Рішення № 97861127, 23.06.2021, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2691/20

Провадження № 2/559/406/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.,

з участю секретаря судового засідання Федорук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович про визнання нотаріального напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 8 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем вчинено виконавчий напис за реєстровим №14623 на підставі якого на користь ПАТ КБ «Приватбанк», як на правонаступника ЗАТ КБ «Приватбанк», з нього стягнуто заборгованість не сплачену в строк за кредитним договором №0803/90 від 24 березня 2008 року в сумі 93 257,94 доларів США грн., що за курсом НБУ від 07.09.2017 року за курсом 25,98 складає 2 422 841 (два мільйони чотириста двадцять дві тисячі вісімсот сорок одна) гривень 28 коп., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 23 218, 78 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі 24 518,24 доларів США; заборгованості з пені у розмірі 41 070, 90 доларів США; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 9,62 доларів США; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 4 440,40 доларів США, стягнення проведене за період з 24 березня 2008 року по 7 вересня 2017 року.

17 вересня 2019 року державним виконавцем Дубенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Єрмолаєвою Т.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою АТ КБ «Приватбанк» (правонаступник ПАТ КБ «Приватбанк») ВП №60075661.

У листопаді 2020 року він дізнався про існування даного виконавчого провадження та виконавчого напису, отримавши копії документів на адвокатський запит.

Вважає, що виданий виконавчий напис є таким, що не підлягає до виконання, оскільки станом на 8 грудня 2017 року існувало вже два рішення суду, що набрали законної сили, стосовно одного і того ж кредитного Договору №0803/90 від 24.03.2008 року про стягнення заборгованості, що також повторно включена у розрахунок для винесення виконавчого напису. Вимоги АТ КБ «ПриватБанк», зазначені у заяві про вчинення виконавчого напису, а також надані докази про безспірність заборгованості є неправомірні.

Рішення судів, а саме: Дубенського міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року у справі №2-880/10 та апеляційного суду Рівненської області від 2 березня 2016 року у справі №559/3528/14-ц, свідчать про те, що на момент подання такої заяви у відповідача вже було рішення суду про задоволення їх позовних вимог до нього за тим же ж кредитним договором в аналогічному розмірі. Вважає, що подання заяви про видачу виконавчого напису є бажанням відповідача отримати незаконним шляхом документ за яким з нього здійснити подвійне стягнення за одним і тим же ж кредитом, що є неприпустимим.

У подальшому, відповідач без жодних попереджень чи направлення відповідних листів, подав нотаріусу заяву про видачу виконавчого напису за той же період - з 20081 по 2017 рік. Нотаріус, в свою чергу, без відповідних перевірок і попереджень також видав виконавчий напис.

Вважає, що здійснений виконавчий напис за реєстровим №14623 від 8 грудня 2017 року, є незаконним та такими, що не підлягає виконанню, оскільки винесений із порушенням вимог чинного законодавства, а вказана заборгованість не є безспірною, бо на даний час існують судові рішення і вказаний спір вже вирішений по суті.

Ухвалою суду від 28.12.2020 року відкрито провадження. З метою виконання вимог ч.1ст.189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача - адвокат Лопухович А.О., згідно поданої заяви, просить провести розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк», який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважають позовну заяву безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню. Зазначають, що банк не є належною стороною відповідачем у даній справі, оскільки немає права видавати виконавчі написи. ОСОБА_1 визнає факти укладення з АТ КБ «Приватбанк» кредитного договору, а також наявність заборгованості за кредитним договором. Позивачем не надано жодних розрахунків, які б підтверджували спірність оспорюваного виконавчого напису, а також не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування позову. Вважають, що виконавчий напис вчинений відповідно до вимог закону. Вчинення напису передбачено частиною другою "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабміну 29 червня 1999 року. Для одержання виконавчого напису додаються: 1.оригінал кредитного договору; 2. засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості. Нотаріусу були подані такі документи.

Зобов`язання позичальником ОСОБА_1 не виконано, вважають, що він зловживає своїм правом на звернення до суду за для ухилення від виконання договірних зобов`язань. ОСОБА_1 своїх боргових зобов`язань перед АТ КБ «Приватбанк» не виконав та досі має заборгованість за договором. Вважають виконавчий напис правомірним, а доводи позивача нікчемними, нотаріус діяв у рамках чинного законодавства, а отже виконавчий напис вчинено з дотриманням усіх вимог законодавства. Просять у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить провести розгляд справи без його часті.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 8 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем вчинено виконавчий напис за реєстровим №14623 на підставі якого на користь ПАТ КБ «Приватбанк», як на правонаступника ЗАТ КБ «Приватбанк», з нього стягнуто заборгованість не сплачену в строк за кредитним договором №0803/90 від 24 березня 2008 року в сумі 93 257,94 доларів США грн., що за курсом НБУ від 07.09.2017 року за курсом 25,98 складає 2 422 841 (два мільйони чотириста двадцять дві тисячі вісімсот сорок одна) гривень 28 коп., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 23 218, 78 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі 24 518,24 доларів США; заборгованості з пені у розмірі 41 070, 90 доларів США; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 9,62 доларів США; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 4 440,40 доларів США, стягнення проведене за період з 24 березня 2008 року по 7 вересня 2017 року (а.с. 9).

17 вересня 2019 року державним виконавцем Дубенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Єрмолаєвою Т.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою АТ КБ «Приватбанк» (правонаступник ПАТ КБ «Приватбанк») ВП №60075661 (а.с. 13).

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року у справі №2-880/10 позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно задоволений. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0803/90 від 24.03.2008 року в сумі 301317,67 доларів США звернути стягнення на телевізор «Філіпс» та офіс-магазин загальною площею 55,3 м2, який розташований в АДРЕСА_1 , стягнуті судові витрати у справі (а.с. 14-15).

Згідно витягу ДВС рішення Дубенського міськрайонного суду у справі №2-880/10 вказане рішення повністю виконане, звернення стягнення на майно здійснене (а.с. 16-18).

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 2 березня 2016 року у справі №559/3528/14-ц апеляційна скарга ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення Дубенського міськрайонного суду від 28 жовтня 2015 року скасовано. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 42 546 доларів США, яка складається з 23 218 доларів 78 центів США заборгованості за тілом кредиту, 19 326 доларів 56 центів США заборгованості по відсотках за користування кредитом. Стягнуто також 209 645,38 грн. за порушення грошового зобов`язання, що становить 173 991,61 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 250 грн. штрафу (фіксована сума), 35 403, 77 грн. штрафу (процентна складова) (а.с. 19-20).

Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки винесений із порушенням вимог чинного законодавства, а вказана заборгованість не є безспірною, бо на даний час існують судові рішення і вказаний спір вже вирішений по суті, також надані докази про безспірність заборгованості є неправомірні.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172.

Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У постанові від 10.04.2019 Верховний Суд України по справі №201/11696/16-ц зазначив, що безспірність заборгованості боржника, у тому числі й унаслідок цивільно-правової відповідальності, — це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 закону «Про нотаріат»). Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Станом на 8 грудня 2017 року існувало вже два рішення суду, що набрали законної сили, стосовно одного і того ж кредитного Договору №0803/90 від 24.03.2008 року про стягнення заборгованості, що також повторно включена у розрахунок для винесення виконавчого напису.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису від 8 грудня 2017 року не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тому, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно наданих позивачем договору про надання правової допомоги, додатку до договору від 19.11.2020, розрахунку та квитанції, витрати на правничу допомогу склали 3000 грн. (а.с. 21-24).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 267, 268, 274 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (місце знаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович (місцезнаходження: проспект Миру, 55, м. Чернігів) про визнання нотаріального напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 8 грудня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за №14623, яким на користь ПАТ КБ «Приватбанк», як на правонаступника ЗАТ КБ «Приватбанк», з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_3 , стягнуто заборгованість не сплачену в строк за кредитним договором №0803/90 від 24 березня 2008 року в сумі 93 257, 94 доларів США грн., що за курсом НБУ від 07.09.2017 року за курсом 25,98 складає 2 422 841 (два мільйони чотириста двадцять дві тисячі вісімсот сорок одна) гривень 28 коп., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 23 218, 78 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі 24 518,24 доларів США; заборгованості з пені у розмірі 41 070, 90 доларів США; заборгованості по штрафах (фіксована частина) у розмірі 9,62 доларів США; заборгованості по штрафах (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 4 440,40 доларів США, стягнення проведене за період з 24 березня 2008 року по 7 вересня 2017 року.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (місце знаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_3 ) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. на повернення сплаченого судового збору, та 3000 (три тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Р.В. Ралець