Рішення № 97854450, 02.06.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року Справа № 923/41/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон, ЄДРПОУ 05396638,

до: ОСОБА_1 , м. Херсон, ІПН НОМЕР_1 ,

про стягнення 56562,30 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Зіньова А.Ф., довіреність № 07/335-20 від 09.12.2020;

від відповідача - адвокат Літвінова Т.В., ордер ХС № 173129 від 21.04.2021.

У відповідності до ч.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи.

14 січня 2021 року Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 56562,30 грн. вартості необлікованої електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було допущено порушення умов Договору про постачання електричної енергії № 1301 від 22.05.2004 та Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), яке виразилось у порушенні п. 2.3.4., п.п. 8, п. 5.5.5 ПРРЕЕ, мовою оригіналу "відсутність засобів вимірювальної техніки, відсутність пломб енергопостачальника з відбитками тавр енергопостачальниками. При обстеженні виявлено, що споживачем виконано демонтаж електролічильника № 047520 тип СА4У- 196, 1 =5А, 380В та пломб енергопостачальника С36667280 - яка була встановлена на ввідному рубильнику; пломби з відбитком тавр енергопостальника С31633806 - яка була встановлена на ввідному автоматі; пломби з відбитком тавр енергопостачальника С31633761 - яка була встановлена на клемній кришці та кожухі електричного лічильника; пломби з відбитком тавр енергопостачальника СІ5731382 - яка була встановлена на кожусі електричного лічильника; пломби з відбитком тавр енергопостачальника СЗ1633 763 - яка була встановлена на вводном рубильнику індикаторів магнітного поля з номерами М9929482, М9929483, М9929484, М9929485, М9347721, М9347722, М9347723, М9347724 - корпус електричного лічильника. Згідно акту про опломбування та збереження пломб № 184699 від 11.04.2017 року. Споживач з приводу відсутності електричного лічильника та пломб енергопостачальника до ХМВКО АТ “Херсонобленерго” не звертався. Акт складено згідно п.8.2.4 та 8.2.5 ПРРЕЕ".

Рішенням комісії Херсонського МВКО від 17.03.2020 року Споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії згідно з пунктом 8.4.10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, яке оформлене Протоколом № 28 від 17.03.2020. Засідання комісії проводилось без участі ОСОБА_1 , на адресу якого засобами поштового зв`язку направлено Витяг з Протоколу засідання комісії з розрахунком та Додатковий рахунок № 1301 по Акту №132920 на суму 56562,30 грн. Оскільки відповідачем зазначену суму у добровільному порядку не сплачено, а тому позивач звернувся до суд з позовною заявою в якій просить стягнути вказану суму.

На виконання приписів ч.6 ст. 176 ГПК України, судом було направлено запит до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради щодо доступу до персональних даних ОСОБА_1 , для отримання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади / Єдиному державному демографічному реєстрі стосовно зазначеної особи.

Ухвалою від 15 січня 2021 року судом залишено позовну заяву АТ "Херсонобленерго" без руху на надано час для усунення виявлених недоліків поданої позовної заяви.

27 січня 2021 року до суду від Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради надійшов лист, з якого слідує, що місце проживання відповідача не підтверджено, інформація відсутня.

За приписами п. 10 ст. 176 ГПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою від 04 лютого 2021 року позовну заяву Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення 56562,30 грн. вартості необлікованої електричної енергії, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: відповідачу - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів та позивачу відповідь на відзив.

Ухвала суду про відкриття провадження направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням, у відповідності до вимог частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

05 березня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі. Даний відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою від 05.03.2021 суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи № 923/41/21 за правилами загального позовного провадження, визначено розгляд справи № 923/41/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Також ухвалою від 05.03.2021 суд продовжив строк розгляду справи № 923/41/21 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вирішив здійснити розгляд справи у розумний строк та призначено перше судове засідання у справі на 06 квітня 2021 року о 10:00 год.

Також 05 березня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. За твердженням відповідача, ним виявлено, що документи на які посилається позивач у позовній заяві, як на підставу своїх вимог, підписані іншою особою, а не особисто відповідачем, а тому вважає за необхідне призначити у справі почеркознавчу експертизу.

17 березня 2021 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивачем надано спростування аргументам відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву. Позивачем також викладено свою позицію щодо заявленого відповідачем клопотання про призначення у справі експертизи. Позивач заперечує проти призначення судової почеркознавчої експертизи, вказує, що поставленні відповідачем у клопотанні питання не направлені на встановлення обставин, щодо предмета доказування, з`ясування яких потребує спеціальних знань та не мають жодного відношення до справи.

Ухвалою від 06 квітня 2021 року суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про призначення у справі № 923/41/21 судової почеркознавчої експертизи (вх. № 649/21 від 05.03.2021).

У засіданні суду 06 квітня 2021 року суд оголосив перерву до 14:30 год. 22.04.2021.

22 квітня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшла заява про закриття провадження у справі № 923/41/21, оскільки спір у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, зазначає, що позивачем визначено відповідачем у справі фізичну особу - ОСОБА_1 , договір з АТ "Херсонобленерго" укладено з фізичною особою-підприємцем Придатко В.О., який припинив підприємницьку діяльність 12.06.2017, а тому спір у даній справі не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, у зв`язку із необхідністю надання можливості відповідачу ознайомитись з матеріалами справи та необхідністю наданням позивачем пояснень на заву відповідача про закриття провадження у справі, суд, у судовому засіданні 22.04.2021 оголосив перерву до 14:30 год. 07 травня 2021 року.

29 квітня 2021 року до суду від позивача у справі надійшли заперечення на заяву про закриття провадження у справі № 923/41/21.

Дані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

07 травня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшли додаткові пояснення, які суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07 травня 2021 року суд оголосив перерву до 15:30 год. 20.05.2021.

19 травня 2021 року до суду від позивача у справі надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких позивачем наведено спростування аргументів відповідача, викладених у додаткових поясненнях.

Дані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Розглянувши у судовому засіданні 20.05.2021 заяву відповідача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати, Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами «кого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

У пунктах 4.17. - 4.23. постанови від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона) мас право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17:

« 72. З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

73. Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.»

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору.

Відповідачем у судовому засіданні 20.05.2021 заявлено усне клопотання про виклик свідка для отримання пояснень щодо факту присутності відповідача при складанні акту про порушення та факту отримання цього акту.

Розглянувши усну заяву відповідача про виклик свідка, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 87 ГПК України, показами свідків є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Сторони, треті особи та їх представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Відповідно до ст. 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України показання свідків є доказами, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, показання свідка, викладені письмово, є доказом, а виклик свідка згідно зі ст.ст. 87-89 ГПК України здійснюється виключно за наявності письмової заяви свідка в якій викладені його покази та у разі, якщо існують суперечності та сумніви між викладеними свідком у своїй заяві обставинами та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи № 923/41/21 не містять відповідної письмової заяви свідка.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про виклик свідка.

У судовому засіданні 20.05.2021 суд оголосив перерву до 10:00 год. 02.06.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 02.06.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та запереченнях на додаткові пояснення відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.06.2021 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

У судовому засіданні 02.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 22.05.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (надалі - позивач або постачальник) і суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою - ОСОБА_1 (надалі - відповідач або споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 1301 (надалі - Договір).

Під час виконання умов Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1. Договору).

Точки продажу електричної енергії зазначаються у Додатку № 7 до Договору "Однолінійна схема".

Приєднана потужність у точці підключення становить 16.0 кВА.

Сторонами підписані відповідні додатки до Договору, в т.ч.: Додаток № 1 «Обсяги постачання електроенергії та потужності», Додаток № 2 « «Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації», Додаток №2-а "Акт про обсяги спожитої (переданої споживачем (субспоживачу) електричної енергії", Додаток №3 "Розрахунок втрат електричної енергії в межах Споживача, додаток №4,1 "Перелік струмоприймачів встановлених на об`єкті споживача (приєднаних на напрузі 0,4/0,22кВ), додаток №4.2 "Перелік струмоприймачів встановлених на об`єкті споживача (приєднаних на напрузі 0,4/0,22 кВ), Додаток № 5 "Перелік об`єктів та точок обліку споживача", Додаток № 6.2 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", додаток №6а "Узгоджений рівень надійності електропостачання та показників якості електричної енергії на межі балансової належності ", Додаток № 7 "Однолінійна схема", Додаток № 7.2 "Однолінійна схема", Додаток № 8 "Порядок участі споживача в графіках обмеження електропостачання та графіках аварійних відключень»,

Доказів про відмову від Договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.

Згідно Додатку № 5 до Договору сторонами договору погоджено "Перелік об`єктів та точок обліку споживача" визначено об`єкти споживача - шиномонтажна майстерня №1 за адресою АДРЕСА_1 , та шиномонтажна майстерня № 2 за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (надалі - Закон), який набрав чинності 11 червня 2017 року, суб`єкти господарювання, які одночасно проводили діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні протягом 18 місяців з дня набрання чинності зазначеним Законом (тобто, до 11 грудня 2018 року) здійснити юридичне відокремлення діяльності з розподілу електричної енергії від інших видів діяльності вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання (обленерго), у тому числі шляхом створення електропостачальника. Ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню.

НКРЕКП видало нові ліцензій на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії відповідним суб`єктам господарювання. Відповідні рішення НКРЕКП передбачають:

1) видачу ліцензії на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії відповідному суб`єкту господарювання, яка набирає чинності з 1 січня 2019 року;

2) анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом відповідного суб`єкта господарювання з 1 січня 2019 року.

На виконання вимог чинного законодавства АТ «Херсонобленерго», як оператор системи розподілу, з 01.01.2019 надає виключно послуги з розподілу електричної енергії (згідно Постанови від 20.11.2018 № 1469 «Про видачу АТ «Херсонобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».

Нова модель системи договірних відносин на роздрібному ринку електричної енергії та порядок укладання договорів визначені Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі за тексом рішення - ПРРЕЕ) з одночасною втратою чинності ПКЕЕ.

Правилами роздрібного ринку електричної енергії регулюються взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до ПРРЕЕ для забезпечення споживання електричної енергії споживач укладає договори: 1) про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу із оператором системи розподілу; 2) про постачання електричної енергії споживачу із обраним електропостачальником або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для побутових або малих не побутових споживачів).

Відповідно п. п. 2.1.4. п. 2.1. ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Пунктом 1.2. Типового договору встановлено , що умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

З 1 січня 2019 року договірні відносини між сторонами у справі щодо постачання електричної енергії припинили дію, і з цієї же дати з відповідачем укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Оператором системи розподілу на головній сторінці свого веб-сайту, розміщено редакцію договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Отже, на даний час між сторонами у справі укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Матеріали справи свідчать, що 27 січня 2020 року працівниками АТ "Херсонобленерго" на об`єкті ФОП Придатко В.О., а саме: Шиномонтажна майстерня № 1, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , було проведено перевірку дотримання Споживачем ПРРЕЕ.

Під час перевірки позивачем було виявлено порушення відповідачем умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та ПРРЕЕ, мовою оригіналу: "п.п.8 п.5.5.5, ПРРЕЕ, відсутність засобів вимірювальної техніки, відсутність пломб енергопостачальника з відбитками тавр енергопостачальниками. При обстеженні виявлено, що споживачем виконано демонтаж електролічильника № 047520 тип СА4У- 196, 1 =5А, 380В та пломб енергопостачальника С36667280 - яка була встановлена на ввідному рубильнику; пломби з відбитком тавр енергопостачальника С31633806 - яка була встановлена на ввідному автоматі; пломби з відбитком тавр енергопостачальника С31633761 - яка була встановлена на клемній кришці та кожусі електричного лічильника; пломби з відбитком тавр енергопостачальника СІ5731382 - яка була встановлена на кожусі електричного лічильника; пломби з відбитком тавр енергопостачальника СЗ1633 763 - яка була встановлена на ввідному рубильнику індикаторів магнітного поля з номерами М9929482, М9929483, М9929484, М9929485, М9347721, М9347722, М9347723, М9347724- корпус електричного лічильника. Згідно акту про опломбування та збереження пломб № 184699 від 11.04.2017 року. Споживач з приводу відсутності електричного лічильника та пломб енергопостачальника до ХМВКО АТ “Херсонобленерго” не звертався. "

За результатами проведеної перевірки, працівниками АТ "Херсонобленерго" складено Акт про порушення № 132920 від 27.01.2020. Даний Акт про порушення складений за участю ОСОБА_1 , який від підпису Акта відмовився. Акт підписано двома працівниками АТ "Херсонобленерго", відмову споживача від підпису Акта засвідчено підписом свідка.

Акт про порушення № 132920 від 27.01.2020 направлено засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 та отримано останнім, про що свідчить відмітка про отримання на поштовому повідомлені.

Надалі, рішенням комісії від 17 березня 2020 споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії за п. 8.4.10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312 в розмірі 21185 кВт/год, за період з 27.07.2019 по 27.01.2020 на суму 56562,30 грн., яке оформлене Протоколом засідання комісії №28 від 17.03.2020.

Рішення комісії № 28 від 17.03.2020 з додатковим рахунком № 1301 по Акту № 132920 направлено засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що відповідач протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку по Акту №132920 на суму 56562,30 грн. і по теперішній час не сплатив його, чим порушив права та інтереси AT "Херсонобленерго".

З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушив законодавство в галузі енергетики за порушення якого останньому до сплати було нараховано 56562,30 грн., які відповідачем не сплачені.

Отже, у зв`язку із несплатою відповідачем 56562,30 грн., позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 56562,30 грн. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ по Акту про порушення № 132920 від 27.01.2020.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Херсонобленерго" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З 11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", відповідно до якого суб`єкти господарювання, які одночасно здійснювали діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні були протягом 18 місяців з дня набрання чинності зазначеним законом, тобто до 11.12.2018, забезпечити юридичне відокремлення діяльності оператора системи розподілу від інших видів діяльності вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання (обленерго), у тому числі шляхом створення електропостачальника.

За таких обставин, враховуючи постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1469 від 20.11.2018 "Про видачу АТ "Херсонобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом", позивач з 01.01.2019 надає виключно послуги з розподілу електричної енергії.

Водночас Закон України "Про ринок електричної енергії" запровадив нову модель системи договірних правовідносин на роздрібному ринку електроенергії.

В силу статті 4 Закон України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018.

Згідно з пунктом 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

За умовами пункту 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" операторам систем розподілу (ОСР) необхідно укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №310 від 14.03.2018, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

З 1 січня 2019 року договірні відносини між позивачем і відповідачем щодо постачання електричної енергії припинили дію, і з цієї же дати з відповідачем укладений Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Отже, на даний час між відповідачем і позивачем укладений Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України в тому числі цивільну відповідальність.

У відповідності до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

В даному контексті суд також зазначає, що у відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на вказані правові положення суд приходить до висновку, що споживач електричної енергії у випадку застосування до нього оперативно-господарської санкції повинен сплатити її у добровільному порядку.

Разом з тим, оцінюючи законність нарахування позивачем оперативно-госоподарської санкції у вказаному розмірі, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов п. 8.6 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача, порушення вимог ПРРЕЕ та інших нормативних документів, Споживач сплачує Оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено "Правила роздрібного ринку електричної енергії".

Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник (п. 2.3.4. ПРРЕЕ).

Споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (пп. 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ).

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу (п. 8.2.4. ПРРЕЕ).

За змістом п.8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження.

Позивач визначив обсяг та вартість недооблікованої активної електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами за приписами п. 8.4.10 ПРРЕЕ.

Матеріали справи свідчать, що Актом про заміну приладів обліку і акт про опломбування додаток до договору № о/р 1301 № 152313 від 15.04.2014, що на об`єкті відповідача шиномонтаж, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено електролічильник № 047520 тип СА4У- 196, 1 =5А, 380В. Згідно акту про опломбування та збереження пломб № 184699 від 11.04.2017 року встановлено пломбу енергопостачальника С36667280; пломби з відбитком тавр енергопостальника С31633806; пломби з відбитком тавр енергопостачальника С31633761; пломби з відбитком тавр енергопостачальника СІ5731382; пломби з відбитком тавр енергопостачальника С31633763 - яка була встановлена на вводном рубульнике індикаторів магнітного поля з номерами М9929482, М9929483, М9929484, М9929485, М9347721, М9347722, М9347723, М9347724.

З акту про розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін вбачається, що споживач несе відповідальність за КЛ-0,4 вК від опори ПЛ - 0,4 кВ до ВРЩ-04вК майстерні, усе електрообладнання та усі електромережі майстерні.

Тобто місце, де було виявлено працівниками позивача відсутність пломб знаходиться в зоні балансової належності та експлуатаційної відповідальності відповідача.

За таких обставин, відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування та акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін покладається на власника (користувача) електроустановок.

Крім того, беручи до уваги те, що законодавство в сфері електроенергетики не зобов`язує оператора системи доводити можливість вчинення споживачем порушення або спосіб його вчинення, натомість доказуванню підлягає факт встановлення і передачі на збереження споживачу пломб (відбитків їх тавр) та, власне, сам факт виявлення порушення у вигляді незбереження останніх або порушення їх цілісності, суд дійшов висновку про те, що зрив пломби є окремим видом порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії, виявлення якого не ставиться в залежність від будь-яких інших порушень споживача.

Таким чином, відсутність розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлених пломб, самостійним видом порушення та не потребує додаткового встановлення факту вчинення споживачем дій стосовно втручання в роботу приладу обліку, цей факт підтверджується самим фактом відсутності розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлених пломб.

Отже, винесення на вирішення експертизи питання про встановлення факту втручання в мережу та використання електричної енергії споживачем поза лічильником, є не доцільним і нормами чинного законодавства не передбачена.

Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

17 березня 2020 року на засіданні комісії було розглянуто акт про порушення від 27.01.2020 № 132920 та прийнято рішення визначити обсяг недоврахованої електричної енергії за п. 8.4.10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 на загальну суму 56562,30 грн.

Засідання проводилось без участі відповідача, натомість матеріали справи містять докази направлення позивачем на адресу відповідача повідомлення про дату, час та місце розгляду Акта про порушення № 132920 від 27.01.2020 та докази вручення повідомлення з додатком (а.с. 47).

Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

На момент звернення АТ «Херсонобленерго» до суду з цим позовом, рахунок на суму 56562,30 грн. відповідачем не оплачений.

Щодо тверджень відповідача, що працівниками позивача було проведено перевірку об`єкта відповідача без участі належного представника споживача, суд зазначає наступне.

Положеннями пп.3 п.5.1.1 ПРРЕЕ за Оператором системи закріплено право проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.

Згідно п.8 2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Матеріали свідчать, згідно з інформації, що зазначена у акті про порушення від 27.01.2020 № 132920, особою, що допустила представників оператора на об`єкт споживача зазначено - ОСОБА_1 . Разом з тим, судом враховано, що зазначений Акт містить підпис свідка, який засвідчив відмову відповідача від підпису Акта.

Матеріали справи не містять доказів звернення споживача до постачальника з приводу пошкодження або зняття лічильника та пломб.

Також матеріали справ не містять доказів звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій ОСОБА_2 , який дів від імені відповідача за дорученням та доказів скасування доручення.

Суд зауважує, що складений позивачем Акт № 32920 від 27.01.2020 фіксує факт порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, між тим не містить жодних заперечень чи зауважень останнього щодо неузгодження сторонами меж балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності, неправильного відображення в акті схеми підключення електроустановки споживача та її графічного зображення, зокрема, із зазначенням меж балансової належності.

При цьому, будь-які докази на підтвердження порушення працівниками позивача порядку складення Акта про порушення № 132920 або наявності недоліків (дефектів) зазначеного акту, як і докази наявності обставин, які перешкоджали поданню відповідачем заперечень щодо неузгодження сторонами меж балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності, недостовірності відомостей, зазначених в акті про порушення, або неповноважності інспекторів позивача безпосередньо під час складання та підписання вказаного акта у матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що Акт про порушення № 132920 від 27.01.2020, складено у відповідності до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, рішенням комісії Акціонерного товариства "Херсонобленерго" від 17.03.2020 Споживачу визначено обсяг недорахованої електричної енергії згідно пункту 8.4.10 ПРРЕЕ у розмірі 21185 кВт/год на суму 56562,30 грн., яке оформлене Протоколом №28 від 17.03.2020.

Матеріали справи свідчать, що позивачем правомірно проведено нарахування за формулою, визначеною у пункті 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, за період з 27.07.2019 по 27.01.2020.

При цьому, перевіривши зроблений позивачем розрахунок нарахування відповідачу вартості необлікованої електроенергії за актом про порушення № 132920, суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок позивачем виконано арифметично правильно та з урахуванням належних вихідних даних.

Судом також враховано, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що зафіксоване вказаним Актом порушення виникло з вини позивача чи будь-яких інших осіб, або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Щодо тверджень відповідача про те, що підставою для відмови у заявлених позовних вимогах є факт державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 та нежитлової будівлі за цією ж адресою за іншою особою, гр. України ОСОБА_3 , що підтверджується витягом із реєстру прав на нерухоме майно та довідкою №02-10/99 від 10.06.2020р. Антонівської селищної ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов п.2.5. Договору про постачання електроенергії № 1301 від 22.05.2004 у разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у том числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення Спожива зобов`язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в це самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором, до дня змін, власника приміщення включно, а Постачальник зобов`язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних доказів виконання відповідачем зазначеної вимоги Договору.

Доказів про відмову від договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку або внесення змін до договору щодо об`єктів постачання електроенергії суду не надано.

Таким чином, на час складання Акта про порушення №132920 від 21.01.2020 між позивачем і відповідачем продовжував діяти укладений договір на постачання електричної енергії № 1301 від 22.05.2004, з урахуванням Додаткової угоди від 18.12.2009 та Заяви-приєднання № 1301 від 15.11.2018 на постачання електричної енергії на об`єкт Шиномонтажна майстерня № 1, за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, наявні у справі докази свідчать, що рішення комісії, оформлене протоколом №28 від 17.03.2020 є правомірним.

Отже, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 56562,30 грн.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (73000, місто Херсон, вул. Пестеля, будинок 5, код ЄДРПОУ 05396638) вартість необлікованої електричної енергії в сумі 56562,30 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Звернути увагу сторін, що у зв`язку з відсутністю асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції Господарським судом Херсонської області зупинено поштову відправку судової кореспонденції.

При необхідності отримання паперової копії процесуальних документів, сторони можуть отримати безпосередньо у Господарському суді Херсонської області.

Повне рішення складено 23.06.2021.

Суддя С.В. Нікітенко