Рішення № 97861870, 24.06.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1360/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ “Приватбанк” звернувся до суду із позовом відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 49 256 грн. 73 коп., вказуючи, що що відповідно до договору № б/н, укладеного 01 листопада 2010 року відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позичальник неналежним чином виконувала взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, укладеним 01 листопада 2010 року, станом на 28 лютого 2017 року, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4 887 грн. 05 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 38 686 грн. 03 коп., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 3 100 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 250 грн. та процентної складової штрафу у розмірі 2 333 грн. 65 коп., а всього 49 256 грн. 73 коп., а також відшкодувати витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1600 грн.

05 травня 2017 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області ухвалено заочне рішення в цивільній справі за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено частково (а.с. 34-35). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Комерційного банку “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором № б/н від 01 листопада 2010 року станом на 28 лютого 2017 року, яка складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 4 887 грн. 05 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 38 686 грн. 03 коп., а всього 43 573 гривні 08 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Комерційного банку “Приватбанк” витрати, пов`язані із сплатою судового збору, у розмірі 1 600 гривень. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Костянтинівського міськрайнного суду Донецької області від 31 березня 2021 року скасовано заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у цивільній справі № 233/1360/17 від 05 травня 2017 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні (а.с. 68).

Ухвалою Костянтинівського міськрайнного суду Донецької області від 28 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 82).

Ухвалою Костянтинівського міськрайнного суду Донецької області від 24 червня 2021 року заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зменшення позовних вимог у цивільній справі повернуто позивачеві.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив у позовній заяві розглянути справу за його відсутності, надав до суду відповідь на відзив відповідача (а.с. 3, 88-102).

Відповідач ОСОБА_1 , її представник – адвокат Демченко К.А. в судове засідання не з`явились, звернулися із клопотанням про розгляд цивільної справи у їх відсутність (а.с. 105), надали письмовий відзив по суті позову (а.с. 76-78), з якого вбачається, що відповідачем визнаються позовні вимоги в частині розміру тіла кредиту у розмірі 4887,05 грн. та не визнаються позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 38686,03 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 3100,00 грн., штраф фіксована часина в сумі 250,00 грн., штраф процентна складова в сумі 2333,65 грн. Так, вважають неправомірним нарахування позивачем у справі неустойки та штрафів, оскільки відповідач зареєстрована на території Костянтинівського району Донецької області, що включений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Окрім того, позивачем не надано розрахунку пені та комісії. Також, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається зміна процентної ставки за поточною та простроченою заборгованістю. При цьому, анкета заявка не містить встановленого розміру процентної ставки за кредитом, тож неможливо встановити, який її дійсний розмір був встановлений договором та неможливо погодитися із позицією позивача, що розмір та підстави стягнення процентів за користування кредитом визначені сторонами в самому договорі, за відсутності обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачкою цих умов.

Приймаючи до уваги викладене, просили позовні вимоги задовольнити частково (а.с. 105).

У відповіді на відзив (а.с. 88-102) позивач зазначив, що у даному випадку зміст кредитного договору, укладеного в письмовій формі, зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 10 років, позичальник не звертався до банку за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про його обізнаність щодо розміру процентних ставок і згоди із ними, що підтверджується фактом підписання договору, користуванням кредитними коштами та частковим погашенням заборгованості. Підписавши анкету-заяву позичальник підтвердив, що був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними, що засвідчив власним підписом. Погашаючи заборгованість по кредиту відповідач прийняв умови договору та погодився з ними. Окрім анкети-заяви відповідачем також підписано «Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка підписана особисто відповідачем, з якої чітко вбачається, що на момент оформлення кредиту банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3% (36% на рік), вказано розміри комісій та штрафів, розмір щомісячного платежу. Тобто, сторонами при укладенні договору були узгоджені всі його істотні умови. Дані процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку. У відповідності із умовами укладеного кредитного договору розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку. Отримання такої виписки входить до обов`язків клієнта згідно із договором. Підтвердження відправлення повідомлень у теперішній час надати неможливо у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання. Позивач вважає, що відповідачем не виконано належним чином свої зобов`язання перед банком.

Враховуючи викладене, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 93).

З`ясувавши позицію сторін, їх представників, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 01 листопада 2010 року ОСОБА_2 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 5).

Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, ОСОБА_2 погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 7-12).

Відповідно до цієї заяви, яка підписана позичальником та банком, відповідач погодився з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір про надання банківських послуг. У заяві також, зокрема, зазначено, що позичальник ознайомилась і згодна із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку.

Відповідно до умов кредитного договору б/н від 01 листопада 2010 року відповідач отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3,0 % на місяць на залишок заборгованості.

Сторони узгодили розмір щомісячних платежів, які включають плату за використання кредитних засобів в обліковому періоді, складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості (а.с. 6).

При порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше, ніж на 120 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 гривень +5% від суми позову (а.с.6).

Відповідачкою змінено дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на шлюбне « ОСОБА_4 » у зв`язку із реєстрацією шлюбу із ОСОБА_5 , що мало місце 15 липня 2011 року та підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с. 47).

З 21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва АТ КБ «ПриватБанк») (а.с. 106).

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, та клієнт надає право банку у будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт; підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно п.п. 5.3 банк має право проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому, банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно п. 4.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну карту кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Відповідно до п.п. 6.5, 6.6 клієнт зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У випадку невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту чи овердафту), сплати винагороди банку.

Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (а.с. 4) станом на 28 лютого 2017 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 01 листопада 2010 року складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4 887 грн. 05 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 38 686 грн. 03 коп., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 3 100 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 250 грн. та процентної складової штрафу у розмірі 2 333 грн. 65 коп., а всього 49 256 грн. 73 коп.

У підтвердження факту користування кредитними коштами позивачем надано до суду виписку за договором б/н від 01 листопада 2010 року (а.с. 95 зворот – 98).

Як вбачається з письмового відзиву (а.с. 76-78) позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за кредитом у розмірі 4887,05 грн. визнаються відповідачем.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4887,05 грн. є обґрунтованими, визнаються відповідачем ОСОБА_1 та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами суд приходить до наступних висновків.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 01 листопада 2010 року, посилається на Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, у тому числі, у відповіді на відзив (а.с. 6, 7-12, 88-93).

При цьому, матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цими Умовами і Правилами надання банківських послуг ознайомилася і погодилася ОСОБА_1 , підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування, а так само умови щодо відповідальності за прострочення виконання зобов`язань.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови і Правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, а тому, відповідно, вказані Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 01 листопада 2010 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи даний спір, суд враховує висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17, у яких зазначено, що надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

В той же час, із доданої до анкети-заяви від 01 листопада 2010 року Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка містить підпис позичальника ОСОБА_2 із зазначенням дати - 01 листопада 2010 року (а.с. 6), вбачається узгодження сторонами базової процентної ставки (нараховується на залишок непростроченої заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів на рік) – 3,0 % на місяць (на рік - 36 %).

При цьому, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що з 01 квітня 2015 року проценти за користування кредитними коштами нараховувалися позивачем, виходячи з процентної ставки, що не була погоджена сторонами при підписанні Договору.

Факту повідомлення відповідача про запровадження іншого порядку (формули) нарахування поточних та прострочених процентів, а також факту погодження з відповідачем як позичальником збільшення розміру процентів, позивачем не доведено.

Таким чином, при визначенні розміру заборгованості за процентами за користування кредитним коштами у даному випадку суд виходить з такого розрахунку, з урахуванням узгодженої сторонами базової процентної ставки:

4887,05 грн х 0,1% (36%/360 днів) х 700 днів прострочки (з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2017 року) = 3420,93 грн;

3420,93 грн + 3791,37 грн (проценти, нараховані до 01 квітня 2015 року) = 7212,30 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню у розмірі 7212,30 грн.

Крім того, суд вважає неправомірним нарахування позивачем за даним кредитним договором пені та комісії у розмірі 3100,00 грн., штрафу (фіксована частина) у розмірі 250 грн. та штрафу (процентна складова) у розмірі 2 333 грн. 65 коп., оскільки 14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до ст. 2 якого забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень вище зазначеного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов`язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і до цього переліку включено Костянтинівський район Донецької області.

Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Станом на теперішній час Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не прийнято, зважаючи на що наявні підстави для застосування судом положень ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до даних паспорту (а.с. 46 зворот) місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 є сел.. Розкішне Костянтинівського району Донецької області, тому в даному випадку слід застосувати положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з відповідача пені та штрафів не підлягають задоволенню.

Також, як вбачається з позовної заяви позивач зазначає, що у відповідача по кредитному договору утворилася заборгованість з пені та комісії в сумі 3100,00 грн. У розрахунку заборгованості (а.с. 4) позивачем вказану суму розміщено у колонці «сума пені та комісії», в т.ч. накопичувальним підсумком, однак серед матеріалів позову відсутній документ, який містить розрахунок даних сум із розмежуванням складових, а так само підтверджує підстави їх нарахування. Наведене унеможливлює перевірку судом правильності розрахунку заборгованості в цій частині, тому підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею та комісією з відповідача у розмірі 3100,00 грн. у суду відсутні.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 4887,05 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7212,30 грн., а всього – 12 099 грн 35 коп.

У зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 393,03 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 526, 527, 599, 612, 634, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 19, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1д, ідентифікаційний код 14360570) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01 листопада 2010 року станом на 28 лютого 2017 року, яка складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 4 887 грн. 05 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 7212 грн. 30 коп., а всього 12 099 (дванадцять тисяч дев`яносто дев`ять) гривень 35 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати, пов`язані із сплатою судового збору, у розмірі 393 триста дев`яносто три) гривні 03 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 24 червня 2021 року.

Суддя :