Ухвала суду № 97860660, 24.06.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1668/21

провадження №2-о/283/51/2021

У Х В А Л А

24 червня 2021 року суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Малинського районного суду Житомирської області області з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Підставою заяви є те, що, на думку заявника, законодавчого органу державної влади Верховної Ради України та вищого органу суддівського самоврядування Ради суддів України згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридичних осіб не існує, оскільки відомості про державну реєстрацію вищезазначених органів у реєстрі відсутні. Також поділ влади на території України на законодавчу, виконавчу та судову відсутній. Описані обставини, на думку заявника розпалюють ненависть у суспільстві, порушують права людини в цілому та провокують вирішення спорів силовими методами. Отже, ОСОБА_1 просить: «визнати факт некомпетентності судових установ України»; «зобов`язати державу України сплатити усі можливі збори іноземного суду».

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд приходить до наступного висновку.

Перелік справ про встановлення факту, які підлягають розгляду судом, передбачено нормами ст. 315 ЦПК України.

При тому викладі обставин, який зазначив у заяві ОСОБА_1 , описуючи власну думку та особисте ставлення до організаційної побудови державної влади в Україні, авторитету судової влади та законності здійснення функцій, реалізації повноважень Верховної Ради України, Конституційного Суду України та Ради суддів України, неможливо достовірно встановити підстави, якими обґрунтовуються вимоги заяви, адже за відсутності чіткої та встановленої позиції ОСОБА_1 , викладеній у заяві, для суду є незрозумілим: через що, виходячи з яких мотивів останній звернувся до суду з заявою про зобов`язання держави Україна вчинити певні дії.

Справи про зобов`язання держави вчинити певні дії судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Документи, долучені ОСОБА_1 у якості додатків до заяви (виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Конституційного Суду України, Управління справами апарату Верховної Ради України, Верховного Суду) жодним чином не підтверджують обставин, викладених останнім в якості підстав для звернення з даною заявою до суду.

Позиція ОСОБА_1 щодо організаційної побудови державної влади в Україні, авторитету судової влади та законності здійснення функцій, реалізації повноважень Верховної Ради України, Конституційного Суду України та Ради суддів України не відноситься до компетенції суду щодо розгляду даного питання в порядку цивільного судочинства, як і визнання факту некомпетентності судових установ України Суд при розгляді цивільної справи не може приймати з цього приводу рішення по суті питання, оскільки таке рішення передбачає здійснення оцінки поза межами компетенції суду в рамках цивільного судочинства.

Таким чином, надавши юридичну оцінку обставинам справи, що викладені ОСОБА_1 у заяві, суд дійшов до переконання про те, що наразі не представляється можливим належним чином встановити правовідносини сторін, всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі обставини справи, дійти певних висновків.

Якщо за законодавством заява не підлягає судовому розгляду, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, про що зазначається в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 року №5 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 травня 1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186, ст.ст. 261,354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) до Житомирського апеляційного суду.

Суддя