Ухвала суду № 97863371, 24.06.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5079/21

2/212/2924/21

У Х В А Л А

24 червня 2021 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкін І.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) в інтересах якого діє адвокат Васильченко Наталя Григорівна до ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ДНІПРО ПІВДЕННО – СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ДНІПРО) (місцезнаходження: 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56) про визнання дій протиправними та припинення розшуку автомобіля та інших засобів примусового виконання, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вищевказана позовна заява.

Ухвалою від 14 червня 2021 року позовна заява залишена без руху.

На виконання ухвали 23 червня 2021 року позивачем надано позовну заяву в якій він просить:

- визнати протиправними дії та зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) припинити розшук транспортного засобу та інші засоби примусового виконання (орієнтування на його затримання) на автомобіль марки DAEWOO модель LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 (за даними постанови ВДВС - реєстраційний номер НОМЕР_2 ), 2007 року випуску, тип ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 02.03.2018 року, належний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , оголошений у розшук постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 02.03.2020 року, про розшук майна боржника, що винесена у рамках виконавчого провадження ВП № 54255689, відкритого з примусового виконання виконавчого листа № 1-вп/225/2/2016 виданого 20.12.2016 року Дзержинським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ТДВ «Турбаза» на користь ОСОБА_2 заборгованості у загальному розмірі 50 000,00 гривень та стягнути судові витрати.

Дослідженням матеріалів позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України з наступних підстав.

За загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З аналізу 27, 28 ЦПК України слідує, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (ст. 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу(ч. 16 ст. 28 ЦПК України).

Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

При цьому, суд звертає увагу, що посилання на положення ч. 2 ст. 30 ЦПК України не обґрунтовано. Так, позивач посилається на те, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної її частини, проте вимог про зняття арешту з майна не заявлено.

З огляду на це суд звертає увагу позивача, щодо визначення предметної юрисдикції. При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи адміністративним судом визначальним є наявність сукупності наступних умов: 1) відповідачем є суб`єкт владних повноважень; 2) предметом спору є рішення, дії або бездіяльність суб`єкта влади; 3) підставами звернення до суду стала необхідність перевірки, чи діяв такий суб`єкт при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дії (допущенні бездіяльності) на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень.

Так, як було визначено у постанові Великої палати Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 340/25/19, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 року вказала, що якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.

На підставі викладеного суд робить висновок, що для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду.

Так, підставою цього позову позивач визначив, що виконавець відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" не мав правових підстав арештовувати майно, яке належить ОСОБА_1 , оголошувати автомобіль у розшук, проте вимог про зняття арешту позивачем не заявлено.

Крім того, суд вказує на те, що для наявності спору про визнання права власності необхідною підставою є невизнання або оспорювання такого права власності.

Так, для захисту прав власності в порядку передбаченому ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" обов`язковою підставою є оспорювання або невизнання існуючого права, в іншому випадку таке право не підлягає захисту, оскільки не порушене.

Отже, позивачу слід обґрунтувати подання позовної заяви, саме до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо предметної юрисдикції та територіальної підсудності.

У відповідності до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Васильченко Наталя Григорівна до ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ДНІПРО ПІВДЕННО – СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ДНІПРО) про визнання дій протиправними та припинення розшуку автомобіля та інших засобів примусового виконання – залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали надіслати позивачу, представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 24 червня 2021 року.

Суддя І. Б. Чайкін