Ухвала суду № 97870494, 24.06.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430/1276/21

Провадження №1-кс/430/232/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року смт. Станиця Луганська

Слідчий суддя Станично-Луганського районного суду Луганської Дьоміна О.П., за участю прокурора Станично-Луганського відділу Щастинської окружної прокуратури Луганської області Горбатової Ю.В., слідчого СВ ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Михайлова Я.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Борисова В.М., секретаря судового засідання Романової М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Михайлова Я.С., погоджене прокурором Станично-Луганського відділу Щастинської окружної прокуратури Луганської Горбатовою Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12021131570000166, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2021 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Металіст, Слов`яносербського району Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, утриманців не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24.06.2021 року до слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Михайлова Я.С., погоджене прокурором Станично-Луганського відділу Щастинської окружної прокуратури Луганської області Горбатовою Ю.В., в кримінальному провадженні за №12021131570000166 від 23.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12021131570000166, відомості про яке внесені до ЄРДР 23.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.06.2021 року, близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 перебували у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , куди, за їх запрошенням, з`явився неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Реалізуючи єдиний злочинний умисел на вчинення розбійного нападу, діючи спільно та узгоджено один з одним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали виказувати на адресу неповнолітнього ОСОБА_3 необґрунтовані претензії щодо, нібито, наявності у нього грошового боргу, таким чином, використовуючи цю обставину як привід для вчинення кримінального правопорушення. Продовжуючи спільні злочинні дії, спрямовані на досягнення єдиної протиправної мети, ОСОБА_1 , діючи відповідно до заздалегідь розподілених між ним та ОСОБА_2 злочинних ролей, застосовуючи фізичне насильство, не менш ніж 20 разів кулаками обох рук вдарив ОСОБА_3 по голові та в обличчя. ОСОБА_2 одночасно з цими діями ОСОБА_1 , виконуючи відведену йому роль у вчиненні кримінального правопорушення, знаходячись у безпосередній близькості до ОСОБА_3 , на малій відстані, утримуючи у році ніж та демонструючи його наявність, виказував на адресу ОСОБА_3 погрози спричинення тілесних ушкоджень шляхом використання ножа, погрожуючи тим самим ОСОБА_3 застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я особи.

Скориставшись кількісною та фізичною перевагою, фактором недосягнення ОСОБА_3 повноліття, наявністю у них ножа, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цілком придушили здатність неповнолітнього ОСОБА_3 до супротиву, після чого, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету незаконного збагачення, шляхом вчинення розбійного нападу заволоділи чужим майном, а саме велосипедом марки «YOSEMITE» модель «IRON HAWK» чорно-червоного кольору, вартість якого складає 2000 грн., який належав ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки лікаря КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» наслідком вчинення стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 вказаного кримінального правопорушення стало спричинення йому тілесних ушкоджень у виді: ЗЧМТ, струс головного мозку, множинні забої, підшкірні гематоми обличчя, садно правої скроні, з якими він був госпіталізований до лікарні.

23.06.2021 року ОСОБА_1 , відповідно до ст. 208 КПК, затримано за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

24.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 23.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого було виявлено та вилучено: лезо ножа з речовиною бурого кольору; килим зі слідами речовини бурого кольору; відріз фрагменту шпалер зі слідами бурого кольору; відріз фрагменту тканини обшивки стільця зі слідами речовини бурого кольору; кам`яне чавило для загострення ножів; металеві обценьки зі слідами речовини бурого кольору; два сліди папілярних ліній, а також зафіксовано загальну обстановку на місці злочину;

-протоколом огляду місця події від 23.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено спортивний велосипед «YOSEMITE» iron Hawk;

-протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що 22.06.2021 року близько 22 год. 00 хв. на АДРЕСА_4 до нього підійшли знайомі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та запропонували прийти до будинку, розташованого по АДРЕСА_5 , з метою допомогти перенести металеву пластину. Однак, коли вони зайшли до будинку за вказаною адресою ОСОБА_1 почав його бити по голові та обличчю, а ОСОБА_2 , тримаючи ніж, висловлював погрози на адресу ОСОБА_3 . В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заволоділи спортивним велосипедом марки «YOSEMITE» модель «IRON HAWK», який належав ОСОБА_3 ;

-протоколом огляду речей від 24.06.2021 року за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , під час якого було оглянуто вилучений велосипед марки «YOSEMITE» модель «IRON HAWK»;

-протоколом додаткового допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 від 24.06.2021 року, який пояснив, що він впізнав свій велосипед марки «YOSEMITE» модель «IRON HAWK», який 22.06.2021 року у нього забрали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по вул. Центральній, смт. Станиця Луганська;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна, та яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Метою та підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Так, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

По-перше, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років, та те, що підозрюваний ОСОБА_1 мешкає на території, що знаходиться у безпосередній близькості до лінії розмежування, в зоні проведення операції об`єднаних сил та державного кордону України і у разі їх перетину будь-яким способом (у порядку передбаченому чинним законодавством або всупереч встановленому законом порядку), матиме реальну можливість переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора, суду, та, відповідно, уникнути кримінальної відповідальності.

По-друге, враховуючи, що під час досудового розслідування, а саме в ході огляду місця події було виявлено та вилучено: ніж без рукоятки (лезо), обценьки, однак у зв`язку із нетривалим проміжком часу після початку досудового розслідування та неможливістю проведення необхідних експертних досліджень у такий стислий період на даний час не отримано достовірних відомостей про те, чи взагалі є серед вилучених предметів знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 може володіти інформацією про місцезнаходження знаряддя злочину, а також речей та предметів, які могли зберегти на собі сліди вчинення та, перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити зазначені речі з метою приховування слідів злочину та уникнення кримінальної відповідальності.

По-третє, відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 177 КПК України наявним є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість незаконно впливати на потерпілого, в тому числі шляхом погроз або прохань змінити покази чи іншим способом.

У зв`язку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи, що останній вчинив злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним вище ризикам.

В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважаючи, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу.

Підозрюваний та захисник проти клопотання заперечували, оскільки вважають, що є всі підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані разом з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті – зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Судом встановлено, що ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12021131570000166, відомості про яке внесені до ЄРДР 23.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

23.06.2021 року ОСОБА_1 затриманий співробітниками ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області в порядку ст. 208 КПК України.

24.06.2021 року ОСОБА_1 в порядку ст. 277, 278 КПК України, вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Про обґрунтованість підозри свідчать наступні докази, що містяться в матеріалах справи:

протокол огляду місця події від 23.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_5 ; протокол огляду місця події від 23.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 ; протокол допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 ; протокол огляду речей від 24.06.2021 року; протокол додаткового допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 від 24.06.2021 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23.06.2021 року, які слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання досліджені в повному обсязі.

Сукупність наведених доказів дозволяє зробити обґрунтований висновок про вірогідність вчинення даного кримінального правопорушення саме підозрюваним та дають підстави зробити висновок про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення саме за ч. 2 ст. 187 КК України.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні прокурора. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризиків, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчать: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення.

Доводи прокурора та слідчого про те, що підозрюваний може впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: вік та стан здоров`я підозрюваного, той факт, що ОСОБА_1 не судимий, зареєстрований та фактично мешкає за різними адресами, неодружений, не має постійного місця роботи або навчання, відсутність у нього родини та утриманців, який зареєстрований в іншому населеному пункті, а в смт. Станиця Луганська мешкав тимчасово, за останнім фактичним місцем мешкання характеризується посередньо, що свою чергу свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання.

Таким чином, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

В той же час, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Так, згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, ч. 5 КПК України слідує, що підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави – та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Таким чином відповідно до вище перелічених статей суд вважає за необхідне при винесенні ухвали щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, а саме 90 800 грн. (40*2270) грн., яку він має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов`язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 181, 183,184, 194, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Михайлова Я.С., погоджене прокурором Станично-Луганського відділу Щастинської окружної прокуратури Луганської Горбатовою Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Старобільський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто по 21.08.2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 90 800 гривень, яку необхідно внести на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою. При цьому сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, отримувач коштів – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувач ДКСУ м. Київ, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672; призначення платежу: застава згідно КПК по справі №_від_____(П.І.П.), назва суду.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

В разі внесення застави, вище перелічені обов`язки, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз`яснюється положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Слідчий суддя О.П. Дьоміна