Рішення № 97872471, 22.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10187/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Ізьо М.І.

за участю:

представника позивача - Хомин Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської міської ради, у якій просить суд:

- визнати протиправною розміщення недостовірної інформації про належність до переліку пам`яток архітектури та містобудування, історії розташованих на території м. Львова будівлі АДРЕСА_1 на офіційному сайті Львівської міської ради (https://city-adm.lviv.ua/lmr/lmrdownloads/!_upravlinnya/UOIS/Перелік%20пам_яток%20apxiтектури%20містобудування%20історії%20Львоваоновлено%2007%2010%202020 .рdf);

- зобов`язати Львівську міську раду вилучити з офіційного веб-сайту Львівської міської ради (https://cityadm.lviv.ua/lmr/lmrdownloads/!_upravlinnya/UOIS/Перелік%20 пам_яток%20apxiтектури%20містобудування%20історії%20Львоваоновлено%2007%2010%202020.рdf) інформацію про належність до переліку пам`яток архітектури та містобудування, історії розташованих на території м. Львова будівлі АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач розмістив на сайті Львівської міської ради недостовірну інформацію про належність будівлі АДРЕСА_1 до пам`яток архітектури місцевого значення м.Львова, у зв`язку із чим, позивач звернулась до суду за захистом свого, як вона вважає порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд даний позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 17.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощено позовне провадження та вирішено проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Ухвалою суду від 01.03.2021 року судом вирішено проводити судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча ухвалу із позовною заявою отримав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, у зв`язку із чим суд в силу вимог ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, письмових пояснень щодо предмету позову на адресу суду не направляв, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача з приводу заявлених позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку від 03 серпня 2017 року є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

09.06.2020 року Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради листом №0004-вих-42789 повідомлено про те, що: «Будівля на АДРЕСА_1 включена в Перелік пам`яток історії, архітектури і містобудування м.Львова за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» №671 від 13.12.1991».

18.06.2020 року відповідачем було оновлено «Перелік пам`яток архітектури містобудування історії Львова і в результаті оновлення вказаного переліку, відповідачем було включено до пам`яток архітектури місцевого значення будинок АДРЕСА_1 .

06.07.2020 року ОСОБА_1 було скеровано на адресу управління охорони історичного середовища ЛМР запит про надання копії документів з облікової документації на пам`ятки архітектури за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

29.07.2020 року управління охорони історичного середовища ЛМР листом №0004-вих-57936 повідомлено, що вичерпну відповідь на звернення ОСОБА_1 надано листом №0004-вих-42789 від 09.06.2020, з чого вбачається, що управління відмовилося надавати будь-які документи та пояснення щодо правомірності включення ним до переліку пам`яток архітектури місцевого значення будинку АДРЕСА_1 .

03.08.2020 року Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної адміністрації листом №16-3052/0/2-20 було повідомлено, що будівля за адресою АДРЕСА_1 не числиться у Переліку об`єктів культурної спадщини м.Львова, а також додатково повідомлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» №671 від 13.12.1991 до Переліку пам`яток архітектури місцевого значення включена « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_2 .

07.09.2020 року ОСОБА_1 було скеровано на адресу управління охорони історичного середовища ЛМР звернення із вимогами про приведення Переліку пам`яток архітектури та містобудування, історії розташованих на території м.Львова до відповідності з Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» №671 від 13.12.1991 та вилучити з Переліку пам`яток архітектури та містобудування, історії розташованих на території м.Львова будівлю за адресою АДРЕСА_1 .

02.11.2020 року управління охорони історичного середовища ЛМР листом №0004-вих-86311 повідомлено, що управлінням охорони історичного середовища проведено онлайн засідання Комісії з визначення відповідності об`єктів культурної спадщини ознакам пам`ятки щодо будинків за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , на якому вирішили, що будівля за адресою АДРЕСА_1 відповідає ознакам пам`ятки, зазначеним у п.4 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток» від 22.05.2019 року №492. Далі управлінням повідомлено, що висновки вищевказаної комісії скеровано в Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації для розгляду та прийняття рішення щодо зазначених об`єктів.

З відповіді управління охорони історичного середовища вбачається, що на цей момент будинок АДРЕСА_1 не належить до пам`ятки архітектури місцевого значення м.Львова і питання про належність такого будинку до пам`ятки архітектури місцевого значення потребує окремого рішення департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.7 ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Відповідно до абзацу першого ч.11 ст.59 Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997 "Про місцеве самоврядування" (надалі також Закон України № 280/97-ВР), акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до ч.1 ст. 1, ч.1, 2, 4 ст. 10-1 Закону України № 2939-VI від 13.01.2011 "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації", суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Згідно ст. 13 Закону України № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Розпорядники інформації зобов`язані:1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації. 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (ст. 14 Закону України № 2939-VI).

Ч. 1, 2 ст. 15 Закону України № 2939-VI передбачає, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, 1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо), а також інформацію, зазначену в частині п`ятій статті 6 цього Закону; 2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, 10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію… Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Ч. 5 ст. 6 Закону України № 2939-VI передбачає, що не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині.

Розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.(ч.1 ст. 16 Закону України № 2939-VI).

Ст. 23 Закону України № 2939-VI передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації.

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Законом "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч.1 ст. 10 Закону). Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч.1 ст. 11 Закону). Статтею 51 Закону передбачено, що виконавчий комітет ради утворюється відповідною радою на строк її повноважень, кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного голови. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, голови, заступника (заступників) сільського, селищного голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. До складу виконавчого комітету сільської, селищної ради входять також за посадою секретар відповідної ради, староста (старости). Очолює виконавчий комітет сільської, селищної ради відповідно сільський, селищний голова. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження. Зокрема: 1) складання, схвалення та подання на розгляд відповідної ради прогнозу місцевого бюджету, складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів; (пп. 1 п. "а" ч.1 ст. 28 Закону ).

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Виконавчий комітет сільської, селищної ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним головою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Матеріали справи свідчать про те, що розміщення недостовірної інформації на сайті Львівської міської ради про належність до переліку пам`яток архітектури та містобудування, історії розташованих на території м. Львова будівлі АДРЕСА_1 , фактично не породжує жодних правових наслідків для позивача, оскільки містить лише інформаційний характер.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив:

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Отже, умовою звернення до суду з позовом про визнання незаконним (протиправним) рішення органу місцевого самоврядування є заінтересованість позивача.

В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому, особа повинна довести (суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Зазначений обов`язок у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень також передбачений п.9 ч.5 ст. 160 КАС України. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам), є предметом судового захисту.

В свою чергу, неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто, суб`єктивне право особи та її обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

З аналізу змісту спірних правовідносин судом встановлено, що метою даного конкретного позову є визнання протиправними дій щодо розміщення недостовірної інформації про будинок, який належить позивачу на праві приватної власності.

Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховним Судом в постановах від 20.02.2019 року у справі № 522/3665/17, від 05.08.2019 року у справі № 522/18588/17, від 11.07.2019 року №826/14642/15 сформовано висновок, що заінтересованість особи повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому, для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

Отже, у справі, що розглядається, суду необхідно з`ясувати, чи має позивач матеріально-правову зацікавленість (інтерес) в оскарженні дій Львівської міської ради.

Узагальнюючи викладене, суд зазначає, що наведені ОСОБА_1 доводи породжують її право на звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій щодо належності до переліку пам`яток архітектури та містобудування, історії розташованих на території м. Львова будівлі АДРЕСА_1 на офіційному сайті Львівської міської ради.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Українське законодавство не передбачає можливості подання позову в "інтересах правопорядку", який відомий у теорії права як actio popularis. Ця форма скарги має на увазі право кожного представляти скаргу на нормативний акт після його оприлюднення, без обов`язку довести, що відповідна норма безпосередньо зачіпає його права і свободи, у даному випадку громадянин просто виконує свій обов`язок із захисту Конституції, необов`язково, щоб основні права заявника були порушені.

Отже, в даному випадку безпосередньо позивач є потерпілим від дій відповідача, оскільки вони спричинили суттєво негативний вплив саме на неї, а саме щодо належності до переліку пам`яток архітектури та містобудування, історії розташованих на території м. Львова будівлі АДРЕСА_1 на офіційному сайті Львівської міської ради, власником якої він є та в якій проживає.

Враховуючи викладене, оскарженими діями відповідача, права та охоронювані законом інтереси позивача порушені.

Більш того, суд звертає увагу сторін і на те, згідно вимог ч.4 ст. 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки, суд розцінює як визнання позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Львівської міської ради (пл.Ринок, 1, м.Львів, 79008, код ЄДРПОУ - 04055896) щодо розміщення недостовірної інформації про належність до переліку пам`яток архітектури та містобудування, історії розташованих на території м. Львова будівлі АДРЕСА_1 на офіційному сайті Львівської міської ради (https://city-adm.lviv.ua/lmr/lmrdownloads/!_upravlinnya/UOIS/Перелік%20пам_яток%20apxiтектури%20містобудування%20історії%20Львоваоновлено%2007%2010%202020 .рdf).

Зобов`язати Львівську міську раду (пл.Ринок, 1, м.Львів, 79008, код ЄДРПОУ - 04055896) вилучити з офіційного веб-сайту Львівської міської ради (https://cityadm.lviv.ua/lmr/lmrdownloads/!_upravlinnya/UOIS/Перелік%20 пам_яток%20apxiтектури%20містобудування%20історії%20Львоваоновлено%2007%2010%202020.рdf) інформацію про належність до переліку пам`яток архітектури та містобудування, історії розташованих на території м. Львова будівлі АДРЕСА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради(пл.Ринок, 1, м.Львів, 79008, код ЄДРПОУ - 04055896) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 840,80 грн.(вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок), що сплачений згідно квитанції №29392168 від 11.11.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 24.06.21 року.

Суддя Р.М. Брильовський