Постанова № 97865121, 23.06.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2148/21

Провадження № 3/0203/1634/2021

ПОСТАНОВА

23 червня 2021 р. суддя Підберезний Г.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Дніпропетровської митниці про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туреччини, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 471 Митного кодексу України -

В С Т А Н О В И В:

03.06.2021 до суду надійшла адміністративна справа стосовно ОСОБА_1 з поданням, згідно якого 16.03.2021 року о 14 год. 35 хвилин в зоні митного контролю залу приліт міжнародного аеропорту м. Запоріжжя під час оформлення у митному відношенні пасажирів авіарейсу № 432 «Стамбул-Запоріжжя», громадянин Туреччини ОСОБА_2 самостійно обрав для проходження митного контролю «зелений коридор», де митний контроль здійснюється у спрощеному порядку (без заповнення митної декларації).

Після перетину ОСОБА_1 зеленої смуги, що позначає початок «зеленого коридору», при усному опитуванні повідомив і пред`явив до митного контролю, іноземну валюту - 10 000 доларів США. Однак, під час здійснення митного контролю встановлено, що, окрім заявленої валюти, у внутрішній кишені його верхнього одягу знаходяться 10 000 доларів США та у гаманці 1 820 доларів США, загалом 21 820 доларів США, що за курсом НБУ на 16.03.2021 перевищує норму для усного декларування, відповідно до постанови Правління НБУ від 02.01.2019 № 3 на 9 900 доларів США. Валюта в еквіваленті 10 000 ЕВРО, тобто 11 920 (одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять доларів США) повернута громадянину для ввезення в Україну у встановленому порядку.

Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 3, визначає порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських металів. Так, фізична особа ввозить вУкраїну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю,. що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 Євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, законодавством України встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України готівки в сумі понад 10 000 Євро.

Товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, а саме валютні цінності у сумі 9 900 доларів США, вилучені та зберігаються у Дніпровській митниці Держмитслужби.

Так, на думку Дніпровської митниці, громадянин Туреччини ОСОБА_1 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а саме перемістив через «зелений коридор» валюту в обсягах, що на 9 900 доларів США перевищують встановлені обмеження, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України.

Представник митниці в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 % вартості товару з конфіскацією товару.

ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні з вищевказаним правопорушенням не погодились та наполягала на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України. Також наголосили, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було залучення перекладача так як ОСОБА_1 є громадянином Туреччини.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особу, яка притягується до адміністративної відповідальності її представника, представників Дніпровської митниці, суд вважає, що адміністративна справа у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення з наступних підстав.

3а змістом ст. 245. 252. 280 КУпАП України та згідно з ст.486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в провадженні у справі про адміністративне правопорушення мають бути забезпечені права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі право користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

У протоколі №0145/11000/21 від 16.03.2021 вказано, що ОСОБА_1 є громадянином Туреччини та проживає в Туреччині, проте у протоколі не зазначено жодних відомостей про те, чи ця особа володіє українською мовою, якою ведеться провадження. У разі, якщо така особа не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача. Перекладач повинен мати відповідну освіту, що дає право перекладу з іноземної мови на українську, а також попереджається про відповідальність за завідомо неправильний переклад.

Згідно зі ст. 274 КУпАП, перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Жодних відомостей про участь перекладача під час складання даного протоколу - не зазначено. Відомості про те, що особа, що притягається до відповідальності, розуміє українську мову та послуги перекладача їй не потрібні, надані суду матеріали не містять. Зокрема, суду не надано відеозапису, з якого вбачається, що ОСОБА_1 розуміє українську мову та не потребує послуг перекладача.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід`ємна складова права на захист.

Отже, під час складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 було істотно порушено та обмежено її процесуальні права, не виконано вимог щодо залучення перекладача під час складення протоколу та не були належним чином роз`яснені його права та обов`язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбачені ст. 268 КУпАП.

Таким чином, відсутність перекладача при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу у справі про адміністративне правопорушення свідчить про порушення вимог ст. 268 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього у справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельник проти України, рішення від 19 лютого 2009 року).

У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, враховуючи, що наявний в матеріалах адміністративної справи протокол про адміністративне правопорушення від 16.03.2021, який повинен бути первинним і головним доказом в даній справі, складений із грубим порушенням права особи на захист, шо робить його очевидно недопустимим доказом, то відсутні підстави заслуховувати в судовому засіданні учасників справи.

Також беручи до уваги відсутність інших доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 417 МК України, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 417 МК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Тому, суддя приходить до висновку щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП,ст.ст.487, 527 МК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 124, 247, 283-287 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України закрити у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення.

Предмети правопорушення – долари США вилучені, відповідно до протоколу про порушення митних 0145/11000/21 від 16.03.2021 – повернути власнику ОСОБА_1 .

Грошові кошти в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, внесені ОСОБА_1 , на рахунок Дніпровської митниці Держмитслужби згідно квитанції №0.0.2054964879.1 від 17.03.2021 - повернути власнику ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Г.А. Підберезний