Ухвала суду № 9785710, 10.06.2009, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Глиняного В.П.

суддів - Мацелюха П.С., Ґонти Л.С.

за участю прокурора - Карпука Ю.А.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію старшого помічника прокурора Дарницького району м. Києва Мальованого В.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року, -

встановила:

Цією постановою суду скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 26 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи відносно директора підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «Біла - Україна» ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, задоволено, вказану постанову про порушення кримінальної справи скасовано і відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Приймаючи таке рішення, суд дійшов висновку, що на момент порушення кримінальної справи в органу досудового слідства не було достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в апеляції вважає постанову Дарницького районного суду м. Києва від 27.04.2009 року незаконною та винесену із порушенням вимог КПК України, просить її скасувати.

Так, в апеляції прокурор зазначає, що згода підприємства (юридичної особи)

Справа №10-1010/2009 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Фрич Т.В.

Категорія ст.236-8 КПК України Доповідач: Мацелюх П.С.

щодо узгодження податкового зобов'язання не може впливати на визначення ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України та на рішення слідчого щодо порушення кримінальної справи.

В письмовому запереченні на апеляційну скаргу захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають апеляційну скаргу незаконною та необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню посилаючись на те, що апеляція не містить вказівок, в чому полягає незаконність постанови суду та доводів на її обґрунтування, не зазначено, які саме дані стали достатніми даними для порушення слідчим кримінальної справи. Також зазначають, що обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на рішенні контролюючого органу, оскільки податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом на підставі акту перевірки, є неузгодженим і платник податку оскаржив це податкове рішення-повідомлення до адміністративного суду. Крім того захисники посилаються на те, що протоколи показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 покладені в основу акту перевірки від 06.02.2009 року № 624/2305/25288083, який оскаржено в судовому порядку, а тому ці спірні докази не можна розглядати, як додатково зібрані докази для порушення кримінальної справи. Також на думку захисників, показання ОСОБА_6, ОСОБА_7 є недопустимими, а процесуальне: рішення, прийняте на їх підставі - незаконним, оскільки ці особи являються громадянами Білорусь, допитані на території Білорусь і протоколи щодо їх допиту приєднанні до справи з порушенням закону.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію та просить постанову суду скасувати, як незаконну, пояснення захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які заперечили апеляцію, перевіривши матеріали судової справи за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, дослідивши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція старшого помічника прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, розглядаючи скаргу ОСОБА_4 на постанову про порушення кримінальної справи щодо нього, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, заслухав пояснення захисника, слідчого, який виніс постанову про порушення справи, заслухав думку прокурора, дослідив матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст.ст. 94-98 КПК України при порушенні справи і обґрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з якими колегія суддів погоджується.

Відповідно до ст. 212 КК України, злочином є умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування (...), якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів.

Як зазначено в постанові про порушення кримінальної справи від 26.02.2009 року та видно із наданих матеріалів, фактичною підставою до порушення кримінальної справи були дані, що зазначені в акті ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 06.02.2009 року за №624/2305/25288083 про результати позапланової виїзної перевірки підприємства з 100 % іноземною інвестицією «Білла Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Посмарт дисплей» за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року, згідно якого встановлено порушення вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями та встановлено завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в загальній сумі 1416148,60 грн., на підставі якого були виписані податкові повідомлення-рішення від 18.02.2009 року за № 0000652305/0/5945 та № 0000662305/0/5946.

Суд першої інстанції визнав, що вище зазначенні приводи і підстави не можуть бути обґрунтованими та достатніми до порушення кримінальної справи, оскільки висновок органу досудового слідства суперечить нормам спеціальних Законів, які регулюють відповідні правовідносини.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.

Як вірно встановив суд, оскільки платник податків, а саме - ПП «Білла Україна» звернулось до окружного адміністративного суду про визнання недійсним рішення контролюючого органу, то відповідно до п. 2.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

За наведених обставин, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні, а тому постанова про порушення кримінальної справи є передчасна.

Суд першої інстанції достатньо перевірив наявність інших доказів, в тому числі показання свідків, про які зазначено в апеляції прокурора, як підставу до порушення кримінальної справи. Суд вірно дійшов висновку, що зазначенні свідки були допитані у межах іншої кримінальної справи і не були допитані щодо дій, інкримінованих скаржнику ОСОБА_4, як і не був опитаний сам ОСОБА_4 щодо якого порушено кримінальну справу.

За таких обставин суд першої інстанції вважав, що на момент порушення кримінальної справи у органу досудового слідства не було достатніх даних про наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

В цьому контексті, твердження прокурора в апеляції, що оскарження акту контролюючого органу не може впливати на визначення необхідної ознаки злочину ст.212 ЮС України, оскільки наслідки у вигляді фактичного ненадходження полягають у тому, що кошти в результаті протиправних дій за даний період не надійшли до бюджету, незалежно від того, погоджується з тим дане підприємство чи ні, колегія судді вважає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону.

За таких обставин, постанова Дарницького районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року, є обґрунтованою і законною, підстав для її скасування, як зазначено в апеляції, немає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року, якою скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 26 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи відносно директора підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «Білла - Україна» ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, задоволено, вказану постанову про порушення кримінальної справи скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи - залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення.