Ухвала суду № 97864661, 24.06.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4586/21

(2-з/199/78/21)

УХВАЛА

24 червня 2021 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шрамова Вікторія Миколаївна, про скасування рішення та запису державного реєстратора, -

В С Т А Н О В И В:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шрамова Вікторія Миколаївна, про скасування рішення та запису державного реєстратора.

Разом із позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подано до суду заяву про забезпечення позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шрамова Вікторія Миколаївна, про скасування рішення та запису державного реєстратора, мотивуючи тим, що реєстрація права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено без законних на те підстав, а саме за відсутності підстав для реєстрації права власності: державна реєстрація відбулась без отримання позивачем повідомлень/вимог про намір здійснити перехід права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки, про усунення порушення основного зобов`язання, як того передбачає домовленість викладена у п. 5.1 договору іпотеки, всупереч арешту на майно та заборони на проведення будь-яких реєстраційних дій з приводу відчуження нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за шість днів до прийняття приватним нотаріусом рішення про реєстрацію права власності.

Посилаючись на порушення норм законодавства України, позивач просить скасувати рішення приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою Вікторією Миколаївною, індексний номер: 58479292 від 01.06.2021 14:43:56 та запис про право власності № 42257253 від 26.05.2021р. 15:19:54.

За зазначеним рішенням відповідачем здійснено запис про право власність за новим власником - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕЙ-КОЛЕКТ".

На сьогоднішній день існує реальна загроза правам позивача на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 - продаж відповідачем такого приміщення призведе до ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, зокрема, позивачу буде потрібно витребувати таке приміщення від покупця, обмеження позивача у користуванні приміщенням - вже призводить до не отримання прибутку,.

Посилаючись на вище викладене заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Ознайомившись із доводами клопотання про забезпечення позову, розглянувши матеріали позовної заяви, приходжу до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Тобто, законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Так, відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Викладені заявником обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

Зі змісту клопотання про забезпечення позову убачається, що позивачем заявлено вимогу про накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки накладення арешту на майно може обмежити відповідача розпоряджатися майном на власний розсуд, що однозначно завдасть шкоди його правам та інтересам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити заяву частково шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії направленні на відчуження в будь-який спосіб нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»( ЄДРПОУ 37825968) .

Заборона відчуження вказаного рухомого майна не обмежить прав на володіння вказаним нерухомим майном.

Саме такий вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, забезпечить ухиленню від виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог і, в той же час відповідач не позбавляється можливості володіти і користуватися належним йому майном, а тому заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч.ч. 1,2 ст.149, п.2 ч.1 ст.150, ст.153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шрамова Вікторія Миколаївна, про скасування рішення та запису державного реєстратора – задовольнити частково.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шрамова Вікторія Миколаївна, про скасування рішення та запису державного реєстратора шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії направленні на відчуження в будь-який спосіб нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»( ЄДРПОУ 37825968), до розгляду справи по суті.

В іншій частині – відмовити.

Ухвала набирає чинності з дня постановлення – 24.06.2021 року, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки - до 24.06.2024 року.

Суддя О.О. Богун

24.06.2021