Ухвала суду № 97855559, 22.06.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6742/21

Провадження № 1-кс/712/3510/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

м. Черкаси 17 червня 2021 року

Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Токова С.Є., за участю секретаря судових засідань Тітової О.І., прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Заглядової Ж.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Каленської С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Гасанова Джангір Відаді огли про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця села Родниківка Уманського району, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді старшого дізнавача сектору дізнання Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, з вищою освітою, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2021 року до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Гасанова Джангір Відаді оглиіз клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що Третім слідчим відділом (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що зареєстровані за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 17, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100030000014 від 06.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Черкаською обласною прокуратурою.

Так, наказом ГУНП в Черкаській області від 24.02.2021 № 19 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого дізнавача сектору дізнання Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-XII від 23.12.1993, органи Національної поліції є правоохоронними органами України.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580- VIII від 02.07.2015, поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; та ін.

Статтею 18 КК України передбачено, що до службових осіб належать керівники установ, міністерств, відомств та особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків в установах і організаціях.

Крім того, відповідно до примітки ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_1 займаючи вказану посаду, маючи спеціальне звання майора поліції, з моменту призначення на зазначену посаду є працівником правоохоронного органу, представником влади, а тому відповідно до ч. 2 ст. 18 КК України та Примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою.

За даними матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді старшого дізнавача сектору дізнання Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися норм Конституції України, Закону України «про запобігання корупції», здійснюючи функції представника влади, будучи працівником правоохоронного органу, тобто являючись службовою особою органів Національної поліції України ОСОБА_1 , відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства і одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Так, у провадженні Уманського МВ ГУНП в Черкаській області перебувало кримінальне провадження № 12013250250001113 від 01.07.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 290 КК України.

У ході проведення досудового розслідування працівниками поліції у громадянина ОСОБА_2 вилучено автомобіль «Audi» А6, н.з. НОМЕР_1 , який тривалий час перебував на території майданчика тимчасового тримання Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.

Встановлено, що у середині квітня 2021 року ОСОБА_2 на мобільний телефон зателефонував старший дізнавач сектору дізнання Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Паладі Б.П. та запропонував прибути до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: м. Умань, вул. Незалежності, 35 і поспілкуватися з приводу повернення ОСОБА_2 автомобіля «Audi» А6, н.з. НОМЕР_1 .

Надалі 27.04.2021 близько 13 год. 00 хв. у своєму службовому кабінеті ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, висунув протиправну вимогу ОСОБА_2 про передачу йому грошових коштів у розмірі 2000 доларів США за повернення вилученого автомобіля «Audi» А6, н.з. НОМЕР_1 . При цьому 500 доларів США ОСОБА_2 мав передати відразу та 1500 доларів США після отримання автомобіля з майданчика тимчасового тримання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання вказаної неправомірної вигоди, 15.06.2021, близько 16 год. 35 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у службовому кабінеті відділення поліцейської діяльності Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: м. Умань, вул. Європейська, 27, зустрівся з ОСОБА_2 , після чого разом з останнім вийшли з приміщення та сіли до автомобіля марки «ТOYOTA CAMRY», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , де ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США.

Таким чином, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

15.06.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано у порядку ст. 208 КПК України.

16.06.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме: заявою ОСОБА_2 від 05.05.2021; копією наказу по особовому складу Головного управління Національної поліції України № 79 о/с, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 11.05.2021; протоколом огляду, помічення та вручення грошових коштів від 15.06.2021; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 15.06.2021; протоколом обшуку від 15.06.2021; протоколом освідування особи від 15.06.2021, протоколом огляду місця події від 15.06.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 16.06.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 16.06.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 16.06.2021; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 та іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому, ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на думку слідчого, обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, обґрунтовуючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий у клопотанні посилається на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину за який, передбачено понесення винною особою безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується, тим, що підозрюваний ОСОБА_1 протягом тривалого часу є працівником правоохоронного органу, та використовуючи свої повноваження, зможе знищити або сховати документи та докази, які підтверджують його протиправну, корупційну діяльність, та які ще не вилучені органом досудового розслідування. Окрім цього, під час затримання ОСОБА_1 відразу після отримання неправомірної вигоди, намагався знищити грошові кошти, які були надані йому в якості неправомірної вигоди, шляхом поміщення їх до ротової порожнини та спроб їх проковтнути.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_1 , перебуває на посаді старшого дізнавача сектору дізнання Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та може використати свій авторитет та надані йому службові повноваження, при здійсненні впливу на інших свідків його протиправної діяльності, а також інших працівників поліції, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх надавати неправдиві покази у кримінальному провадженні.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу і спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

Більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків та запобігти вищевказаним ризикам.

Слідчий в своєму клопотанні просив визначити розмір застави, що перевищує встановлений ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначити розмір застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури Заглядова Ж.О. у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 підтримала. Додатково зазначила, що на даному етапі слідства зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. При цьому, з огляду на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вважає будь-який інший запобіжний захід недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Крім того, просила врахувати, що при затриманні підозрюваний намагався знищити речові докази, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого та просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Каленська С.С. у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, надала письмові заперечення, в яких просила застосувати підозрюваному більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою. Просила врахувати, що її підзахисний не має судимостей та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню доньку, має стійкі соціальні зв`язки, позитивну характеристику за місцем проживання. Крім того піклується про своїх батьків, які потребують постійного догляду.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

З матеріалів клопотання вбачається, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 травня 2021 року, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 62021100030000014 внесені до вказаного реєстру 06 травня 2021 року за фабулою: « ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого дізнавача сектору дізнання Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, вимагав та отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду» - правова кваліфікація – ч.3 ст.368 КК України.

15.06.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано у порядку ст. 208 КПК України.

16.06.2021 старшим слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Гасановим Джангіром Відаді огли складено повідомлення про підозру, яке погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури Заглядовою Ж.О., відповідно до якого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom від 30.08.1990, заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175).

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення прокурор серед іншого надав : заяву ОСОБА_2 від 05.05.2021; копію наказу по особовому складу Головного управління Національної поліції України № 79 о/с, протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 11.05.2021; протокол огляду, помічення та вручення грошових коштів від 15.06.2021; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.06.2021; протокол обшуку від 15.06.2021; протокол освідування особи від 15.06.2021, протокол огляду місця події від 15.06.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 16.06.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 16.06.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 16.06.2021; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 .

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання, згідно ч.3 ст.368 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, відтак, відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Однак, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Щодо наявності ризиків, на які посилався слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні, то слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання, згідно ч.3 ст.368 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, достовірно усвідомлюючи суворість можливого призначення йому покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого останній підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу є працівником правоохоронного органу, обізнаний із роботою органів дізнання та досудового рослідування, а тому, використовуючи свої повноваження, зможе знищити або сховати документи та докази, які підтверджують його протиправну, корупційну діяльність та які ще не вилучені органом досудового розслідування.

Ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню є очевидним, з огляду на те,що під час затримання ОСОБА_1 відразу після отримання неправомірної вигоди, намагався знищити грошові кошти, які були надані йому в якості неправомірної вигоди, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності.

Також, перебуваючи на посаді старшого дізнавача сектору дізнання Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Паладі Б.П. може використати свій авторитет та надані йому службові повноваження, з метою здійснення впливу на інших свідків та працівників поліції, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх надавати неправдиві покази у кримінальному провадженні.

При обранні конкретного запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує, що практика ЄСПЛ, у разі обґрунтованості підозри у вчиненні особою тяжкого злочину, допускає застосування найсуворішого запобіжного заходу, особливо на початковому етапі досудового розслідування.

Аналізуючи наведені прокурором ризики, слідчий суддя вважає, що такі не може бути мінімізовано жодним іншим запобіжним заходом, аніж тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне на початковому етапі досудового розслідування застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК). Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб . У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

Із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Таким чином, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

Особливий характер справи, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, який обумовлюється безумовним дотриманням законодавства працівникаками правоохоронних органів при виконанні своїх обов"язків та забороною використовувати свої службові повноваження або становище з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2021 року становить 2270 грн.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважаю за доцільне, з урахуванням тяжкості та суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, майновий та сімейний стан останнього, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначити розмір застави у 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 340 500 грн., у разі внесення якої покласти на підозрюваного конкретні обов`язки за ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 – 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

Строк тримання під вартою рахувати з дня затримання з 15 червня 2021 року по 13 серпня 2021 року включно.

Визначити розмір застави – 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 340 500 грн.( триста сорок тисяч п"ятсот ) гривень , яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), та у разі внесення якої покласти на нього наступні обов"язки :

1) прибувати за кожною першою вимогою до слідчого, прокурора і суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про своє місце перебування, зміну місця свого проживання на іншу адресу та зміну контактного номеру телефону;

3 ) не відлучатися із міста Умань Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Наслідком невиконанням вказаних обво"язків буде звернення застави в дохід держави та обрання більш обтяжливого запобіжного заходу.

Для утримання підозрюваний підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Черкаси.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному та його захиснику.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 22 червня 2021 року .

Слідчий суддя: С.Є. Токова