Постанова № 9785811, 16.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 р. Справа № 2-а-1786/09/1819

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.08.2009р. по справі№2-а-1786/09/1819

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про перерахунок та стягнення заборгованості допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до відповідача про перерахунок та стягнення заборгованості допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є матірю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гри.. Відповідачем у порушення вимог ст.46 Конституції України призначена і виплачується їй допомогу на дитину у розмірі меншому, ніж передбачено законом. Просить суд визнати дії Шосткинського УПСЗН Сумської області стосовно нарахування та виплати йому щорічної допомоги за період з серпня 2007 по 31.12.2007 рік неправомірними, стягнути з відповідача належну йому щорічну допомогу за період з серпня 2007 по 31.12.2007 рік, зобовязати Шосткинське УПСЗН перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення та виплату вказаної щорічної допомоги здійснювати надалі з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної плати.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від05 серпня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради Сумської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею 3-х річного віку за період з 22.08.07 р. по 31.12.07 р.; зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею 3-х річного віку за період з 22.08.07 р. по 31.12.07 р. з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.»; стягнуто з Державний бюджет України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп..

Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради, не погоджуючись з вказаною постановою суду, подало апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Механізм та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку із рішенням Конституційного суду України у 2007 році не визначено та кошти не передбачено на відповідні виплати. Проведення перерахунку та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", можливе лише після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України" на відповідний рік, які мають передбачити, зокрема, збільшення видаткової частини на фінансування витрат для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є матірю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» вона має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з письмового заперечення УПСЗН Шосткинської міської ради Сумської області убачається, що в період з 13.10.2007 року по 31.12.2007 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено допомогу в розмірах від 41,63 грн. до 130,64 грн..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 14 статті 71 та абзац третій частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційним), крім того, суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження щодо призначення та виплатити допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-ІУ допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону України від 22 березня 2001 року N 2334-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" на 2007 рік зупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно з абзацами 1, 2, 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 14 статті 71 та абзац третій частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційним).

Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому суб'єкти спірних правовідносин з 09 липня 2007 року повинні були керуватися ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону України від 22 березня 2001 року N 2334-ІІІ.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Колегія суддів зазначає, що відповідач не наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду встановленого ст. 99 КАС України (дана стаття зазначина лише в апеляційної скарзі).

Але колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно задовольнивши позов в порушення ст. 94 КАС України, стягнув з Державний бюджет України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп..

Відповідно до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, згідно до статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» із змінами, внесеними згідно із Законом N 3096-III від 07.03.2002р., сплачується 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн.

Тобто стягненню на користь позивача підлягало лише 3,40 грн. судового збору.

Враховуючи наведене, в цієї частині постанова суду підлягає скасуванню, як прийнята з невірним застосуванням процесуального права, що призвело до невірного вирішення питання про судові витрати.

В іншій частині, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині відсутні.

Крім того, виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів вважає за необхідно прийняти рішення щодо розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору по цій категорії спору, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від05 серпня 2009 року скасувати в частині стягнення з Державний бюджет України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 грн. 10 коп..

В іншій частині постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від05 серпня 2009 року залишити без змін

Стягнути на користь бюджету з Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради 1,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 22.02.2010 р.