Рішення № 97869224, 22.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 р. Справа№200/4867/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

22.04.2021 року позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3), звернувся до суду з позовом до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ:34974684, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Глекова, 2) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 06.04.2021 року у розмірі 5100 грн. по ВП №59249060, винесену старшим державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Сіриком С.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №200/10913/18-а, виданого 18.02.2019 року Донецьким окружним адміністративним судом.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що штраф у межах виконавчого провадження накладається у разі невиконання рішення без поважних причин. Водночас, відповідачем не проводилось жодної перевірки перебігу виконавчого провадження та поважності причин його невиконання, що свідчить про безпідставність спірної постанови. Позивачем нараховано пенсію, суму нарахованої пенсії не виплачено через обмеженість фінансування, що, на думку позивача, свідчить про вчинення залежних від нього дій у межах наявних повноважень задля виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 27.04.2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

17.05.2021 року на адресу суду представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 22.06.2021 року на 14 год. 00 хв.

У період з 31.05.2021 року по 18.06.2021 року суддя Мозговая Н.А. перебувала у щорічній відпустці.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на адміністративний позов не надано.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених статтею 205 КАС України не має, суд вважає за можливе розглянути заяву у порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративний позов, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

20.03.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на адресу, зокрема, Пенсійного фонду України надіслано запит щодо роз`яснення механізму виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року по справі №200/10913/18-а щодо зобов`язання ГУ ПФУ у Донецькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 у період з 01.05.2018 року по 30.09.2018 року (а.с.5).

26.04.2019 року Пенсійний фонд України повідомив, що виплата заборгованості пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 року по 30.09.2018 року здійснюється відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 зі змінами (а.с.6).

Постановою старшого державного виконавця Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сіриком С.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду №200/10913/18-а від 18.02.2019 року, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України виплатити ОСОБА_1 заборгованість пенсії по інвалідності за період з 01.05.2018 року по 30.09.2018 року.

У п.2 постанови вказано про те, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.8).

26.12.2019 року Головним управління ПФУ у Донецькій області надіслано заяву старшому державному виконавцю Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сірику С.В. про виконання рішення суду, у якій зазначено про те, що головним управлінням в межах своєї компетенції здійснено нарахування пенсії за період з 01.05.2018 року по 30.09.2018 року (а.с.9).

14.01.2020 року Головним управління ПФУ у Донецькій області на адресу Пенсійного фонду України надіслано листа про вирішення питання виділення коштів на виконання рішення суду в сумі 38984,75 грн. ОСОБА_1 (а.с.11).

Постановою старшого державного виконавця Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сіриком С.В. від 06.04.2021 року за невиконання рішення суду накладено на Головне управління ПФУ у Донецькій області штраф у розмірі 5100,00 грн. на користь держави (а.с.13).

14.04.2021 року Головним управління ПФУ у Донецькій області на адресу Пенсійного фонду України надіслано листа про вирішення питання виділення коштів на виконання рішення суду в сумі 38984,75 грн. ОСОБА_1 (а.с.14).

Таким чином, судом встановлено, що підставою виникнення даного спору є накладення відповідачем на позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду (ВП №59249060).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

При вирішенні спору суд виходить із того, що спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404 в редакції, що була чинною на час винесення спірної постанови).

Відповідно до ст.1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята), за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404).

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону № 1404 виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону № 1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404 визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.

Судом встановлено, що позивачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року №200/10913/18-а у встановлений державним виконавцем строк не виконано.

Позивач зазначає, що часткове невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Позивачем нараховано заборгованість з пенсії згідно рішення суду з травня 2018 року по вересень 2018 року включно у сумі 38984,75 грн. (а.с.10, зворотній бік).

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.

За приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

Суд приймає до уваги те, що позивачем вчинялися заходи з метою виконання рішення суду, а саме: нараховано пенсію ОСОБА_1 у період з травня 2018 року по вересень 2018 року включно у сумі 38984,75 грн. (а.с.10, зворотній бік), 14.01.2020 року, 14.04.2021 спрямовувалися листи до Пенсійного фонду України про необхідність виділення коштів для сплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 38984,75 грн. (а.с.11,14).

Однак, вжиті позивачем заходи не призвели до надходження коштів на виплату ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з травня 2018 року по вересень 2018 року включно у сумі 38984,75 грн.

Таким чином, рішення суду в частині виплати заборгованості не виконано боржником з поважних та незалежних від нього причин, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За статтею 90 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось із позовом у цій справі не як суб`єкт владних повноважень на виконання покладених на нього функцій (завдань), а як юридична особа публічного права, а тому розподіл понесених позивачем у цій справі судових витрат слід здійснювати в загальному порядку.

Враховуючи наведене сплачений позивачем при поданні позову судовий збір в розмірі 2270,00 грн. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ:34974684, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Глекова, 2) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 06.04.2021 року у розмірі 5100 грн. по ВП №59249060, винесену старшим державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Сіриком С.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №200/10913/18-а, виданого 18.02.2019 року Донецьким окружним адміністративним судом – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 06.04.2021 року у розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп. по ВП №59249060, винесену старшим державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Сіриком Станіславом Володимировичем при примусовому виконанні виконавчого листа №200/10913/18-а, виданого 18.02.2019 року Донецьким окружним адміністративним судом.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань зі Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ:34974684, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Глекова, 2) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення виготовлений у нарадчій кімнаті та підписаний 22.06.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая