Ухвала суду № 97859765, 23.06.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1924/21

1-кп/583/221/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2021 р. м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Яртеменко О.С.

прокурора Заяц Д.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника Кудіна О.М.

з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Акорд», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження №12021200460000124 від 11.03.2021про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, українця, громадянина України, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

установив:

На розгляді в Охтирському міськрайонному суді Сумської області перебуває дане кримінальне провадження.

23.06.2021 прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вмотивоване тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися. Так, наявна можливість обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки останній не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працює та не навчається, має задовільний стан здоров`я та на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; може незаконно впливати на свідків, оскільки з показів свідка відомо, що останній поводить себе агресивно, постійно спілкується з раніше судимими особами, під час затримання погрожував понятим та в ході проведення НСРД встановлено, що останній збирався помститися особі, якій збув наркотичний засіб; може переховувати чи знищити доказ його причетності до вчинення злочину, а саме частину грошових коштів, які були використані під час оперативної закупівлі; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має джерел до існування, водночас має досвід вчинення злочинів, так як раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, у тому числі пов`язаних з насильством. Крім того, прокурор зазначив, що під час особистого обшуку ОСОБА_1 вилучено наркотичні засоби, що дає підстави вважати, що останній планував продовжити свою злочинну діяльність, пов`язану із незаконним обігом наркотичних засобів, а тому, на його думку, запобігання вказаним вище ризикам можливе лише шляхом обмеження у пересуванні обвинуваченого, що виключає обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Кудін О.М. у судовому засіданні при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу покладалися на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого, судвважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.05.2021 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 14.05.2021 до 24.00 год. 12.07.2021.

Зі змісту ухвали суду вбачається, що міра запобіжного заходу застосована обвинуваченому з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинуавчується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та на даний час не зменшилися.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна, не одружений, дітей, у свідоцтві про народження яких він записаний батьком, на утриманні не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, офіційно не працює, тобто не має законних джерел до існування, раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, має молодий вік та задовільний стан здоров`я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Таким чином наявний ризик переховування від суду, щоб уникнути покарання.

Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків з боку обвинуваченого, який, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на останніх, враховуючи, що свідки у даній справі ще не допитувалися.

Таким чином, суд вважає, що ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час не зникли.

Медичних даних, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого в умовах тримання під вартою, суду не надано.

Враховуючи наведене, з метою запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду та вчиненню ним нових злочинів, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам.

На думку суду, тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про тяжке кримінальне правопорушення та за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогами ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави може бути визначений в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, санкція якого передбачає покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що відповідно до ч.5 ст.12 КК України є тяжким злочином.

Наведені обставини дають суду підстави для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 гривень.

На думку суду саме такий розмір застави є справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає доведеним у справі ризикам та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд вважає за необхідне поруч із запобіжним заходом у виді тримання під вартою надати ОСОБА_1 право на внесення застави в межах визначеного п.2 ч.5 ст.182 КПК України розміру, а в разі її внесення з покладенням на ОСОБА_1 виконання окремих обов`язків.

Керуючись ст.ст. 7-12, 22-29, 31, 35, 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 23 червня 2021 року до 24.00 год. 21 серпня 2021 року.

Визначити розмір застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_1 , так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Сумській області, код 26270240, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ухвала № 583/1924/21 від 14.05.2021, платник застави (ПІП).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме із м. Охтирка Сумської області без дозволу суду, окрім як з метою перебування за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко