Ухвала суду № 97872491, 24.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №№380/487/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

24 червня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Шавель М.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного регіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконними дій, скасування постанови, -

встановив:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного регіонального управління Міністерства юстиції, у якій позивач просить:

- поновити строк для звернення до суду з оскарженням незаконних дій працівників державної виконавчої служби;

- визнати незаконними дії державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Квашинської Зоряни Леонідівни;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у зв`язку з примусовим виконанням вищенаведеного рішення суду.

Ухвалою від 18.01.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 17.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В ухвалі вказано, що питання поновлення строку звернення до суду буде вирішено під час розгляду справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, 28.01.2015 року рішенням №454/2849/14ц Сокальського районного суду Львівської області ухвалено усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 10,77 м.кв., що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку прощею 10,77 м.кв. і повернути її ОСОБА_2 , та не чинити ОСОБА_2 перешкод в користуванні та розпорядженні нею. 09.04.2019 старшим державним виконавцем Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Квашинською З.Л. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у зв`язку з примусовим виконанням вищевказаного судового рішення. Вважає, що такі дії державного виконавця посягають на її право власності та її земельну ділянку та суперечать вимогам закону, зокрема покликається на положення ст.107 ЗК України, ст.74 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому вказує, що оскільки стан здоров`я не дозволяє самостійно вільно пересуватись, звернутись вчасно в межах встановлених законом строків не могла. Крім того, вона є опікуном сина – інваліда 1 групи по зору. Тому просить поновити строк для звернення до суду з оскарженням незаконних дій працівників державної виконавчої служби.

Аналогічні пояснення щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду вказано позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду.

26.03.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги вважає безпідставними, надуманими та такими, що не підлягають до задоволення у зв`язку з пропущенням строку на оскарження. Вказує, що постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.04.2019, стягнення виконавчого збору від 09.04.2019 (яка оскаржується), стягнення витрат виконавчого провадження від 09.04.2019 та постанови від 09.04.2019 про відкриття виконавчих проваджень виділених в окреме виконавче провадження одержано позивачем ОСОБА_1 20.04.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Постанова про стягнення виконавчого збору від 09.04.2019 була виділена в окреме виконавче провадження №58864449. Вказане виконавче провадження щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 09.04.2019 завершено 19.11.2020 у відповідності до вимог п.9 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. 24.12.2020 позивач повторно наручно отримала постанову про стягнення виконавчого збору від 09.04.2019, яка була виділена в окреме виконавче провадження №58864449. Тому вважає, що строки оскарження позивач пропустив.

Позивач в судовому засіданні просить поновити строк звернення до суду з підстав, вказаних у заяві.

Відповідач у відзиві просить справу розглядати без їх участі.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення поданого клопотання (заяви), суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1,3 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1,2 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору винесена 09.04.2019 та оспорювані дії державним виконавцем вчинені 09.04.2019. Позивач дізналась про порушення її прав, свобод та інтересів 20.04.2019, що підтверджується копією поштового повідомлення №8000117015830, долученого відповідачем до відзиву. З вказаним позовом позивач звернулась до суду 30.12.2020 (згідно конверту).

Відтак, позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом.

Згідно ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду вказує на свій стан здоров`я, який не дозволяє самостійно вільно пересуватись, та те, що вона є опікуном сина – інваліда 1 групи по зору.

Позивачем до матеріалів справи долучено виписку із медичної карти №8054 та довідку №233 від 04.07.2019, з яких вбачається перебування її на лікуванні з 12.06.2019 по 30.07.2019 з рекомендацією обмеження фізичних навантажень до 8 тижнів.

З даних системи КП ДСС (Діловодство спеціалізованого суду) судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась з аналогічним позовом до того ж відповідача з тих же підстав 30.10.2020 (справа №380/9695/20) та 16.11.2020 (справа №380/10272/20), у яких позовну заяву повернуто позивачу. Відтак, з вказаним позовом до суду вона звернулась втретє. Ухвали про повернення позовної заяви позивачем не оскаржувались.

Відтак, позивачем не було підтверджено наявність об`єктивних підстав, пов`язаних з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що призвели до звернення до суду з пропуском встановленого строку, після того, як він дізнався про виникнення обставин, які слугували підставою звернення до суду, а також не доведено неможлививості своєчасного звернення до суду.

Окрім того, долучені до матеріалів справи відповідачем документи підтверджують факт обізнаності позивача про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2019 року про примусове виконання спірної постанови від 09.04.2019 №53929184 про стягнення виконавчого збору ще в квітні 2019 року. Окрім того, виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору закінчено 19.11.2020, постанову про закінчення такого виконавчого провадження позивачем отримано 24.12.2020, що підтверджується розпискою позивача.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними і допустимими доказами.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа “Олександр Шевченко проти України”, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

На дотримання строків звернення до адміністративного суду як однієї з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин неодноразово наголошувалось Верховним Судом, зокрема і в ухвалі Верховного Суду від 31.08.2020 у справі №9901/157/20.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пункт 8 частини першої статті 240 КАС України встановлює, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. 122, 123, 240, 241, 243, 272, 287, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного регіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконними дій, скасування постанови, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга згідно вимог ч. 6 ст. 287 КАС України може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна