Ухвала суду № 97864696, 17.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/4806/21

Провадження № 1-кс/932/2523/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Кубрак К.В., прокурора Зінченко О.С., слідчої Деркач Т.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Маслій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Деркач Т.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 непрацюючого, неодруженого, раніше судимого (амністованого)

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041030000593 від 15.06.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и в :

17.06.2021 року до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернулась старша слідча слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Деркач Т.І. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Зінченко О.С.

В обгрунтування заявленого клопотання слідча зазначає, що слідчим відділом Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041030000593 від 15.06.2021 року.

У клопотанні слідча вказує, що на даний час досудовим розслідуванням встановлено, що 15 червня 2021 року, в період з 21.00 год. по 22.10 год., ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебували неподалік магазину «MOROZ», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля 2 б, де у останніх виник умисел на умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.

В подальшому, прибувши за вищевказаною адресою на автомобілі ВАЗ 21083 білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , приблизно о 22.00 год., побачили магазин «MOROZ», розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на першому поверсі, що на праві власності належить ОСОБА_4 , з мотивів ,які на даний час встановлюються, виник злочинний умисел на знищення вищевказаного приміщення магазину шляхом підпалу.

ОСОБА_3 , спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , узгодили злочинний план та методи його реалізації, які виразились у першочерговій необхідності підготування легкозаймистої паливно-мастильної речовини, необхідної для досягнення мети, після чого діючи у якості співвиконавців перейшли до реалізації злочинного умислу.

ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи співвиконавцями вчинення кримінального правопорушення, згідно з розробленим планом та відведеним їм ролям, знайшли скляну ємність з позначенням «SHAKE», після чого у невстановлене досудовим розслідуванням місце, де за невстановлених слідством обставин наповнили вищевказану ємність легкозаймистою речовиною та за допомогою тканини синього кольору, яка була призначена для запалу суміші помістили її у горло пляшки, тим самим створили саморобний вибуховий пристрій на основі легкозаймистої суміші.

В подальшому, 15 червня 2021 року, приблизно о 22:00 год., ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою умисного знищення чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повернулися до буд. АДРЕСА_2 , в якому знаходиться магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », згідно з розробленим планом один із виконавців відкрив заздалегідь заготовлену скляну ємність з позначенням «SHAKE», всередині якої була легкозаймиста речовина та з метою розпалу суміші, підпалили шматок тканини та кинули у скляний фасад магазину «MOROZ», розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

В подальшому, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вважаючи, що вчинили усі дії, необхідні для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки скло фасаду не розбилось до кінця та горюча суміш не потрапила до приміщення магазину та у зв`язку зі спричиненим шумом, дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були помічені співробітниками поліції, які в подальшому їх затримали.

Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи умисел, спрямований на носіння, придбання, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, у не встановлений в ході досудового розслідування час та місці, у не встановленої особи, розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Положення про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної; зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. № 292), придбав револьвер системи «Наган», зразка 1985 року № НОМЕР_2 , 1939 року, який є бойовою нарізною вогнепальною зброєю, після чого продовжуючи свою злочинну діяльність, став пересуватись на автомобілі марки ВАЗ 21083, д.н.з НОМЕР_1 вулицями міста Дніпра, тим самим почав зберігати не маючи відповідного передбаченого законом дозволу.

В подальшому, 15.06.2021 року, близько 22:40 години, перебуваючи біля будинку №15А по вул. Щепкіна, ОСОБА_1 був затриманий співробітниками ВКП Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, та останнього було виявлено та вилучено револьвер, який ОСОБА_1 зберігав при собі в рюкзаку..

16.06.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України.

17.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідча зазначає, що обґрунтованість повідомленої підозри повністю підтверджується доданими до клопотання доказами.

У заявленому клопотанні слідчий вказує, що обставини правопорушення у своїй сукупності свідчать про те, що підозрюваний, стосовно якого внесене дане клопотання, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

За доводами клопотання, запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, зважаючи на вищевикладені обставини, не зможуть запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, просить таке задовольнити. Альтернативний розмір застави просить визначити у мінімальному розмірі – 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний та його захисник проти заявленого клопотання заперечили.

За епізодом щодо спроби відпалу приміщення підозрюваний підтверджує свою причетність до вказаної події, надає достатньо детальні покази яким чином він прибув на місце злочину, як купувалась запальна суміш, скільки обіцяли заплатити грошей та ін.

Щодо виявленого у нього револьвера вказує, що його, разом з товаришами затримали близько 22 год. 00 хв. 15.06.2021 року та близько 00 год. 00 хв. їх доставили до відділку поліції. Там їх розвели по різних кабінетах, під час безпосереднього затримання його особистий обшук не проводили, близько 3-4 ночі до приміщення прибув захисник за призначенням та поняті. Перед цим працівник поліції забрав у нього рюкзак та перед обшуком його повернув. Згодом у рюкзаку виявилась граната, хто саме туди її поклав, йому не відомо. Вказує, що він дуже наляканий, хвилюється за свою безпеку та боїться помсти з боку працівників поліції. За епізодом щодо підпалу приміщення готовий повністю співпрацювати зі слідством.

Захисник щодо клопотання заперечив, просить застосувати запобіжний захід, що не пов`язаний із позбавленням волі.

Щодо виявленого револьвера, слідча та прокурор вказали, що раніше про ці обставини нічого не було відомо, перед цим підозрюваний таких заяв не робив.

Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Слідчим відділом Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041030000593 від 15.06.2021 року.

15.06.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

16.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України.

17.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється у закінченому замаху на умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб та у носінні, придбанні вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, за обставин, що вищевикладені.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до закінченого замаху на умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб,свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, а саме: протоколи огляду місця події, протокол затримання, показаннями підозрюваного, наданими ним в судовому засіданні.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний понад 5 годин перебував під контролем працівників поліції та у приміщенні відділу поліції, в цей час слідчі дії не проводились, а тому досить дивним є факт зволікання у складанні протоколу про затримання.

Підозрюваний повністю признає свою причетність до правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що є тяжчим ніж за ч. 1 ст. 263 КК України. Показання підозрюваного з даного приводу є досить детальними та послідовними.

Слід зазначити, що показання підозрюваних є ідентичними: усі вони повністю підтвердили свою причетність до підпалу та у кожного з них, за аналогічних обставин (після перебування у приміщення відділу поліції декілька годин), були віднайдені по одній гранаті, а в третього підозрюваного пістолет «Наган».

Усі підозрювані стверджували, що вказані предмети їм підкинули працівники поліції.

За вказаних обставин, повідомлена ОСОБА_1 підозра за ч. 1 ст. 263 КК України є достатньо сумнівною.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, не може вважатись необґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, на даному етапі розслідування, є досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до вказаного кримінального правопорушення.

Натомість, як вже було зазначено, повідомлена ОСОБА_1 підозра за ч. 1 ст. 263 КК України є достатньо сумнівною.

Досудове розслідування знаходиться ще на початковому етапі, однак це не означає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться не на її користь.

Зважаючи на вищеописані обставини, слідчий суддя не приймає уваги підозру ОСОБА_1 за епізодом за ч. 1 ст. 263 КК України при вирішенні клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу за її недостатню обгрунтованість.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Аналогічне положення містить ст. 12 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Про факт існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа буде вдаватись до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про достатньо високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії є вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Водночас, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ризик переховування оцінюється з врахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Ризики, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення прокурором не доведений та ґрунтується виключно на припущеннях.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні прокурором не доведено недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заявлений ризик переховування очевидно існує, однак слідчим суддею не встановлено, що його ступінь є настільки високим, щоб позбавляти підозрюваного волі на даному етапі досудового розслідування.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, має постійне місце проживання, є сиротою, амністований, готовий співпрацювати зі слідством та сприяти у викритті замовників.

Відтак, з врахуванням вищевказаних обставин, зважаючи на принцип пропорційності та співмірності, слідчий суддя вважає, що запобігти заявленим ризикам, а саме ризику переховуватись від органу досудового розслідування та суду можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби та покладення на ОСОБА_1 обов`язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такі сприятимуть контролю за поведінкою підозрюваного під час строку дії запобіжного заходу.

Щодо заяви підозрюваного про те, що вибухові речовини йому підкинули працівники поліції, така фактично є заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, слід зафіксувати таку заяву та доручити територіальному підрозділу Державного бюро розслідувань провести відповідне розслідування за викладеними фактами, куди скерувати журнал та аудіо запис судового засідання, а також зобов`язати розглянути питання щодо вжиття до підозрюваного заходів безпеки, оскільки останній вказує на побоювання щодо своєї особистої безпеки.

Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 183, 186, 193, 194-196, 202, 206,214, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя –

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Деркач Т.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого судді, прокурора та/або слідчого, в період з 22 години 00 хвилин вечора до 06 години 00 хвилин ранку наступного дня,

- з`являтися за викликом до суду, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;

- повідомляти суд, прокурора та/або слідчого про зміну місця свого проживання та/або праці;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України;

- не спілкуватись із свідками, потерпілими, іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків встановити в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 серпня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному наступне: згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Зафіксувати заяву підозрюваного щодо вчинення кримінального правопорушення та доручити територіальному підрозділу Державного бюро розслідувань провести відповідне розслідування за викладеними фактами, куди скерувати журнал та аудіо запис судового засідання, а також зобов`язати розглянути питання щодо вжиття до підозрюваного заходів безпеки.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський