Ухвала суду № 97870109, 24.06.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

24 червня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3914/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_1 ;

представника відповідача - не з`явився;

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання позивача про призначення судової психологічної експертизи по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправним індивідуального акту, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправним індивідуального акту - рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 30.10.2020 року № 10/ІІ/2 -2020 прийняте у складі дисциплінарної палати про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на чотири місяці.

26.02.2021 року до суду надійшло клопотання позивача про призначення судової психологічної експертизи у даній справі (а.с. 62-65, Т.3).

У підготовчому засіданні позивач підтримав подане клопотання про призначення судової психологічної експертизи, мотивуючи тим, що тільки експерт із застосуванням відповідних методик зможе визначити розмір завданої позивачеві моральної шкоди.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, надав клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності.

Розглянувши клопотання про призначення експертизи, дослідивши необхідні для розгляду клопотання матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч.3 ст. 102 КАС України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до ч. 4 ст. 102 КАС України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 102 КАС України).

Згідно розділу 6 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи.

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи:

індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки;

емоційних реакцій та станів;

закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

З огляду на вище зазначене слідує, що судово-психологічна експертиза не призначена для встановлення факту заподіяння моральної шкоди та її можливого розміру.

Необхідно зазначити, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року по справі № 826/4741/17 наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Таким чином, встановлення факту заподіяння моральної шкоди та в подальшому визначення, на підставі оцінки всіх доказів та обставин справи, розміру відшкодування такої шкоди покладено саме на суд.

Зважаючи на зазначені в заяві доводи та зміст обставин, які на думку позивача могли б бути підтверджені чи спростовані за результатами такої експертизи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки доказів, наявних у матеріалах справи достатньо для повного, всебічного, об`єктивного розгляду цієї адміністративної справи та з`ясування всіх обставин, що мають значення для її вирішення.

Керуючись ст. 102, 103, 241, ч. 3 ст. 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправним індивідуального акту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвала суду у повному обсязі складена 24.06.2021 року.