Рішення № 97856409, 24.06.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4687/21

2/212/2772/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання – Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,-

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – Відповідач, ПАТ «КЗРК») про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я в сумі 390 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що з 24.02.2000 по 12.08.2020 працював на підприємстві ПАТ «КЗРК» шахті «Октябрська» учнем помічника машиніста бурової установки, машиністом бурової установки в умовах впливу шкідливих факторів. Рішенням МСЕК від 25 травня 2021 року йому вперше було встановлено 65% втрати професійної працездатності по радикулопатії, хронічному обструктивному захворюванню легень, нейросенсорній приглухуватості безстроково, а також встановлено третю групу інвалідності, безстроково. У зв`язку із отриманим профзахворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, який позбавлений можливості вести звичне життя, виконувати роботу по господарству, в нього постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю, втомою та постійними болями. Також постійний процес лікування позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт. Також він має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_2 2004 року народження, в житті якої він повинен приймати участь. Самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни в його житті є незворотними, що завдає позивачу душевного болю та страждань.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

18 червня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивач протягом усього часу роботи на підприємстві відповідача забезпечувався індивідуальними засобами захисту, відповідач створював безпечні умови праці на підприємстві. Вказав, що розмір відшкодування моральної шкоди, заявлений позивачем є завищеним та таким, що не відповідає вимогам розумності, виваженості і справедливості.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.04.2000 по 12.08.2020 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» і працював на посадах учня машиніста бурової установки, машиністом бурової установки дільниці №21 шахти «Октябрська», і був звільнений з підприємства відповідача 12 серпня 2020 року за власним бажанням, в зв`язку з виходом на пенсію, згідно ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 6-8).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09 лютого 2021 року, встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання – радикулопатія білатеральна попереково-крижова L4 -S1, шийна С6-С7 на фоні полісегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, часто рецидивуючий перебіг, зі стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді періартрозу колінних суглобів (ПФ першого ступеня), періартрозу ліктьових суглобів (ПФ першого ступеня), з двостороннім плечолопатковим періартрозом з гіпотрофією м`язів плечового поясу ( ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого ступеня; нейросенсорна приглухуватість 1 ст. ( з легким зниженням слуху), із зазначенням його причин – важкість праці, пил переважно фіброгенної дії, шум (а.с. 13-19).

Відповідно до пункту 20 вказаного Акту зазначено, що враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 20 років 03 місяців в шкідливих умовах, та неодноразову зміну керівництва, визначити конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, неможливо (а.с.19).

Внаслідок зазначеного вище хронічного професійного захворювання, Позивач 25 травня 2021 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 65% (50% по радикулопатії, 10% хронічне обструктивне захворювання легень, 5% туговухість) внаслідок професійного захворювання, із встановленням третьої групи інвалідності, з 14 квітня 2021 року безстроково. Визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення, санаторно курортне лікування. Вказані обставини підтверджується копіями довідки МСЕК до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №627763, довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії 12 ААА № 059793 (а.с.20-21,22-23).

У зв`язку з отриманим професійним захворюванням позивач неодноразово звертався до закладів медичного лікування, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписними епікризами та виписками з медичної карти ( а.с. 2-43).

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 65% первинно та безстроково, та встановлення третьої групи інвалідності безстроково, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він відчуває больові почуття, загальну слабкість.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому, суд враховує період роботи позивача на підприємстві відповідача протягом 20 років 03 місяців в шкідливих умовах, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, що позивачу первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням з 14 квітня 2021 року безстроково, із визначенням третьої групи інвалідності, і, виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 180 000 гривень, задовольнивши частково позовні вимоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1 800 гривень.

Керуючись ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» в дохід держави судовій збір в розмірі 1 800 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, юридична адреса: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Симбірцева, 1А.

Повне судове рішення складено та підписано 24 червня 2021 року.

Суддя: О. В. Колочко