Рішення № 9787262, 19.03.2010, Оріхівський районний суд Запорізької області

СПРАВА №2П-689

2009 року

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2010 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галчанського С.В.,

при секретарі Федоренко О.В.,

представника позивача Суберляк Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, третя особа: Оріхівський РВ УМВС України в Запорізькій області про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ :

Як указано в позовній заяві, 16 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №ZPМHGA0000000011. Згідно з умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 174685 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16 липня 2018 року.

Відповідно до умов договору відповідач зобовязався погашати заборгованість за кредитом відсотками, комісією, а також інші витрати згідно з умовами.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №ZPМHGA0000000011 від 16 липня 2008 року між позивачем та відповідачем 16 липня 2008 року укладено договір іпотеки відповідно до якого позичальник, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно будинок АДРЕСА_1

Відповідач порушує умови договору, свої зобовязання за договором належним чином не виконав. Станом на 16 лютого 2009 року заборгованість відповідача за кредитом з урахуванням відсотків, комісії, пені становить 168268,58 грн.

Позивач просить: 1) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZPМHGA0000000011 від 16 липня 2008 року в розмірі 168268,58 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки будинок та земельну ділянку, на якій він розташований розміром 0,100 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаних предметів іпотеки Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; 2) виселити відповідача з будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у ВРІРФО Оріхівського РВ УМВС України в Запорізькій області; 3) стягнути з відповідача судові витрати.

У судове засідання представник позивача не зявився, до суду надіслав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання, належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, відповідач не зявилася, до суду надіслала заяву, в якій просить перенести розгляд справи на інший день через її хворобу та до заяви додано довідку лікаря. Зазначену довідку не можна вважати доказом поважної причини неявки у судове засідання відповідача, оскільки, відповідно до п.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13 листопада 2001 року №455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Тому, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу без участі відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши докази в справі, зокрема надані позивачем копії: кредитного договору №ZPМHGA0000000011 від 16 липня 2008 року, розрахунку суми заборгованості за кредитним договором, договору іпотеки №ZPМHGA0000000011 від 16 липня 2008 року, паспорту серії НОМЕР_1, виданого 07 липня 1998 року Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області, реєстраційних документів юридичної особи, платіжних доручень, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.1 кредитного договору №ZPМHGA0000000011 від 16 липня 2008 року позивач надав відповідачу кредит в розмірі 174685 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04% річних на строк з 16 липня 2008 року по 16 липня 2018 року.

Пунктом 8 зазначеного договору визначено строк, вид кредиту, цілі, розмір кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості.

Відповідно до п.2.2 зазначеного договору відповідач зобовязався використати кредит на цілі, зазначені в умовах договору, сплатити відсотки за використання кредитних коштів відповідно до умов договору та повернути кредитні кошти у строки, зазначені в договорі.

Відповідно до п.1 договору іпотеки №ZPМHGA0000000011 від 16 липня 2008 року встановлено, що цим договором забезпечується виконання зобовязань іпотекодавця за кредитним договором, іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобовязань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації .

Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі. Відповідачем не виконано взяте на себе зобовязання з погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом в розмірі 155530,95 грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 10941,54 грн., за комісією за користування кредитом в розмірі 1450,81 грн., за нарахованою пенею за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в розмірі 345,28 грн. Відповідно до наданого розрахунку заборгованості станом на 16 лютого 2009 року загальна сума заборгованості складає 168268,58 грн. Ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Позивачем при подачі позовної заяви було здійснено оплату державного мита в розмірі 1484,62 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Однак позивачем державне мито сплачене не у повному обсязі, тому різниця між сумою, яка підлягає сплаті та сумою, яку сплачено позивачем, підлягає стягненню з відповідача в доход держави. Також стягненню з відповідача за вимогою про виселення відповідача підлягає державне мито в розмірі 08,50 грн. в доход держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.109 ЖК України, ст.ст.12, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.60, 88, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, Суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZPМHGA0000000011 від 16 липня 2008 року в розмірі 168268,58 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки будинок та земельну ділянку, на якій він розташований розміром 0,100 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаних предметів іпотеки (на підставі договору іпотеки №ZPМHGA0000000011 від 16 липня 2008 року) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_2, яка зареєстрована та проживає у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Оріхівського РВ УМВС України в Запорізькій області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» сплачені державне мито в розмірі 1484,62 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього стягнути 1514 грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави державне мито в розмірі 206 грн. 57 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області С.В.Галчанський