Рішення № 97863243, 22.06.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2161/21

Провадження № 2/210/1201/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"22" червня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Чайкіна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул.. Симона Петлюри б.30), треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б.21, прим.56, кімн.415), Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича (76000, м. Івано-Франківськ, вул.. Михайла Грушевського, буд.17), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 05 лютого 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - Відповідач), треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича, Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 1-5).

Позов пред`явлено за правилами альтернативної підсудності - за місцем виконання виконавчого напису (частина 12 статті 28 ЦПК України).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 23 квітня 2021 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В. Ухвалою судді 26 квітня 2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 23, 24-25).

Позивачем подано заяву 15 червня 2021 року, у якій останній просить розглядати справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

На виконання вимог статей 178, 191, 278 ЦПК України Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надав відзив на позовну заяву 11 червня 2021 року.

Третя особа, Приватний виконавець Шаган Олексій Анатолійович направив клопотання про розгляд справи без його участі 16 червня 2021 року.

Третя особа Приватний нотаріус Личук Тараса Володимирович не скористався процесуальним правом подачі письмового пояснення на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що від державного виконавця йому стало відомо, що відбувається стягнення на заробітну плату, в межах виконавчого провадження 64470408, датованої 15.02.2021 року, за стягненням на користь Товариства з обмеженою відповідальніс «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованості у розмірі 26 720 гривень 23 копійки. Зазначена постанова винесена приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексієм Анатолійовичем, при примусовому виконанні виконавчого напису № 6901 від 27.12.2020 року, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем.

За допомогою ідентифікатора доступу, зазначеному у постанові про відкриття виконавчого провадження, позивачем було отримано виконавчий № 6901 від 27.12.2020 року та документи, на підставі яких приватний виконавець відкрив виконавче провадження, включно і договір № 002-26503-051010 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.10.2010 року.

Разом із тим, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року у редакції станом на час вчинення виконавчого напису приватного нотаріуса 27.12.2020 року, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосовуватись до договору № 002-26503-051010 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.10.2010 року.

Отже, таким чином, на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тобто були відсутні документи про повідомлення та надіслання позивачу письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов`язань за кредитним/іпотечним договорами, зокрема, це опис вкладень у поштовий конверт ; з документ, що підтверджує надання поштових послуг, у зв`язку із чим, нотаріус не мав передбачених законом підстав для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на мої доходи.

У відзиві на позовну заяву Відповідач просить суд відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі та посилається на наступні обставини. Як вбачається зі змісту виконавчого напису, вчиненного 27 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського ноаріального округу Івано-Франківського області Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за №6901, правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Дельта Банк» є ТОВ «ФК`ЄАПБ`на підставі Договору №2240/К відступлення права вимоги від 07 травня 2020 року, тобто строк для звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису перебуває у межах з 07 травня 2020 року по 07 травня 2023 року. Таким чином, твердження Позивача є помилковим щодо пропуску вчинення виконавчого напису, адже право вимоги виникло у Відповідача 07 травня 2020 року і до моменту звернення Відповідача до нотаріуса для вчинення виконавчого напису 27 грудня 2020 року минуло менше 3 років.

Крім цього, виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6901, щодо стягнення з Позивача на користь ТОВ «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 26720,23 гривень не підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безпірною

Короткий виклад обставин справи, встановлених судом.

27 грудня 2020 року був вчинений виконавчий напис приватним нотаріусом Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 26720,23 грн. на підставі кредитного договору №002-26503-051010 про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від 05.10.2010р., укладеної між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 (а.с.15).

У виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості з ОСОБА_1 проводиться за період з 07.05.2020р. по 30.11.2020 р. на підставі кредитного договору №002-26503-051010 про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від 05.10.2010р.

Сума заборгованості, згідно з Виконавчим написом, становить 26720,23 грн, в тому числі: - заборгованість за тілом кредиту-20019,60грн; - заборгованість з нарахованими процентами - 5900,63 грн; - плата за вчинення виконавчого напису - 800 грн;

З метою примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису, Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексієм Анатолійовичем, 11 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження № 64470408 про стягнення з позивача (боржника) - ОСОБА_1 , на користь відповідача (стягувача) - ТОВ «ФК`ЄАПБ» заборгованості у розмірі 26720,23 грн (а.с.8).

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

При цьому суд враховує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Суд зазначає, що наразі вказана постанова переглядається касаційною інстанцією, тому суд не враховує дану постанову, як підставу для задоволення чи відхилення заявлених позовних вимог.

Разом з тим, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право. Проте, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, що є підставою нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій: шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Разом з тим нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом розділом ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. При цьому нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення, Відповідачем до відзиву такі докази не надано також, як і не надано доказів, на підставі яких здійснено виконавчиий напис.

Висновки за результатами розгляду матеріалів справи

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, цією статтею; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов`язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Встановлені судом обставини свідчать, що нотаріус, вчинивши виконавчий напис, дійшов висновку про належне оповіщення Позивача про існуваня заборгованості. До того ж, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безпірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса 27.12.2020 року, стосувався лиш нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосуватись до договору №002-26503-051010 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.10.2010 року.

Наданий позивачем договір №002-26503-051010 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.10.2010р, свідчить про те, що між сторонами укладений договір у простій письмові формі.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Разом із тим, договір, на підставі якого здійснювався виконавчий напис, містить загальні положення про те, що Позивачу відкрито кредитну лінію, з певним кредитним ліміт, та на виконання умов користування платіжною карткою, мають сплачуватись певні платежі, які договором не визначені. При цьому, перелік послуг, та їх вартість, які надає Банк - містяться в Правилах, які можуть бути змінені (а.с. 11-12).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі - ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 05.10.2010 року укладено договір №002-26503-051010 про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки.

Кінцевий термін повернення кредитних коштів в даній угоді не визначено.

Спірний виконавчий напис вчинено за період з 07 травня 2020 року по 30 листопада 2020 року. Разом із тим, договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки не містить конкретного розміру відсотків, пені, комісії, інших складових вартості обслуговування, а так само і конкретних строків повернення окремих платежів. Ці питання врегульовані Правилами та умовами, які є мінливими.

Таким чином суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинено за відсутності доказів безспірності вимог банку.

Оцінивши усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, в розумінні вказаних норм, а тому підлягають задоволенню в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат

Позивач при подані позовної заяви (а.с.4) просила суд стягнути судові витрати з Відповідача на користь Позивача. В обґрунтування стягнення витрат на правову допомогу суду представлено Договір про надання правової допомоги 12/04 від 12 квітня 2021 року , квитанція за оплату юридичних послуг до договору.

Відповідно до ч. 1 та 3 (пункт 1) ст.133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до вимог ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином, зі сторони Відповідача підлягають стягнення витрати на правову допомогу на користь Позивача ОСОБА_1 , відповідно до пред`явлених вимог та які документально підтверджені.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - Відповідач), треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича, Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 6901, вчинений 27 грудня 2020 р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 26720,23 грн. (двадцять шість тисяч сімсот двадцять гривень двадцять три копійки) на підставі договору №002-26503-051010 про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від 05.10.2010р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) понесені судові витрати які складаються з вартості професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 6000 грн. (шість тисяч гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2021 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 );

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул.. Симона Петлюри б.30);

- третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б.21, прим.56, кімн.415);

- третя особа Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича (76000, м. Івано-Франківськ, вул.. Михайла Грушевського, буд.17) .

Суддя: О. В. Чайкіна