Рішення № 97863738, 24.06.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7873/20

Провадження № 2/185/844/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 185/7873/20 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 6247,20 грн., за кредитним договором № б/н від 16.12.2011 та судовий збір, обґрунтувавши свої вимоги наступним. 16.12.2011 ОСОБА_2 уклав з ПАТ «КБ «Приватбанк» кредитний договір № б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 , що підтверджується копією паспортів позичальника та відповідача. 04.03.2020 позивачем була направлена претензія кредитора до нотаріальної контори. Таким чином, відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування відбулось відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки відповідач не відмовився від спадщини у передбачені чинним законодавством строки. Станом на дату смерті позичальника заборгованість перед банком за кредитним договором № б/н від 16.12.2011 становить 6247,20 грн. У зв`язку з чим позивач звертається до суду.

Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження, а також, витребувано з Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції завірену належим чином копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та витребувано з відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на 25.03.2019.

Ухвалою суду від 23 березня 2021 року витребувано з відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян стосовно відомостей про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Ташкент, про його батьків.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, оскільки він був зареєстрований разом з померлим ОСОБА_2 , але разом з ним не проживав, та спадщину не приймав.

Дослідивши надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку № б/н від 16.12.2011 ОСОБА_2 уклав з ПАТ «КБ «Приватбанк» кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

ПАТ «КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Банк зазначає, що в порушення умов Договору, розмір загальної заборгованості позичальника перед Банком становить 6247,20 грн., що складається з заборгованості за тілом кредита у сумі 6247,20 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у м. Павлограді Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно.

04.03.2020 позивачем було направлено претензію кредитора до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори з метою виявлення спадкоємців після померлого ОСОБА_2 та включення кредиторської вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу.

Відповідно до відповіді Першої Павлоградської державної нотаріальної контори від 27.03.2020 за № 966/02-14, банк повідомлено, що претензію кредитора отримано та долучено до спадкової справи № 392/2019, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 і буде доведено до відома спадкоємців.

25.05.2020 до спадкоємця позичальника ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги.

Отже, як вбачається з обґрунтування позовної заяви та встановлених обставин, Банк висуваючи позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості, мотивує їх тою обставиною, що обов`язок ОСОБА_2 щодо повернення кредитних коштів перейшов до відповідача ОСОБА_1 , який був зареєстрований з ним за однією адресою, тобто постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та є його спадкоємцем в розумінні положень статей 1268, 1269, 1270 ЦК України, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї.

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 7 від 25.02.2021 наданої відділом реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, померлий ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 , станом на дату смерті позичальника, тобто на 25.03.2019 були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 159)

Відповідач надав до суду довідку про реєстрацію та склад сім`ї видану головою ОСББ «Балашовська 11», в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 2010 року по теперішній час фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 . (а.с. 180)

Згідно із актом від 24.05.2021 про не проживання встановлено, що ОСОБА_1 фактично не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з 15.01.2002. (а.с. 181)

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з копії спадкової справи № 392/2019, заведеної після померлого ОСОБА_2 , наданої Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 не звертався з заявою про прийняття спадщини.

За змістом ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Проте, зазначені вище норми підлягали б застосуванню, за умови, що відповідач є спадкоємцем боржника, і, що у спадкодавця є спадкове майно. У даній справі позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу того, що відповідач є спадкоємцем померлого, і, що у ОСОБА_2 є спадкове майно.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги до відповідача тим, що він прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, наявністю спільного зареєстрованого місця проживання.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Таким чином, сама по собі реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити відповідно до ч.2 ст.1268 ЦК України про прийняття спадщини.

При цьому, згідно із ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 ЦПК України).

Проте, Банк не надав та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вступу відповідача в управління або володіння спадковим майном, що свідчило б про прийняття ним спадщини, окрім того, ні з витребуваних судом матеріалів спадкової справи, ні з наданих позивачем доказів взагалі не вбачається наявність будь-якого спадкового майна після померлого ОСОБА_2 , лише за умови наявності якого та в межах його вартості, Банк, як кредитор спадкодавця міг би висувати будь-які майнові вимоги до спадкоємців.

Звертаючись із позовом до ОСОБА_1 як до спадкоємця ОСОБА_2 , позивач мав довести, що спадкоємцем всього майна є саме відповідач та у якій частці. Дослідивши матеріали справи, встановлено, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності та вартості майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину та безумовних доказів самого прийняття спадщини відповідачем, зокрема факту спільного проживання саме на час відкриття спадщини, навпаки відповідачем надано докази, які підвержують факт його не проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті, та спадкова ІНФОРМАЦІЯ_4 , заведена після померлого ОСОБА_2 , не містить заяви відповідача про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги банком не доведені, а тому позовна заява підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 5,12,13, 81, 89, 258,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця – відмовити.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ:14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, адреса листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50. М. Дніпро, 49000 .

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко