Рішення № 97869453, 24.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 р. Справа№200/3294/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив:

- визнати дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в Горлівській філії ДПІ у період з 01.09.1980 по 31.07.1985 та не прийняття до уваги при нарахуванні пенсії довідок про заробітну плату дочірнього підприємства «Радіобитсервис» Колективного підприємства «Горлівський завод «Битрадіотехніка» незаконними;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період навчання Горлівській філії ДПІ у період з 01.09.1980 по 31.07.1985 та прийняти до уваги довідки про заробітну плату дочірнього підприємства «Радіобитсервис» Колективного підприємства «Горлівський завод «Битрадіотехніка».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пенсійний орган безпідставно відмовив позивачу в зарахуванні до страхового стажу період його навчання у Горлівській філії ДПІ з 01.09.1980 по 31.07.1985 та довідок про заробітну плату, чим порушило права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 30.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 13.04.2021.

13.04.2021 розгляд справи відкладено на 28.04.2021.

28.04.2021 розгляд справи відкладено на 13.05.2021.

13.05.2021 розгляд справи відкладено на 26.05.2021.

Ухвалою суду від 26.05.2021 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 22.06.2021.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що при призначенні пенсії позивачу управління діяло правомірно та в межах повноважень. Зазначило, що під час розрахунку стажу для призначення пенсії за віком не зараховано до трудового стажу період навчання у Горлівській філії ДПІ з 01.09.1980 по 31.07.1985 у зв`язку з тим, що позивач працював у період з 14.12.1983 по 23.04.1985 саме цей факт бавить під сумнів денну форму навчання позивача. Крім того, у трудовій книжці позивача в 3-4 записі слабкий відтиск печатки у 10 записі трудової книжки відсутня печатка. Щодо врахування довідок про заробітну плату позивача відповідач зазначає, що довідки про заробітну плату не враховані, оскільки видані окупаційною владою та не відповідають встановленому зразку, у зв`язку з чим не можуть бути враховані.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є отримувачем пенсії за віком довічно.

Листами Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27.04.2020 №ВЕБ-05755-Ф-З-20-021777 та від 19.02.2021 №0575-04-8/2998 повідомлено позивача, що при призначенні пенсії за віком до страхового стажу позивача не зараховано період навчання в Горлівській філії ДПІ з 01.09.1980 по 31.07.1985 у зв`язку з тим, що відповідач має сумніви щодо форми навчання, оскільки в період з 14.12.1983 по 23.04.1985 позивач працював, а трудова книжка не містить печатки установи, а довідки про заробітну плату від 25.08.2020 №20 та №21 які видані Дочірнім підприємством «Радіобитсервіс» колективного підприємства Міський завод «Битрадіотехніка» не можу бути зараховані оскільки видані підприємством яке розташоване та території не підконтрольній українській владі.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 09.08.1978 зазначено, що позивач у період з 01.09.1980 по 31.07.1985 навчався в ГФДПІ на денному відділенні на факультеті «АТР» (запис 10) (а.с.25).

Дипломом серії НОМЕР_3 підтверджено, що ОСОБА_1 навчався у період з 1980 року по 1985 рік у Донецькому політехнічному інституті (Горлівська філія) за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство» та здобув кваліфікацію інженера-механіка. (а.с.31).

Архівною довідкою Автомобільно-дорожнього інституту від 30.04.2020 №32 підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1980 по 31.07.1985 навчався в Донецькому політехнічному інституті (Горлівська філія) за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство» на денній формі навчання.(а.с.30).

Відповідно до довідок від 25.08.2020 №20 та №21 які видані Дочірнім підприємством «Радіобитсервіс» колективного підприємства Міський завод «Битрадіотехніка» позивач з липня 1988 року по жовтень 1993 року отримував заробітну плату та сплачував страхові внески до Пенсійного фонду України. (а.с.36-37).

Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.

Здійснивши юридичну кваліфікацію спірних відносин, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Закон №1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону №1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Стаття 56 Закону №1788 визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Згідно із пунктом д) абзацу 3 статті 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Таким чином, зі вказаного Порядку убачається, що при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Відповідно до диплому позивача КВ №733614, ОСОБА_1 у 1980 році вступив до Донецького політехнічного інституту (Горлівська філія), а у 1985 році закінчив за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство», присвоєна кваліфікація інженера-механіка.

У дипломі відсутня інформація щодо форми навчання позивача.

В матеріалах адміністративної справи наявна архівна довідка Автомобільно-Дорожнього інституту від 30.04.2020 №32 підтверджено, що з 01.09.1980 позивач зарахований студентом першого курсу, денної форми навчання за фахом «Автомобілі та автомобільне господарство» Горлівського філіалу Донецького політехнічного інституту (наказ від 22.08.1980 №01-496); 31.07.1985 ОСОБА_1 відраховано у зв`язку з закінченням інституту та захистом дипломної роботи (наказ від 04.07.1985 №526-04).

Вказана довідка видана державним освітнім закладом вищої професійної освіти «Донецький національний технічний університет «Автомобільно-Дорожній інститут» Донецької народної республіки, засвідчені печаткою цього закладу.

Отже виходячи з наведеного період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1980 по 31.07.1985 у Горлівському філіалі Донецького політехнічного інституту підлягає зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги позивача про зарахування довідок про заробітну плату від 25.08.2020 №20 та №21 які видані Дочірнім підприємством «Радіобитсервіс» колективного підприємства Міський завод «Битрадіотехніка» суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-V для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно підпункту 3 пункту 2.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду №9-1 від 26 квітня 2017 року, в редакції, чинній на час спірних правовідносин), за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно пункту 2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Згідно пункту 2.23 зазначеного Порядку документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 09.08.1978 у період з 07.07.1988 по 14.10.1993 позивач працював на Горлівському заводі «Битрадіотехніка» на посаді радіомеханіка (запис 16-20).

Довідкою Дочірнього підприємства «Радіобитсервіс» Колективного підприємства Міський завод «Битрадіотехніка» від 25.08.2020 №22 підтверджено факт роботи позивача у період з 07.07.1988 по 14.10.1993. (а.с.35).

Відповідно до довідок про заробітну плату для обчислення пенсії №20 та №21 від 25.08.2020 відповідає вимогам Додатку 1 до пункту 7 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005, в редакції постанови №9-1 від 26 квітня 2017 року, яка діяла на момент видачі довідки;

Встановлені обставини є підставою для висновку суду про те, що довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №20 та №21 від 25.08.2020є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами для встановлення заробітку при призначенні (перерахунку) пенсії позивачу.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 року у справі № 711/10426/16-а, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, оскільки вказана обставина не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення, що відповідає правозастосовній практиці в частині застосування так званих "намібійських винятків" Міжнародного суду ООН.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Донецької області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на зарахування до страхового періоду навчання з підстави знаходження підприємств та установ, які видали документи на підтвердження такого періоду, на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був надати належну оцінку всім наданим позивачем для підтвердження спірного періоду документам, які видані та засвідчені з населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження - м. Донецька та м.Горлівки.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17.

З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у довідках від 25.08.2020 №20, 21, 22 виданих Дочірнім підприємством «Радіобитсервіс» колективного підприємства Міський завод «Битрадіотехніка».

У відповідності до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку, про задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 908грн. відповідно до квитанції від 23.03.2021 №0.0.2064072652.1.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у зазначеному розмірі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Великоновосілківського ОУПФУ на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд –

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул.Центральна, 103, смт.Велика Новосілка, Донецька область, 85500, код ЄДРПОУ 42171290) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в Горлівській філії Донецького політехнічного інституту з 01.09.1980 по 31.07.1985 та не прийняття до уваги при нарахуванні пенсії довідок про заробітну плату дочірнього підприємства «Радіобитсервис» Колективного підприємства «Горлівський завод «Битрадіотехніка» від 25.08.2020 №20, 21, 22.

Зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул.Центральна, 103, смт.Велика Новосілка, Донецька область, 85500, код ЄДРПОУ 42171290) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) період навчання Донецького політехнічного інституту з 01.09.1980 по 31.07.1985 та врахувати про обчисленні пенсії інформацію викладену в довідках дочірнього підприємства «Радіобитсервис» Колективного підприємства «Горлівський завод «Битрадіотехніка» від 25.08.2020 №20, 21, 22.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул.Центральна, 103, смт.Велика Новосілка, Донецька область, 85500, код ЄДРПОУ 42171290) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 24 червня 2021 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв