Рішення № 97857720, 23.06.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

23.06.2021

Справа № 489/6128/19

Провадження №2/489/1452/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №NKJNAD40300398 від 09.07.2009 року в розмірі 138637 грн. 34 коп., оскільки останній не виконує зобов`язань за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач підписав заяву №NKJNAD40300398 від 09.07.2009 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 65312,95 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, однак відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості, тому позивач змушений звернутись до суду.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2016, стягнуто з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № NKJNAD40300398 від 09 липня 2009 року у розмірі 76692,56 грн., а також судовий збір 1378,00 грн. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23.01.2019, заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2016 в частині задоволених вимог про стягнення штрафу та комісії скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. Рішення суду в частині стягнення основного боргу, процентів та судових витрат змінено. Стягнуто з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» 43784,27 грн. боргу за кредитом (основний борг – 36656,79 грн., проценти за користування кредитом – 6735,43 грн., пеня – 392,05 грн.) та судовий збір у розмірі 100,25 грн. 17 квітня 2019 року Інгульський ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області звернувся до військової частини А2802 та повідомив, що боржником сплачено в повному обсязі суму боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Таким чином, на час звернення банком до суду (13.11.2019), предмету спору вже не існувало. Вказане вище рішення було виконано в повному обсязі. Банк повторно просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом, заборгованість за відсотками, комісією, пенею та штрафами, питання про стягнення яких вже було вирішено судом раніше. Строк дії кредитного договору сплинув 20.06.2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь- якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

09 липня 2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № NKJNAD40300398 згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 65 312,95 грн. на термін дії до 08.07.2014 та зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором, однак відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості, тому позивач змушений звернутись до суду.

Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Договору.

Відповідно до умов договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 10.09.2019 складає 138 637,34 грн., з яких: 10 620,09 грн. заборгованість за тілом кредиту; 24 246,77 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 6 794,73 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом; 90 135,88 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 6 589,87 грн. - штраф (процентна складова).

Заочним Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2016 року, по справі № 2/489/917/16 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором в сумі 76692,56 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23.01.2019 року, вказане вище заочне рішення, в частині задоволених вимог про стягнення штрафу та комісії, скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. Рішення суду в частині стягнення основного боргу, процентів та судових витрат змінено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” – 43784,27 грн. заборгованості за кредитом (основний борг – 36656,79 грн., проценти за користування кредитом – 6735,43 грн., пеня – 392,05 грн.), стягнено з Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” на користь ОСОБА_1 – 100,25 грн. судового збору. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згiдно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Повідомленням заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Терещенко А.О., від 17.04.2019 року, встановлено, що по виконавчому провадженню 51977133 від 22.08.2016 року, з примусового виконання виконавчого листа № 489/691/16-ц виданого 09.08.2016 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором у сумі 76692,56 грн. та судового збору у розмірі 1378,00 грн., боржником сплачено в повному обсязі суму боргу та судового збору.

Банком не долучено до матеріалів справи належного розрахунку заборгованості, зі змісту якого вбачались б підстави нарахування пені з урахуванням розміру заборгованості після рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2016 року.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул.Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «23» червня 2021 року.