Вирок № 97858348, 14.06.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6506/15-к

Провадження № 1-кп/265/100/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Вайновського А.М., суддів Шиян В.В., Копилової Л.В., за участі секретаря судових засідань Гавшиної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відео конференції кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №4201416130000067 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Немирів Вінницької області, громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, працюючого без укладання трудового договору, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.3 ст.406 КК України,

за участю прокурора Сластіна М.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - адвоката Альбермах Н.М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України “Про часткову мобілізацію” від 06 травня 2014 року №454, 16 травня 2014 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України.

На підставі наказу командира військової частини польова пошта В2248 - 9 батальйон територіальної оборони (далі в/ч пп В2248) від 16.05.2014р. №9, молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та поставлено на всі види забезпечення.

Відповідно до вимог ст.9, 11, 49, 50, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України молодший сержант ОСОБА_1 зобов`язаний додержуватись Конституції України і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслуживців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство.

Згідно наказу командира в/ч пп В2248 від 12.06.2014р. №27, ОСОБА_1 прибув до складу сил, які беруть участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань та приступив до виконання обов`язків за посадою головного сержанта 2 стрілецького взводу стрілецької роти в/ч пп В2248.

19 травня 2014 року ОСОБА_1 для службового користування видано автомат АК-74 №2294422.

Під час виконання завдань особовий склад стрілецької роти в/ч пп В2248 передислоковано на Схід України в район селища Кальчик Володарського району Донецької області.

Поряд із в/ч пп В2248 розташовувалась військова частина польова пошта В1252, в якій на посаді водія-кранівника відділення підвозу засобів інженерного озброєння інженерно-саперного взводу проходив військову службу старший солдат ОСОБА_2 , який відповідно до ст. 29, 31, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України за своєю посадою та військовим званням у відносинах підлеглості з молодшим сержантом ОСОБА_1 не перебував.

19 грудня 2014 року, у вечірній час ОСОБА_1 перебував на території АЗС, яка розташована за адресою: Донецька область, Володарський район, село Кальчик, вулиця Елеваторна 1-а, де святкував разом з іншими свято Святого Миколая.

В той же час, на території вказаної АЗС перебув на автомобілі, у стані алкогольного сп`яніння старший солдат військової частини польова пошта В1252 ОСОБА_2 .

Близько 23 години 20 хвилин ОСОБА_1 , підійшовши до ОСОБА_2 , почав з`ясовувати у останнього причини його перебування на АЗС, на що останній відповів грубою нецензурною лайкою та з погрозами почав наближатися до ОСОБА_1 .

В результаті між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна сварка, під час якої на ґрунті раптово виниклих неприязнених стосунків ОСОБА_1 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті та бажаючи їх настання, з метою вбивства ОСОБА_2 , зняв запобіжник з ввіреної йому штатної вогнепальної зброї: автомат АК-74 № НОМЕР_1 калібру 5, 45мм споряджений магазином з 30 патронами, після чого відвів за рукоятку затворну раму автомату назад та відразу відпустив, повернувши в переднє положення, таким чином надіслав патрон з магазину до патронника чим привів зброю в бойову готовність. Після чого ОСОБА_1 здійснив із ввіреної йому штатної вогнепальної зброї автомата АК-74 № НОМЕР_1 один постріл в область грудної клітини ОСОБА_2 .

В результаті цілеспрямованих дій ОСОБА_1 направлених на умисне вбивство військовослужбовця ОСОБА_2 , останньому заподіяно тілесні ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального кульового поранення передньої поверхні грудної клітини праворуч з наскрізним ушкодженням лівої легені, яке ускладнилось крововиливом у ліву плевральну порожнину з наступним розвитком гострого недокрів`я внутрішніх органів, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя під час їх заподіяння й тих, що привели до смерті.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи призваним 16 травня 2014 року на військову службу до лав Збройних сил України відповідно до Указу Президента України “Про часткову мобілізацію” від 06 травня 2014 року №454, на підставі наказу командира військової частини польова пошта В2248 - 9 батальйон територіальної оборони (далі в/ч пп В2248) від 16.05.2014р. №9 зарахований до списків особового складу військової частини та поставлений на всі види забезпечення.

Відповідно до вимог ст.9, 11, 49, 50, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України молодший сержант ОСОБА_1 зобов`язаний додержуватись Конституції України і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслуживців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство.

Згідно наказу командира в/ч пп В2248 від 12.06.2014р. №27, ОСОБА_1 прибув до складу сил, які беруть участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань та приступив до виконання обов`язків за посадою головного сержанта 2 стрілецького взводу стрілецької роти в/ч пп В2248.

19 травня 2014 року ОСОБА_1 для службового користування видано автомат АК-74 №2294422.

Під час виконання завдань особовий склад стрілецької роти в/ч пп В2248 передислоковано на Схід України в район села Кальчик Володарського району Донецької області.

Поряд із в/ч пп В2248 розташовувалась військова частина польова пошта В1252, в якій на посаді водія-кранівника відділення підвозу засобів інженерного озброєння інженерно-саперного взводу проходив військову службу старший солдат ОСОБА_2 , який відповідно до ст. 29, 31, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України за своєю посадою та військовим званням у відносинах підлеглості з молодшим сержантом ОСОБА_1 не перебував.

19 грудня 2014 року у вечірній час ОСОБА_1 перебував на території АЗС, яка розташована за адресою: Донецька область, Володарський район, село Кальчик, вулиця Елеваторна 1-а, де святкував разом з іншими свято Святого Миколая.

В той же час на території вказаної АЗС перебув на автомобілі, у стані алкогольного сп`яніння старший солдат військової частини польова пошта В1252 ОСОБА_2 .

Близько 23 години 20 хвилин, ОСОБА_1 , підійшовши до ОСОБА_2 , почав з`ясовувати у останнього причини його перебування на АЗС, на що останній відповів грубою нецензурною лайкою та з погрозами почав наближатися до ОСОБА_1 .

В результаті між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна сварка, під час якої на ґрунті раптово виниклих неприязнених стосунків ОСОБА_1 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті та бажаючи їх настання, з метою вбивства ОСОБА_2 , зняв запобіжник з ввіреної йому штатної вогнепальної зброї: автомат АК-74 № НОМЕР_1 калібру 5, 45 мм споряджений магазином з 30 патронами, після чого відвів за рукоятку затворну раму автомату назад та відразу відпустив, повернувши в переднє положення, таким чином надіслав патрон з магазину до патронника чим привів зброю в бойову готовність.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, молодший сержант ОСОБА_1 , перебуваючи на вказаній території, порушуючи встановлені ст.9, 11, 49, 50, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, застосовуючи ввірену йому вогнепальну зброю: НОМЕР_2 здійснив один постріл в грудну клітину ОСОБА_2 чим вчинив відносно останнього насильство: наскрізне вогнепальне кульове поранення передньої поверхні грудної клітини праворуч з наскрізним ушкодженням лівої легені, яке ускладнилось крововиливом у ліву плевральну порожнину з наступним розвитком гострого недокрів`я внутрішніх органів, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя під час їх заподіяння, що в результаті спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті ОСОБА_2 .

Кримінальна відповідальність за вказані кримінальні правопорушення, передбачена ч.1 ст.115 КК України, а саме за вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а також ч.3 ст.406 КК України, тобто порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, із застосуванням зброї, що спричинило тяжкі наслідки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину при встановлених судом обставинах визнав повністю.

Зазначив, що суть висунутого йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 та, ч.3 ст.406 КК України, йому зрозуміла і свою винуватість у вчиненні умисного убивства ОСОБА_2 та порушення при цьому статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями визнає повністю. Обставини вчинення вказаних злочинів в обвинувальному акті викладені вірно. Суду пояснив, що ввечері 19 грудня 2014 року, на території АЗС у нього виникла сварка з військовослужбовцем ОСОБА_2 , під час якої він усвідомлюючи небезпечність своїх дій, здійснив один постріл в бік ОСОБА_2 таким чином влучив йому в область грудної клітини від кульового поранення останній помер. Просив суд врахувати, що він до цих подій не притягався до кримінальної відповідальності, сумлінно проходив військову службу, в судовому засіданні приніс вибачення потерпілій за вчинений проступок який виправити не можливо, в скоєному розкаявся та просив суд суворо не наказувати.

Потерпіла ОСОБА_3 при розгляді кримінального провадження не була присутня, надала на адресу суду заяву з проханням розглянути кримінальне провадження без її участі, крім того повідомила суд про узгодження покарання з прокурором, що приймає участь в судовому розгляді. Просила суд стягнути з обвинуваченого спричинену їй моральну шкоду в розмірі 500 000 гривен та понесені нею матеріальні збитки на поховання чоловіка в розмірі 8300 гривен.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч.1 ст.115 та ч.3 ст.406 КК України, свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.

Так, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджуються письмовими доказами, що були безпосередньо досліджені судом.

Наказом командира військової частини польова пошта В2248 (далі в/ч пп В2248) від 16.05.2014 № 9 зараховано до списків особового складу військової частини та поставлено на всі види забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 – головним сержантом 2-го стрілецького взводу стрілецької роти (т.1 а.с.132).

Згідно з витягом з Журналу закріплення зброї за особовим складом автомат НОМЕР_2 було закріплено за старшим сержантом ОСОБА_1 19 травня 2014 року (том 1 а.с.124).

Наказом командира 9-го батальйону територіальної оборони від 12.06.2014 № 27 ОСОБА_1 був визнаний таким, що відповідно до наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 12.06.2014 № 33/327-Т прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань та приступив до виконання обов`язків за посадою головного сержанта 2 стрілецького взводу стрілецької роти (т.1 а.с.133).

Наказом командира військової частини польова пошта В1252 від 06 вересня 2014 року № 9, старшого солдата ОСОБА_2 призвано на службу водієм-кранівником відділення підвозу засобів інженерного озброєння інженерно-саперного взводу (том 1 а.с.84).

Наказом командира військової частини польова пошта В1252 від 19 жовтня 2014 року № 39 старшого солдата ОСОБА_2 водія-кранівником відділення підвозу засобів інженерного озброєння інженерно-саперного взводу визнано таким, що 19 жовтня 2014 року прибув у складі військової частини польова пошта В1252 до нового місця розташування село Микільське Волноваського району Донецької області в район виконання завдань у складі сил та засобів антитерористичної операції (том 1 а.с.85).

Наказом командира військової частини польова пошта В1252 від 25 грудня 2014 року № 99, старшого солдата ОСОБА_2 , призваного по мобілізації на особливий період, водієм-кранівником відділення підвозу засобів інженерного озброєння інженерно-саперного взводу, який загинув 19 грудня 2014 року в результаті наскрізного вогнепального поранення грудної клітини з ушкодженням лівої легені, виключено зі списків особового складу (том 1 а.с.86-87). Місцем складання вказаного наказу зазначено село Кирилівка.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) зафіксовано, що виконуючий обов`язки військового прокурора 31-ї військової прокуратури Південного регіону ОСОБА_4 по телефону 19 грудня 2014 року о 23:55 прийняв усну заяву від командира військової частини польова пошта В2248 про те, що 19 грудня 2014 року близько 23:20 військовослужбовець військової частини польова пошта В2248 сержант ОСОБА_1 , перебуваючи на території автозаправки по вулиці Елеваторній, 1-а в селі Кальчик Володарського району Донецької області, здійснив одиночний постріл з автомата АК-74, через що смертельно поранив військовослужбовця військової частини польова пошта В1252 ОСОБА_2 , який помер на місці події (том № 1 а.с.68).

При огляді місця події, що проводився 20 грудня 2014 року у період часу 02:20 до 03-30, встановлено, що місцем події є територія АЗС по вулиці Елеваторній 1-а в селі Кальчик Володарського району Донецької області. Між приміщенням автозаправки та металевою будкою знаходився труп ОСОБА_2 , який розташований головою в напрямку будівлі автозаправки. В області грудної клітини є поранення розміром близько 1,5 см. На місці події з лівого боку від трупа виявлена та вилучена гільза 5,45 мм з маркуванням “27080”. Також був виявлений автомат АК-74 № НОМЕР_1 , 1983 року виробництва, з підствольним гранатометом ГП-25 № НОМЕР_3 , який був споряджений магазином з 29-ма патронами. З місця події вилучено автомат АК 74 № НОМЕР_1 , 1983 року випуску з підствольним гранатометом НОМЕР_4 з магазином, в якому 29 патронів калібру 5,45 мм, а також гільзу до набою калібру 5,45 мм. Вказані обставини зафіксовані у протоколі огляду місця події від 20 грудня 2014 року (том 1 а.с. 69–76).

Постановою від 20 грудня 2014 року автомат АК 74 №2294422, 1983 року випуску з підствольним гранатометом НОМЕР_5 з магазином, в якому 29 патронів калібру 5,45 мм, та одну відстріляну гільзу калібру 5,45 мм з маркуванням “270 80” визнано речовими доказами (том 1 а.с.81).

Згідно з протоколом огляду речей від 22 грудня 2014 року та фототаблиці до нього, було оглянуто одяг з трупа ОСОБА_2 , а саме: куртка х/б захисного кольору, кофта синього кольору, сорочка чорного кольору, брюки х/б, гамаші чорного кольору, черевики чорного кольору, з наявними на них пошкодженнями, та які забруднені бурою речовиною схожою на кров (том 1 а.с.91-96). Постановою від 22 грудня 2014 року одяг з трупа ОСОБА_2 визнано речовими доказами (том 1 а.с.111).

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №4434 від 20 грудня 2014 року:

- при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: наскрізне вогнепальне кульове поранення передньої поверхні грудної клітини праворуч, яке починалося вхідною вогнепальною раною на передній поверхні грудної клітини праворуч в проекції 3-го міжребіря по навкологрудинній лінії, від якого відходив рановий канал у напрямку спереду назад, декілька справа наліво, практично горизонтально, який проникав у грудну порожнину з наскрізним ушкодженням верхньої долі лівої легені і крововиливом у ліву плевральну порожнину (біля 1700 куб см рідкої крові і згортків), перелом 4-го ребра зліва по лопатковій лінії, і закінчувався вихідною вогнепальною раною по задній поверхні грудної клітини ліворуч у надлопатковій області; довжина ранового каналу становила 23,0 см;

- вищевказане тілесне ушкодження утворилося незадовго до смерті від дії кульового снаряду при однократному пострілі з вогнепальної зброї, перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті, стосовно до живих осіб має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх утворення й тих, що призвели до смерті;

- причиною смерті ОСОБА_2 явилося наскрізне вогнепальне кульове поранення передньої поверхні грудної клітини праворуч з наскрізним ушкодженням лівої легені, яке ускладнилося крововиливом у ліву плевральну порожнину з наступним розвитком гострого недокрів`я внутрішніх органів;

- при судово-токсикологічному дослідженні крові та нирки від трупу ОСОБА_2 знайдений спирт етиловий: у крові – 2,93 г/л, у нирці – 1,57 г/л, що стосовно до живих осіб відноситься до сильного ступеня алкогольного сп`яніння;

- приймаючи до уваги напрямок ранового каналу у тілі потерпілого, можливо висловитись про те, що куля при пострілі з вогнепальної автоматичної зброї проникла у тіло потерпілого під кутом: спереду-назад, декілька справа-наліво, практично горизонтально відносно тулуба потерпілого. Характер ушкоджень на предметах одягу в області вхідної вогнепальної рани не виключає можливості того, що постріл був здійснений з близької відстані, в межах дії додаткових факторів пострілу, або впритул;

- враховуючи локалізацію тілесного ушкодження в області передньої поверхні грудної клітини праворуч, під час пострілу потерпілий був звернений передньою або передньо-правою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї. (том 1 а.с.88-90)

Висновком судово-криміналістичної експертизи від 23 грудня 2014 року № 904 встановлено, що на поверхні автомата та магазина, вилучених 20 грудня 2014 року під час огляду місця події по АДРЕСА_2 , слідів рук не виявлено (том 1 а.с.99-101).

Висновком судово-балістичної експертизи від 21 січня 2015 року №905 встановлено, що:

- предмет, зовні схожий на автомат АК 74 № НОМЕР_1 , вилучений 20 грудня 2014 року під час огляду місця події біля автозаправки по вул. Елеваторній 1-а в селі Кальчик Володарського району Донецької області, є автоматичною нарізною вогнепальною зброєю – автоматом конструкції Калашникова «АК-74» калібру 5,45 мм (5,45х39) заводського виробництва. Даний автомат придатний для стрільби патронами калібру 5,45х39 мм;

- предмети, зовні схожі на набої калібру 5,45 мм в кількості 29 шт., в одному магазині, вилучені 20 грудня 2014 року під час огляду місця події біля автозаправки по вул. Елеваторній 1-а в селі Кальчик Володарського району Донецької області, є боєприпасами до нарізної стрілецької зброї – патронами калібру 5,45х39 мм – штатними патронами до армійської нарізної вогнепальної зброї центрального бою, автоматів АК-74, АКС-74, АКС-74 “У”; 10 патронів з числа наданих на дослідження з маркуванням “3 89” є патронами с трасуючою кулею; патрони придатні для здійснення пострілів;

- гільза до набою калібру 5,45 мм із маркуванням “270 80”, яка вилучена під час огляду місяця події по АДРЕСА_2 , стріляна з автомату АК-74 № НОМЕР_1

(том 1 а.с.104-110).

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 12 лютого 2015 року та фототаблиці до нього, свідок ОСОБА_5 на місці події по АДРЕСА_2 показала місце за будівлею автозаправки, де 19 грудня 2014 року, близько 23 год. 00 хв. два військовослужбовця сварились, один з яких в подальшому застрелив з автомата ОСОБА_2 . Показала приміщення автозаправки, де вона і двоє військовослужбовців сиділи та розпивали алкоголь. Вказала на місце стоянки автомобіля «таблетка», місце розташування військовослужбовців, один з яких був ОСОБА_2 , напрямок звідки вона почула тупіт ніг, характерний для осіб, які бігли до автозаправки зі сторони елеватора. Також вказала, яким чином розташовувалися військовослужбовці перед здійсненням пострілу з автомата, місце знаходження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також розташування трупа ОСОБА_2 на землі після вбивства (том 1 а.с.118-122).

Згідно з висновком комплексної судово-криміналістичної експертизи №1/26/5.6/3.2-744/68 від 11.04.2017:

- на предметах одягу з трупу ОСОБА_2 куртці, джемпері та сорочці виявлено органічну речовину, яка може бути характерною для нітроцелюлозних порохів та продуктів їх перетворення - дифеніламін; вирішити питання про наявність ознак, характерних для близького пострілу, притаманних органічній речовині, яка може бути характерною для нітроцелюлозних порохів та продуктів їх перетворення не виявляється можливим з причин, описаних у дослідницькій частині;

- на рукавах куртки виявлено органічну речовину, яка може бути характерною для нітроцелюлозних та продуктів їх перетворення — дифеніламін;

- пошкодження на предметах одягу з трупу ОСОБА_2 , куртці, джемпері та сорочці, які описані судово-медичним експертом у дослідницькій частині висновку № 4434 від 20.12.2014, є одним наскрізним вогнепальним кульовим ушкодженням; ушкодження утворено в результаті одного пострілу з 5,45-мм автомата АК-74; вхідним є отвір розташований на поверхні борту правої поли куртки, вихідним – на поверхні кокетки спинку куртки;

- ушкодження на предметах одягу з трупу ОСОБА_2 , куртці, джемпері та сорочці, утворилися в результаті одного пострілу впритул до правої поверхні борту поли куртки спереду назад, декілька справа наліво. (т.5 а.с.92-106).

Зауважень щодо достовірності та допустимості наданих та досліджених судом доказів з боку учасників судового розгляду висунуто не було. Клопотання про дослідження інших доказів сторонами не заявлялися.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення має місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ст.115 ч.1 та ст.406 ч.3 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 та ч.3 ст.406 КК України кваліфіковані вірно, як вчинення вбивства, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а також порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, вчинене із застосуванням зброї та таке що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання”, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Так, ОСОБА_6 відповідно до ст.12 КК України вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочин, наслідки якого є необоротними – смерть людини, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проходив військову службу на посаді заступника командира 3-го взводу 1-ї МПР військової частини - польова пошта В2248 за призовом під час мобілізації, на особливий період, брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, за місцем проживання та служби характеризується позитивно, не одружений, на обліку в лікарнях та диспансерах місця проживання не перебував.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, з урахуванням обставин справи, даних про особу обвинуваченого, розкаяння з його боку, а також враховуючи тяжкі наслідки від злочину у вигляді смерті людини, думки потерпілої, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією статті кримінального закону за кожний злочин і вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

При призначенні покарання за сукупністю злочинів суд вважає необхідним застосувати принцип часткового складання призначених покарань за окремі злочини.

При цьому, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_1 більш м`якого покарання ніж передбачено санкцією статей кримінального закону, за якими він засуджується, оскільки судом не встановлено сукупність обставин що пом`якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого ним злочину.

Згідно протоколу затримання ОСОБА_1 вперше було затримано 20 грудня 2014 року в порядку п.2 ст.208 КПК України. Згідно вироку Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 жовтня 2017 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 було скасовано, останнього звільнено з під варти (т.с.5 а.с.229-244).

Згідно протоколу затримання ОСОБА_1 вдруге було затримано 14 жовтня 2019 року на виконання ухвали суду щодо надання дозволу на затримання. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 жовтня 2019 року в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено, стосовно останнього обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Згідно протоколу затримання ОСОБА_1 втретє було затримано 15 вересня 2020 року на виконання ухвали суду щодо надання дозволу на затримання. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2020 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту змінено на тримання під вартою, строк тримання під вартою визначено до 14 грудня 2020 року. За вказаних обставин, з моменту останнього затримання ОСОБА_1 перебуває під вартою.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції до змін, що набули чинності 21 червня 2017 року на підставі Закону України “Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення” від 18 травня 2017 року) зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

За ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

При цьому відповідно до ч.2 ст.4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

На підставі наведеного стосовно обвинуваченого необхідно застосувати положення ст.72 ч.5 КК України, які поліпшують його становище та строк попереднього ув`язнення з 20 грудня 2014 року по 11 жовтня 2017 року включно, та з 14 жовтня 2019 року по 16 жовтня2019 року включно, а також з 15 вересня 2020 року по день набрання вироком законної сили, підлягає обрахунку із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29 серпня 2018 року по справі № 663/537/17.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 , в якому вона просить суд стягнути на її користь матеріальну шкоду в сумі 8300 гривень та моральну шкоду в сумі 500000 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 8300 гривень, потерпіла вказувала, що ці витрати понесені нею в зв`язку з організацією захоронення тіла її чоловіка, однак через тяжкий емоційний стан відповідних підтверджуючих документів вона не зберегла.

Згідно з вимогами ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що заподіяла його.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що розмір заподіяної матеріальної шкоди в сумі 8300 гривень не підтверджений потерпілою належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині в зв`язку з недоведеністю.

Щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 гривень, то суд вважає, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана громадянинові неправомірними діяннями іншої особи, відшкодовується особою, що заподіяла шкоду.

Суд, вважаючи доведеним факт спричинення моральної шкоди потерпілій ОСОБА_3 , яку вона зазнала через неправомірні дії обвинуваченого та знаходить переконливими її доводи, що внаслідок вбивства її чоловіка вона пережила тривалі душевні страждання та переживання, що в її житті настали змушені негативні зміни внаслідок втрати близької людини.

При цьому, суд враховує тривалість, обсяг, характер спричиненої шкоди, та керуючись положеннями ст.ст. 23, 1167 ЦК України, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає за адекватне відшкодувати потерпілій моральну шкоду у сумі 300 000 гривен, шляхом стягнення вказаної суми з обвинуваченого.

Судові витрати на залучення експертів для проведення судових криміналістичних експертиз в загальній сумі 5069 (п`ять тисяч шістдесят дев`ять) гривень 30 копійок підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.3 ст.406 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із відбуттям покарання в кримінально-виконавчої установі закритого типу;

- за ч.3 ст.406 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із відбуттям покарання в кримінально-виконавчої установі закритого типу.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 8 (восьми) років 1 (одного) місяця позбавлення волі із відбуттям покарання в кримінально-виконавчої установі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 15 вересня 2020 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк покарання попереднє ув`язнення з 20 грудня 2014 року по 11 жовтня 2017 року включно, з 14 жовтня 2019 року по 16 жовтня 2019 року включно, а також з 15 вересня 2020 року до дня набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою в ДУ “Маріупольській слідчій ізолятор”.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , (паспорт НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення мтаріальної та моральної шкоди — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (паспорт НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь держави судові витрати на залучення експертів для проведення судових криміналістичних експертиз в загальній сумі 5069 (п`ять тисяч шістдесят дев`ять) гривень 30 копійок.

Речові докази - автомат АК 74 №2294422, 1983 року випуску з підствольним гранатометом НОМЕР_5 з магазином в якому 29 патронів калібру 5,45 мм. та одну відстріляну гільзу калібру 5,45 мм. з маркуванням «270 80», повернути за належністю; одяг загиблого ОСОБА_2 , в який він був одягнений 19 грудня 2014 року - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий суддя Вайновський А.М.

Судді: Шиян В.В.

Копилова Л.В.