Постанова № 97855425, 17.06.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/863/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В. з участю:

представника позивача - адвоката Шевчука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне у спрощеному позовному провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

встановив: ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0665/20400/20 від 30.12.2020 р., винесену заст. начальника Поліської митниці Держмитслужби відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України. Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрити в зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.12.2020р. заст. начальника Поліської митниці Держмитслужби винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0665/20400/20. Вказаною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності позивача у вигляді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 9704,34 грн. Вказана постанова отримана позивачем 08.01.2021р. Відповідно до ч.5 ст.334 МК України, з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами. Зазначена норма вказує на можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обгрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що єдиною підставою та доказом для складання протоколу про порушення митних правил та притягнення позивача до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення слугувала відповідь офіційного дилера «AUDI» в Україні ТОВ «Порше Україна» від 15.10.2020 №496 У відповіді дилера вказано про рік виготовлення автомобіля - 2013р. Разом з тим, зазначена відповідь не містить даних про зареєстрованого у встановленому порядку власника цього автомобіля, а також особу покупця, якому його було відчужено. З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 18.10.2019 року (технічного паспорту) вбачається рік виготовлення 2014р. У справі встановлено, що автомобіль перемішувався на адресу ТзОВ «ХІДМАН», на виконання умов контракту, за яким - ТзОВ «ХІДМАН» виступало покупцем. Автомобіль до митного оформлення було представлено разом з документами, в тому числі технічним паспортом на транспортний засіб, що були надані стороною відправника, при цьому, при митному оформленні автомобіля посадові особи митниці володіли інформацією про зняття автомобіля з реєстраційного обліку в іноземній державі, у зв`язку з його продажем. Якихось зауважень до поданих позивачем документів митниця не висувала. Митних консультацій не проводилось. Додаткових документів відповідач під час митного оформлення не витребовував. Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію). За наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України. Позивач особисто автомобіль через митний кордон України не переміщав та на момент заповнення і подання декларації інших даних стосовно дати виготовлення транспортного засобу у нього не було. Жодний доказ сторони відповідача не доводить того, що подані позивачем до митного оформлення документи, зокрема технічний паспорт на автомобіль (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 18.10.2019), містить ознаки підробки, в тому числі щодо дати виробництва цього автомобіля, а також обізнаності позивача з іншою датою виготовлення автомобіля. Інформацією щодо дати виробництва транспортного засобу, про яку йдеться у відповіді дилера, позивач не володів, а навпаки - мав одержані від відправника товару підтвердження іншої дати виготовлення (технічний паспорт). Докази наявності в ОСОБА_1 інших відомостей, ніж викладені у технічному паспорті на транспортний засіб та відповідно у митній декларації, в матеріалах справи відсутні і в оскаржуваній постанові не наведені. Жодними нормативними актами не передбачено обов`язок декларанта при заповненні митної декларації перевіряти достовірність даних, що зазначені в товаросупровідних документах, наданих стороною відправника товару. Навпаки, отримане від комерційної структури ТОБ «Порше Україна» повідомлення не є беззаперечним доказом винуватості особи та саме по собі не доводить наявності у діях позивача умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом надання неправдивих відомостей про дату виготовлення автомобіля, оскільки жодним чином не вказує на його обізнаність про дату виготовлення, на яку вказує митний орган та свідоме заявления у митній декларації інших відомостей. В той же час, для з`ясування наявності у діях позивача суб`єктивної сторони передбаченого ст.485 МК України правопорушення, митним органом не вчинено запиту безпосередньо на адресу відправника товару фірми з метою отримання копій документів, на підставі яких здійснювався продаж транспортного засобу та його відправка покупцю. Без отримання таких відомостей, на думку позивача, немає підстав достовірно стверджувати про протиправність дій позивача при декларуванні товару (автомобіля). Відтак, висновок відповідача, викладений в оскаржуваній постанові, є виключно припущенням, що в силу ст.62 Конституції України, є неприпустимим.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Шевчук В.В. позовну заяву підтримав в межах її доводів та просив задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідача Поліської митниці Держмитслужби не з`явився , про час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином, що підтверджується повернутою до суду розпискою про отримання документів, причини неявки суду не повідомив. Відзиву проти позову не подав. З заявою про розгляд справи у відсутність відповідача, до суду не звертався. Ухвалою суду від 19.01.2021 р. поновлено пропущений строк звернення до суду з позовом, у справі відкрите спрощене позовне провадження призначено розгляд справи з викликом сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне. Судом встановлено, що Постановою першого заступника начальника Поліської митниці Держмитслужби України Іванова Івана Івановича №0665/20400/20 від 30 грудня 2020 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 9 704 (дев`ять тисяч сімсот чотири) грн. 34 коп.

Як зазначено у вказаній постанові, 21.01.2020 року керівник (декларант) ТзОВ «ХІДМАН» ОСОБА_1 , з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг легкового автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», номер кузова - НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення -2014, подав у Поліську митницю Держмитслужби електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/005073.

Для митного оформлення легкового автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», номер кузова - НОМЕР_2 , подано наступні товаросупровідні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 18.10.2019 року, документ купівлі-продажу (Invoice) №0167/01/2020 від 15.01.2020 року.

В описі графи 31 митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/005073, декларант ОСОБА_1 заявив наступну інформацію про товар: «Автомобіль легковий марка «AUDI», модель «Q5», номер кузова - НОМЕР_2 , загальна кількість місць (включаючи місце водія) - 5пгг, для перевезення пасажирів, тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм двигуна - 2000 СМЗ, колісна формула - 4x4, маса в разі макс. завантаження 2435 кг., потужність - 162kw, такий що був у використанні, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014».

Відповідно до даних, заявлених у згаданій митній декларації, декларант ОСОБА_1 здійснив розрахунок митних платежів, а саме: ввізне мито - 19489,55 грн., акциз - 13478,25 грн., ПДВ - 45572,66 грн. Розрахунок необхідних до сплати митних платежів, декларантом здійснено з врахуванням заявленого календарного року виготовлення транспортного засобу «2014» за ставкою акцизного податку відповідно до якого застосовано коефіцієнт «5» років.

У той же час, за інформацією офіційного імпортера автомобілів "AUDI" в Україні ТзОВ «Порше Україна» від 15.10.2020 №496 встановлено, що календарний рік виготовлення легкового автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», номер кузова - НОМЕР_3 .

Службовою запискою управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Поліської митниці Держмитслужби від 22.10.2020 року №7.13-15/вн.-

36/4004 проінформовано, що різниця митних платежів станом на день подання митної декларації складає 3234,78 грн., в тому числі: акцизного податку 2695,65 грн., та податку на додану вартість 539,13 грн.

Підпунктом 215.3.5, пункту 215.3 статті 215 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 08.11.2018 року №2611 -VIII передбачено, що ставка податку для відповідного транспортного засобу визначається за формулою, відповідно до якої коефіцієнт, що дорівнює кількості повних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу до року визначення ставки податку.

Отже, декларанту ОСОБА_1 при розрахунку митних платежів необхідно було врахувати календарний рік виготовлення транспортного засобу «2013» та застосувати коефіцієнт «6» щодо визначення ставки акцизного податку у відповідності до підпункту 215.3.5, пункту 215.3 статті 215 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 08.11.2018 року №2611-VIII. Таким чином, керівник ТзОБ «ХІДМАН» ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на зменшення розміру сплати митних платежів в сумі 3234,78 грн., шляхом заявления в митній декларації типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/ 005073 від 21.01.2020 року неправдивих відомостей стосовно календарного року виготовлення легкового автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», номер кузова - НОМЕР_2 , чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 485 МК України. Відповідно до ч.5 ст.334 МК України, з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами. Зазначена норма вказує на можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обгрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що єдиною підставою та доказом для притягнення позивача до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення слугувала відповідь офіційного дилера «AUDI» в Україні ТОВ «Порше Україна» від 15.10.2020 №496. У відповіді дилера вказано про рік виготовлення автомобіля - 2013р. Разом з тим, зазначена відповідь не містить даних про зареєстрованого у встановленому порядку власника цього автомобіля, а також особу покупця, якому його було відчужено. З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 18.10.2019 року (технічного паспорту) вбачається рік виготовлення 2014р. У справі встановлено, що автомобіль перемішувався в адресу ТзОВ «ХІДМАН», на виконання умов контракту, за яким - ТзОВ «ХІДМАН» виступало покупцем.

Автомобіль до митного оформлення було представлено разом з документами, в тому числі технічним паспортом на транспортний засіб, що були надані стороною відправника, при цьому, при митному оформленні автомобіля посадові особи митниці володіли інформацією про зняття автомобіля з реєстраційного обліку в іноземній державі, у зв`язку з його продажем. Якихось зауважень до поданих позивачем документів митниця не висувала. Митних консультацій не проводилось. Додаткових документів відповідач під час митного оформлення не витребовував. Порядок переміщення транспортного засобу через митний контроль врегульовано Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що перемішуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.205 року №1118. Відповідно до п.7 Правил, власник ТЗ або вповноважена особа, який перемішує ТЗ через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності). Згідно п.8 Правил за рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ.). Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію). За наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України. Позивач особисто автомобіль через митний кордон України не переміщав та на момент заповнення і подання декларації інших даних стосовно дати виготовлення транспортного засобу у нього не було. Жодний доказ сторони відповідача не доводить того, що подані позивачем до митного оформлення документи, зокрема технічний паспорт на автомобіль (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 18.10.2019), містить ознаки підробки, в тому числі щодо дати виробництва цього автомобіля, а також обізнаності позивача з іншою датою виготовлення автомобіля. Інформацією щодо дати виробництва транспортного засобу, про яку йдеться у відповіді дилера, позивач не володів, а навпаки - мав одержані від відправника товару підтвердження іншої дати виготовлення (технічний паспорт). Докази наявності в ОСОБА_1 інших відомостей, ніж викладені у технічному паспорті на транспортний засіб та відповідно у митній декларації, в матеріалах справи відсутні і в оскаржуваній постанові не наведені. Жодними нормативними актами не передбачено обов`язок декларанта при заповненні митної декларації перевіряти достовірність даних, що зазначені в товаросупровідних документах, наданих стороною відправника товару. Отримане від комерційної структури ТОБ «Порше Україна» повідомлення не є беззаперечним доказом винуватості особи та саме по собі не доводить наявності у діях позивача умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом надання неправдивих відомостей про дату виготовлення автомобіля, оскільки жодним чином не вказує на його обізнаність про дату виготовлення, на яку вказує митний орган та свідоме заявления у митній декларації інших відомостей. Згідно із ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Склад митного порушення включає: суб`єкт порушення митних правил; суб`єктивну сторону порушення митних правил; об`єкт порушення митних правил; об`єктивну сторону порушення митних правил. Усі зазначені елементи складу порушення митних правил нерозривно поєднані між собою. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил. Якщо хоча б один з них відсутній, то зазначене діяння не є порушенням митних правил. Відповідно до ч. 1 ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В той же час, для з`ясування наявності у діях позивача суб`єктивної сторони передбаченого ст.485 МК України правопорушення, митним органом не вчинено запиту безпосередньо на адресу відправника товару фірми з метою отримання копій документів, на підставі яких здійснювався продаж транспортного засобу та його відправка покупцю. Суд вважає, що в діях позивача була відсутня суб`єктивна сторона порушення митних правил, так як він не мав наміру зменшити розмір сплати митних платежів і керувався суто наявними документами на транспортний засіб, а відтак немає підстав достовірно стверджувати про протиправність дій позивача при декларуванні товару (автомобіля). Відтак, висновок відповідача, викладений в оскаржуваній постанові, є виключно припущенням, що в силу ст.62 Конституції України, є неприпустимим. Згідно положеньст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. За змістом ст.ст.458, 487 МК України, ст.ст.9-11 КУпАП, підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення. Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявления в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченогост.485 МК України, обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.11 КУпАП). Надані сторонами докази та висловлені обґрунтування, за відсутності доведеності протилежного, дають підстави вважати, що під час оформлення транспортного засобу позивач визначив розмір митних платежів, виходячи з дати виготовлення автомобіля, як такого, що використовується 2 роки, діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей про імпортований транспортний засіб, адже пред`явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані продавцем автомобіля та які ніким не скасовані чи визнані недійсними, що безумовно свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 як директора ТзОВ «ХІДМАН», прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Встановлено, що митним органом вказані обставини не встановлювались. Зазначене свідчить про необ`єктивність провадження у справі про порушення митних правил та необ`єктивність її розгляду та упередженість. Відповідно до ч.І. ст. 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до ч.І. ст. 530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову- або в порядку контролю.

Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил відповідно до ст. 531 МК України є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, , безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов підлягає до задоволення. За наведених вище підстав, суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення громадянином України, декларантом ТзОВ «ХІДМАН» ОСОБА_1 вимог ч.1 ст. 485 Митного кодексу України є безпідставними та не обгрунтованими, а тому Постанова № 0665/20400/20 від 30.12.2020 року , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1ст. 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 9704,34 грн. є протиправною та підлягає скасуванню. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.245-246,286 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил – задовольнити . Скасувати постанову першого заступника начальника Поліської митниці Держмитслужби України Іванова Івана Івановича №0665/20400/20 від 30 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 , було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 9 704 (дев`ять тисяч сімсот чотири) грн. 34 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби України: місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул. Соборна, буд. 104, КОД ЄДРПОУ 43350097. Повний текст рішення виготовлено 23.06.2021 року.

Суддя: О.В.Панас