, заяви про видачу кредиту від 05 квітня 2002 року, анкети індивідуального позичальника, техніко-економічного обґрунтування кредиту, платіжних доручень, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.п.1.1 п.1 кредитного договору №191 від 12 квітня 2002 року встановлено, що позивач надав відповідачу кредит на споживчі потреби у сумі 15000 грн. на строк 24 місяці зі сплатою відсотків у розмірі 20 % річних.

Відповідно п.п.3.6 п.3 договору встановлено, що щомісячно, не пізніше 30 числа відповідач повинен сплачувати банку відсотки за користування кредитом згідно з пунктом 1.2.

Відповідно до п.п.3.8 п.3 договору у випадку порушення строків платежів за кредитом і відсотків за користування ним та виникнення простроченої заборгованості відповідач повинен сплачувати банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Розмір заборгованості за кредитним договором, за позикою підтверджується наданими розрахунками заборгованості, касовими ордерами.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі. Відповідачем не виконано взяте на себе зобовязання з погашення кредиту, позики, внаслідок чого, відповідно до наданого розрахунку, існує заборгованість за кредитом в розмірі 42117,95 грн., за позикою в розмірі 83889 грн. Ці суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Крім цього позивачем при подачі позову до суду було сплачено державне мито в розмірі 1700 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 629, 631, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст.60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, Суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізьке обласне управління заборгованість за кредитним договором №191 від 12 квітня 2002 року в розмірі 42117,95 грн., заборгованість за позикою в розмірі 83889 грн., сплачені державне мито в розмірі 1700 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн ., а всього стягнути 127826 грн. 95 коп. на р/р3739604605 в ОПЕРВ Обласного управління Ощадбанку України м. Запоріжжя, МФО 313957, код ЄДРПОУ 02760363.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області С.В.Галчанський