Рішення № 97860845, 24.06.2021, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/254/21

Номер провадження: 2/365/237/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 червня 2021 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Згурівської селищної ради Броварського району Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Костенко О.М. звернувся до Згурівського районного суду Київської області із позовною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивачки – ОСОБА_3 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала в с. Турівка Згурівського району Київської області.

З 1992 року по день смерті ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_1 перебувала на її утриманні, як непрацездатна за віком.

За життя ОСОБА_3 заповітів не складала, спадкова справа до майна померлої не заводилась, інші спадкоємці відсутні.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом на все її майно, в тому числі на право на земельну частку (пай) 4,10 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості), в землі, що перебувала в колективній власності КСП «Перемога», з місцем розташування на території Турівської сільської ради, що належало померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0082104, що зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за № 489.

Оригінал Сертифікату втрачений.

Позивачка є єдиний спадкоємцем померлої за законом. Позивачка спадщину прийняла фактичними діями.

Можливості оформити свої спадкові права в досудовому порядку позивачка немає, у зв”язку із відсутністю підтвердження належності до спадкоємців померлої, а також відсутністю правовстановлюючих документів на спадщину у виді права на земельну частку (пай).

Враховуючи вищевикладене, представник позивачки просить суд встановити, що позивачка ОСОБА_1 перебувала на утриманні померлої ОСОБА_3 не менше одного року до дня її смерті, та визнати за позивачкою в порядку спадкування право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії КВ № 0082104, а також не стягувати з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 28 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правила загального позовного провадження.

В підготовчому судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити. Враховуючи визнання позову відповідачем, справу просив розглянути по суті в підготовчому судовому засіданні.

В підготовче судове засідання відповідач Згурівська селищна рада свого представника не направила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Представником Згурівської селищної ради Мокроносом В. направлено до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника селищної ради, позовні вимоги визнав повністю, зазначивши, що наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі.

Суд визнав можливим розглядати справу без участі представника відповідача, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд в підготовчому судовому засіданні ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав.

Оцінюючи добуті в ході судового розгляду докази, враховуючи визнання позову відповідачем, яке прийняте судом, як таке, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Обставини, викладені у позовній заяві підтверджуються показами свідків.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що із ОСОБА_3 та позивачкою ОСОБА_1 він був знайомий особисто та підтримував добросусідські відносини. Позивачка була рідною племінницею ОСОБА_3 по лінії матері. У 1992 році позивачка вийшла на пенсію за віком та потребувала матеріальної підтримки. За домовленістю ОСОБА_3 почала матеріально утримувати позивачку за рахунок пенсії, надбань від попередньої трудової діяльності. Утримувала вона позивачку з 1992 року по день своєї смерті у 1997 році. Кошти отримані від ОСОБА_3 були основним джерелом доходів ОСОБА_1 . В свою чергу ОСОБА_3 була людиною похилого віку та потребувала допомоги по господарству. Ці обов`язки взяла на себе позивачка. Після смерті ОСОБА_3 позивача прийняла спадщину шляхом користування особистими речами померлої, доглядом за спадковим будинком, оброблянням присадибної земельної ділянки. Позивачка була єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , оскільки остання була одинокою та дітей не мала.

Свідок ОСОБА_6 надав суду покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_5 .

Обставини, викладені в позові підтверджуються письмовими доказами.

Дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_3 згідно сертифікату серії КВ № 0082104 належало право на земельну частку (пай) 4,10 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості), в землі, що перебувала в колективній власності КСП «Перемога», з місцем розташування на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області. Сертифікат зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за № 489 від 20.01.1997 року. Земельній частці (паю) по схемі поділу відповідає невитребувана земельна ділянка № НОМЕР_1 (викопіювання із схеми поділу земель КСП «Перемога» – а.с.11, Витяг з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Перемога» – а.с.30-31).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Сертифікат був втрачений.

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія актового запису про смерть – а.с.33), відкрилась спадщина за законом, до складу якої входить і вказане вище право на земельну частку (пай). Позивачка належить до спадкоємців за законом як утриманець, тобто непрацездатна особа, що перебувала на утриманні померлої не менше одного року до її смерті (ЦК 1963 року ст. 531).

Позивачка спадщину прийняла своїми фактичними діями, шляхом вступу у фактичне володіння та користування спадковим майном, а саме шляхом користування речами померлої (довідка – а.с.5)

Інші спадкоємці відсутні. Позивачка є єдиним родичем померлої, а саме її племінницею по лінії матері. Мати позивачки, рідна сестра ОСОБА_3 – ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час смерті ОСОБА_3 проживала сама. Спадкова справа до майна померлої не заводилась, заповіти нею не складались (довідка – а.с.5, копія по господарської книги – а.с.6-7, копія свідоцтва про смерть – а.с.8, копія свідоцтва про народження – а.с.9, копія свідоцтва про одруження – а.с.10, інформаційні довідки із Спадкового реєстру - а.с.27,28).

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 чинним був ЦК УРСР 1963 року, тому саме норми зазначеного Кодексу підлягають до застосування до даних спадкових правовідносин, зокрема в частині визначення порядку прийняття спадщини та визначення належності до спадкоємців.

В силу ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України передбачено, що даний Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 8 відносини спадкування регулюються правилами ЦК України якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР 1963 року, до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його

смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні

з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Позивачці було відмовлено державним нотаріусом Згурівської державної нотаріальної контори Саркісян Л.М. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), у зв”язку із не підтвердженням належності до кола спадкоємців та ненаданням правовстановлюючого документу на право на земельну частку (пай) – Сертифікату (нотаріальна відмова – а.с.3).

Через відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай), а також відсутністю доказів своєї належності до спадкоємців, позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права у нотаріуса.

Згідно положення п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року N 7 передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Пунктом 3.5 Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позивачкою обрано належний спосіб захисту своїх спадкових прав шляхом звернення до суду з вимогою про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Зокрема підставою для відмови нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) стало ненадання доказів належності до спадкоємців померлої ОСОБА_3 (нотаріальна відмова - а.с.3).

В частині встановлення факту перебування позивачки ОСОБА_1 на утриманні померлої ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_3 не менше одного року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 1992 року позивачка набула статусу непрацездатної за віком. Кошти, які надавала їй ОСОБА_3 були основним джерелом засобів існування позивачки, що підтверджується показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Суд вважає за необхідне встановити, що позивачка ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_3 не менше одного року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначений факт доводить належність позивачки до спадкоємців померлої ОСОБА_3 .

Суд визнає за позивачкою ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 4,10 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0082104.

Враховуючи клопотання представника позивачки, суд вважає за можливе не застосовувати до відповідача Згурівської селищної ради ст. 141 ЦПК України та судові витрати, понесені позивачкою, залишити за нею.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 524,529,531,549 ЦК УРСР 1963 року, ст.5 ЦК України,

ст.ст.141,200,206,263-265,273,293,315 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Згурівської селищної ради Броварського району Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_3 не менше одного року до її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 4,10 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) в землі, що перебувала в колективній власності КСП «Перемога», з місцем знаходження на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області, яке належало ОСОБА_3 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0082104, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за № 489 від 20.01.1997 року.

Не застосовувати до Згурівської селищної ради ст. 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює строк апеляційного оскарження, встановлений нормами цього Кодексу, якщо визнає причини його пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивачка: ОСОБА_1 , жителька села Турівка Броварського району Київської області, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Згурівська селищна рада Броварського району Київської області, адреса: смт. Згурівка, вул. Українська, 10, Броварського району Київської області, код за ЄДРПОУ 04360296.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ