Рішення № 97853018, 21.04.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/652/21

№ провадження 2/208/1041/21

РІШЕННЯ

Іменем України

21 квітня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Івченко Т.П.,

за участю: секретаря судового засідання – Корнієнко К.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного письмового провадження у місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кам`янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради» «про відшкодування втраченої суми субсидії та виключення суми заборгованості з особистого рахунку»,-

встановив:

Суть спору.

У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Кам`янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради» в якій просить суд:

- виключити із суми заборгованості особового рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім`я, ОСОБА_1 за послуги централізованого водопостачання та водовідведення квартири за адресою АДРЕСА_1 , заборгованість попередніх власників, що виникла до 05.02.2015року;

- відшкодувати розмір втраченої суми субсидії у розмірі 8829 грн. (по розрахунку субсидії за 2017р.);

- всі судові витрати та збори покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що згідно договору НАК 743249 купівлі-продажу квартири від 05.02.2015, він придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Після цього 02.03.2015 він звернувся із заявою до КВП «Міськводоканал» Дніпродзержинської міської ради із проханням укласти договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення і переоформлення рахунку, як на нового власника. 11.03.2015 КВП «Міськводоканал» Дніпродзержинської міської ради направив листа № 01-09/524 від 11.03.2015, в якому позивач дізнався, що особистий рахунок 21747, КВП «Міськводоканал`ДМР переоформив на його ім`я та повідомило про наявність заборгованості попередніх власників квартири на 01.01.2015р. у розмірі 12505,54 грн. 16.03.2015р. позивач звернувся з заявою до КВП «Міськводоканал» ДМР, в якій просив списати заборгованість з особового рахунку попередніх власників та укласти договір на водопостачання та водовідведення, але листом від 28.04.2015р. № 01-09/1263 йому було відмовлено. Позивач звертався багато разів зі скаргами на гарячу лінію кабінету міністрів України, йому було запропоновано встановити лічильник на воду, який було встановлено 30.04.2015р., що підтверджується актом опломбування № 15-002709 та погасити заборгованість з моменту придбання квартири тобто з 05.02.2015р. Позивач 19.02.2016 р. звернувся з заявою до КВП «Міськводоканал» ДМР, з листа від 25.02.2016р. № 01-09/423, позивач дізнався, що згідно судового наказу № 208/1377/15 від 13.03.2015р. на попередніх власників квартири гр. ОСОБА_2 ,солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрито виконавче впровадження на стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 7346,87 грн., яка виникла за період з січня 2009 р. по вересень 2014 р. 19.03.2018р. позивач звернувся на урядову гарячу лінію з вимогою скасувати неправомірно нарахований борг попередніх власників, листом Кам`янської міської ради від 27.03.2018р. №О-2817, позивачу було відмовлено в скасуванні заборгованості та повідомлено, що заборгованість, яка утворилася з вини попередніх власників не порушує його законних прав та інтересів, як користувача послуг, що КВП «Міськводоканал» ДМР надає послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення та не застосовує заходи примусового стягнення заборгованості. Позивач постійно отримує попередження про погрози стягнення боргу, який він особисто не допускав. 31.05.2018р. у дверях власної квартири за адресою АДРЕСА_1 позивачем було виявлено акт про зупинення послуг з централізованого водовідведення без номеру, який він не отримував під підпис, що грубо порушує його законні права та інтереси, чим доставлено багато незручностей як для нього так і для його сім`ї. Після отримання акту, 04.06.2018р. позивач звернувся зі скаргою про незаконне припинення водопостачання до КВП «Міськводоканал» ДМР та про порушення його законних прав та інтересів. Крім того 04.09.2018р. позивач звернувся до управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради з приводу отримання субсидії на 2018р., та отримав відповідь від 06.09.2018р. № 3013/8-6, якою йому було відмовлено в наданні субсидії згідно боргу з оплат холодного водопостачання сума якого становить 12137,00 грн., яку згідно особового рахунку допустили попередні мешканці квартири. Таким чином розрахунок субсидії на ЖКП до заяви № 043550, вказує на те, що допомога держави (субсидія) становила у загальній сумі на місяць 490,62 грн. оскільки позивачу було відмовлено у видачі субсидії з підстав існуючого незаконного боргу, то йому нанесені збитки на загальну суму: 490,62*6=2943 грн. (з жовтня по березень опалюваний сезон на який зроблено розрахунок), 2943*3 роки (2018, 2019, 2020 рік) = 8829, 00 грн.

Згідно довідки ТОВ «ЄРЦ КП» від 28.01.19р. загальна сума заборгованості за адресою АДРЕСА_1 , квартиронаймач ОСОБА_1 складає за послуги КП «Міськводоканал» у сумі 12044,00грн. У зв`язку з цим 19.01.2021 року позивач звернувся з заявою до КП «Кам`янський міськводоканал» Дніпропетровської Обласної Ради» (юридична адреса: 51931 м. Кам`янське, вул. Широка 16 Дніпропетровської області Код ЄДРПОУ 33855098), в якій просив виключити заборгованість з особистого рахунку 21747 попередніх власників, що виникла до 05.03.2015 року, листом № 10-09/1321 від 26.01.2021р. яким позивачу було відмовлено у задоволенні вимог, така відповідь порушує права та інтереси позивача. Крім того при укладенні договору купівлі-продажу квартири позивач виконав всі вимоги встановлені чинним законодавством, оскільки послугами КП «Кам`янський міськводоканал» ДОР» до придбання квартири не користувався. Договором купівлі продажу квартири на нього, як нового власника квартири, не покладено обов`язок здійснювати будь-які платежі, окрім оплати вартості квартири, та не передбачений обов`язок погашати будь-які заборгованості за послуги, які надавались колишнім власникам. Також позивач не надавав жодних порук за колишніх власників, таким чином новий власник не зобов`язаний повертати борги попередніх власників, якщо суд встановить, що він не брав таких зобов`язань. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Сухопаровою С. В. та зареєстрований в реєстрі під № 181. У зв`язку з тим, що позивач вважає, що такими діями відповідача порушені його права та інтереси він звернувся до суду з вказаним позовом.

Позиція учасників справи.

08 квітня 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.35-41), з посиланням на те, що КП «Кам`янський водоканал» ДОР» заперечує проти позову в повному обсязі заявлених позовних вимог. Вважаємо, що позовна заява не підлягає задоволенню, а викладені Позивачем факти є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України з наступних підстав. Квартира АДРЕСА_1 , власником якої є позивач, ОСОБА_1 підключена до централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та в облікових даних КП «Кам`янський водоканал» ДОР» обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_1 . 05.02.2015 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вище вказану, станом на 05.02.2015 року заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 становила 12 505.54 грн.

Позивач, ОСОБА_1 неодноразово звертався до КВП «Міськводоканал» ДМР, на урядову телефонну «гарячу лінію» зі скаргами щодо укладення договору на водопостачання та водовідведення, розподілу особового рахунку, скасування заборгованості у розмірі 12505,54 грн., що обліковується по особовому рахунку НОМЕР_1 яка утворилась з вини попередніх власників, за № 01-09/524 від 11.03.2015, № 01-09/1263 від 28.04.2015, № 4-О-169 від 04.06.2015, № 40-169/2 від 06.08.2015, № 40-169/4 від 04.12.2015. та 01-09/423 від 25.02.2016, № 4-0-375 від 07.07.2016 на що було надано обґрунтовані відповіді з урахуванням вимог чинного законодавства.

11.03.2015 КВП «Міськводоканал» Дніпродзержинської міської ради на адресу заявника було направлено лист № 01-09/524 від 11.03.2015р. в якому було зазначено, що укладання договору з мешканцями багатоквартирних будинків на даний час не здійснюється, на підставі ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання", а саме: послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності; що стосунки між Міськводоканалом та споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення - власниками квартир у багатоквартирних будинках здійснюється шляхом оформлення особового рахунку.

Таким чином, вказаною статтею передбачений вичерпний перелік споживачів, з яким може бути укладено безпосередньо договір між підприємством водопостачання та споживачем, отже, мешканці багатоквартирних будинків у зазначеному переліку відсутні.

Відповідно до листа, що було направлено КВП «Міськводоканал» ДМР 06.04.2015 року за вих. № 01-09/761 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг матеріали для встановлення підприємству тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), та на виконання рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.11.2015 року № 68/01-14/04-15 у відповідності до вимог чинного законодавства з 01.01.2016 року КВП «Міськводоканал» ДМР було розпочато укладання договорів з мешканцями багатоквартирних будинків. 10.03.2016 року між ОСОБА_1 та КВП «Міськводоканал» ДМР було укладено договір № 2416/7 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, який було отримано позивачем у абонентському відділі КВП «Міськводоканал» ДМР». Але, в порушення умов Договору, з моменту надбання гр. ОСОБА_1 квартири, оплата за використані послуги з 2015 по 2021 роки надходили не регулярно, таким чином, за період володіння квартирою новим власником, позивачем ОСОБА_1 , сума заборгованості станом на 01.04.2021р. зросла на 1 455,34 грн. Оскільки користування водою в Україні є платним і наймач житла (споживач) зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату за надані комунальні послуги за встановленими нормами і тарифами, згідно вимог чинного законодавства України споживачі зобов`язані оплачувати отримані ними житлово-комунальні послуги, зокрема, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Щодо виключення із суми заборгованості ОСОБА_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість попередніх власників зазначеної квартири у сумі 12505,54 гри., що виникла до 05.02.2015 року, відповідач звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено списання заборгованості за спожиті послуги централізованого водопостачання та водовідведення, тому відповідна заборгованість, що утворилася з вини попередніх мешканців квартири, правомірно рахується за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Наявність по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованості за спожиті послуги централізованого водопостачання та водовідведення, що утворилася з вини попередніх мешканців квартири, не порушує законних прав та інтересів нового власника квартири, позивача ОСОБА_1 .

Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. Особовий рахунок № НОМЕР_1 який відкрито у КП «Кам`янський водоканал» ДОР» за адресою: АДРЕСА_2 , є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства і списання, переведення, розподіл тощо з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом КВП «Міськводоканал» ДМР» і ніхто не може втручатися в порядок ведення внутрішньгосподарського обліку господарських операцій підприємства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до змісту ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб`єктивних цивільних прав - є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом. Зобов`язання Водоканалу щодо обліку заборгованості за оплату послуг з водопостачання та водовідведення не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. Крім того, чинним законодавством не встановлено єдиної процедури обліку надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, яка є обов`язковою для виконання. Відповідно до діючої облікової політики підприємства, КП «Кам`янський водоканал» ДОР» веде облік наданих послуг та здійснення оплат по особовим рахункам, які відкриті за кожною адресою, а не власником (квартиронаймачем). По особовому рахунку відображається період надання послуг, нарахування плати, власники (квартиронаймачі) за адресою, кількість прописаних осіб, наявність пільг, субсидії та інші дані, що мають значення для нарахування та оплати послуг. З урахуванням пред`явлення позову про зобов`язання виключення із особового рахунку заборгованості за надані послуги на квартиру, не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи. Облік заборгованості по особовому рахунку за надані послуги попереднім власникам квартири не встановлює для ОСОБА_1 будь-яких обов`язків.

Також, Заводським районним судом 13.03.2015 року було винесено судовий наказ № 208/1377/15-ц про солідарне стягнення заборгованості з попередніх власників квартири гр. ОСОБА_6 з гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_7 за послуги з водопостачання та водовідведення.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач заперечує проти позовних вимог Позивача, оскільки такі вимоги не засновані ані на нормах чинного законодавства, ані на умовах Договору, отже є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові (а.с.52).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву в якій просив суд розглянути справу без участі їх представника, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві (а.с.53).

Враховуючи подання всіх заяв по суті, відсутність підстав для відкладання розгляду справи, визначених ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору купівлі-продажу серії НАК № 743249, укладеного 05.02.2015, позивач ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Сухопаровою С.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 181 (а.с. 8-9).

Позивач ОСОБА_1 з 05.05.2015 року є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом № 33205196 від 05.02.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.7).

03.03.2015 позивач звернувся із заявою до КВП «Міськводоканал» Дніпродзержинської міської ради із проханням укласти договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення і переоформлення рахунку, як на нового власника.

Згідно відповіді № 01-09/524 від 11.03.2015, відповідач КВП «Міськводоканал» Дніпродзержинської міської ради повідомив позивача, що договори зі споживачами до переліку яких він не відноситься, особистий рахунок № НОМЕР_1 було переоформив на його ім`я та повідомило про наявність заборгованості попередніх власників квартири станом на 01.03.2015р. у розмірі 12505,54 грн. (а.с.10).

16.03.2015р. позивач звернувся з заявою до КВП «Міськводоканал» ДМР, в якій просив списати заборгованість з особового рахунку попередніх власників та укласти договір на водопостачання та водовідведення. (а.с.11).

Відповідно до листа № 01-09/1263 від 28.04.2015р., підписаного Генеральним директором КВП ДМР «Міськводоканал» Хітровим А.М., позивачу було відмовлено в списанні заборгованості з особового рахунку попередніх власників та укладанні договору на водопостачання та водовідведення (а.с.12).

Згідно технічних умов № 07607 від 17.04.2015 року позивачу було встановлено водолічильник, позивач сплатив заборгованість у розмірі 504,97 грн., за надані йому послуги з 05.02.2015 року та 30.04.2015 року водолічильник було прийнято в експлуатацію що підтверджується актом опломбування № 15-002709.

Листом № О-12481 від 08.12.2015 року підписаним в.о. заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, директора департаменту ЖКГТБ МР Понизовим С.С., позивачу було повідомлено підстави неможливості списання боргів попередніх власників з особистого рахунку та укладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (а.с.13-14).

Позивач 19.02.2016 р. звернувся з заявою до КВП ДМР «Міськводоканал» в якому повідомив відповідача, що він виконав всі пропозиції, встановив водолічильник, сплатив свій борг, але до теперішнього часу, так і не було списано борг попередних власників з його особистого рахунку та не було укладено договір на постачання послуг (а.с.16).

Відповідно до листа № 01-09/423 від 25.02.2016р., підписаного Генеральним директором КВП ДМР «Міськводоканал» Савченко К.Г., позивача було повідомлено, що згідно судового наказу № 208/1377/15 від 13.03.2015р. на попередніх власників квартири гр. ОСОБА_2 ,солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрито виконавче впровадження на стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 7346,87 грн., яка виникла за період з січня 2009 р. по вересень 2014 р. та повідомлено про можливість отримання договору для ознайомлення та підписання за місцем знаходження відповідача (а.с.17)

10.03.2016 року позивач, ОСОБА_1 та відповідач, КВП «Міськводоканал» ДМР уклали договір № 2416/7 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, який було отримано позивачем у абонентському відділі КВП «Міськводоканал» ДМР», що підтверджується копією договору (а.с.15, 43-46).

Листом № О-12092 від 01.12.2017 року підписаним заступником директора департаменту житлово-комунального господарства та будівництва міської ради Гаркушею В.В., позивачу було повідомлено, що договір про надання послуг було укладено 10.03.2016 року, а наявність заборгованості, яка утворилась до 05.02.2015 року, до придбання квартири позивачем, на особистому рахунку № НОМЕР_1 попередніх власників, не порушує законних прав та інтересів нового власника квартири. (.а.с18).

На своє звернення від 19.03.2018 р. на урядову гарячу лінію з вимогою скасувати неправомірно нарахований борг попередніх власників, позивач отримав лист Кам`янської міської ради від 27.03.2018р. № О-2817, в якому йому повідомили, що списання боргів попередніх власників не врегульовано діючим законодавством, що особистий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в КВП КМР «Міськводоканал» за адресою АДРЕСА_2 , є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства і списання, переведення, розподіл тощо будь-яких сум є правом КВП КМР «Міськводоканал» і ніхто не може втручатись в порядок ведення внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства, та те що заборгованість, яка утворилася з вини попередніх власників не порушує його законних прав та інтересів, як користувача послуг, що КВП «Міськводоканал» ДМР надає послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення та не застосовує заходи примусового стягнення заборгованості.

31.05.2018р. у дверях власної квартири за адресою АДРЕСА_1 позивач виявив акт без номеру про зупинення послуг з централізованого водовідведення, у зв`язку з заборгованістю у розмірі 12231,38 грн. (а.с.20).

04.06.2018р. позивач звернувся зі скаргою про незаконне припинення водопостачання до КВП «Міськводоканал» ДМР та про порушення його законних прав та інтересів (а.с.21).

Листом № О-6108 від 07.06.2018 р. позивача було повідомлено про відновлення централізованого водопостачання та водовідведення, оскільки заборгованість, яка має наявність на особистому рахунку № НОМЕР_1 утворилась з вини попередніх власників квартири та заперечується позивачем (а.с.22).

04.09.2018р. позивач звернувся до управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради з приводу отримання субсидії на комунальні послуги в 2017-2018рр., та отримав відповідь № 3013/8-6 від 06.09.2018р., якою йому було відмовлено в наданні субсидії з травня 2017 року згідно боргу з оплат холодного водопостачання сума якого становить 12137,11 грн., яку згідно особового рахунку допустили попередні мешканці квартири (а.с.23).

Згідно розрахунку субсидії на ЖКП до заяви № 043550, допомога держави (субсидія) становила у загальній сумі на місяць 490,62 грн. (а.с.24).

Згідно довідки ТОВ «ЄРЦ КП» від 28.01.19р. загальна сума заборгованості за адресою АДРЕСА_1 , квартиронаймачем якої є позивач, ОСОБА_1 складає за послуги КП «Міськводоканал» у сумі 12044,58 грн.

19.01.2021 року позивач звернувся з заявою до відповідача, КП «Кам`янський міськводоканал» Дніпропетровської Обласної Ради, в якій просив виключити заборгованість з особистого рахунку НОМЕР_1 попередніх власників, що виникла до 05.03.2015 року (а.с.26-27).

Листом № 10-09/1321 від 26.01.2021р., підписаним Генеральним директором КП «Кам`янський міськводоканал Дніпропетровської обласної ради» Пілюлях А., позивачу було відмовлено у задоволенні вимог, з посиланням на те, що особистий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в КП «Кам`янський міськводоканал Дніпропетровської обласної ради» за адресою м. Кам`янське, вул. Звенигородська 18-57, є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства і списання, переведення, розподіл тощо з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом КП «Кам`янський міськводоканал Дніпропетровської обласної ради» і ніхто не може втручатись в порядок ведення внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства (а.с.28).

Згідно розрахунку заборгованості за період з 02.2015 року по 03.2021 рік, час володіння квартирою новим власником, позивачем ОСОБА_1 , сума заборгованості станом на 01.04.2021р. становить 1 455,34 грн. (а.с.50-51).

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

За вимогами ст.ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. При цьому такими учасниками є: споживач, виробник, виконавець. Виробник може бути одночасно і виконавцем.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець (підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги) зобов`язаний проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Таким чином пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону передбачений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, зокрема, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 24 Правил № 690 Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ч.І статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, установлених законом.

Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 05 лютого 2015 року, згідно з яким позивач став власником спірної квартири, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні).

Постановою КМУ № 300 від 26.04.2017 внесені зміни до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (яка діяла до 01.05.2018) (далі - Положення), а саме, відповідно до п. 14 Положення, після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді. Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію про склад зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, про забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами, про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників, податків - ДФС, та про суми пенсійних виплат осіб. У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг, загальна сума якої перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, субсидія на наступний строк не призначається.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за час володіння квартирою вже позивачем ОСОБА_1 з лютого 2015 року по березень 2021 року, позивач має заборгованість станом на 01.04.2021р. у розмірі 1455,34 грн. (а.с.50-51).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2ст. 12 ЦПК).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

При цьому, цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Однак відсутність законодавчо закріпленого визначення поняття «спосіб захисту права та/або інтересу» не виключає виокремлення матеріально-правового та процесуально-правового аспектів захисту цивільного права та інтересу.

Так, матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає у з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

В свою чергу процесуально-правовий аспект захисту права полягає в тому, що суди розглядають в порядку відповідного виду судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із відповідних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. При цьому вказаний аспект включає в себе не лише правильність обрання передбаченого законом або договором способу захисту, але і необхідність належного правового обґрунтування вимог відповідними нормами права.

Тобто, саме на позивача покладено обов`язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, при розгляді справи повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, і не застосовує самостійно для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, якщо позивач не обґрунтовує ними свої вимоги з наданням відповідних доказів, і застосування цих норм призводить до зміни предмета позову або обраного способу захисту прав та інтересів.

Вирішуючи позов по суті, суд, також, звертає увагу, що, відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч.5 зазначеної статті Закону, підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Згідно зі ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Встановлено, що особовий рахунок, відкритий за адресою міста проживання позивача (не за її особою) є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача.

Виходячи з вимог Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості є господарською діяльністю підприємства.

Особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення, а не на особу, і відкриття особового рахунку на нового власника відбувається шляхом переоформлення вже відкритого номерного особового рахунку із наявною на ньому заборгованістю, якщо така мається. Зміна власника приміщення, за яким обліковується послуга, не є підставою виключення заборгованості за особистим рахунком, який закріплено за певною адресою до якої надаються послуги.

Наявність заборгованості по особовому рахунку на квартиру, що утворилась з вини попереднього власника, не порушує законних прав та інтересів нового власника.

Встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 відповідачем було внесено зміни про нового власника до вже відкритого номерного особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, ніяких досудових вимог з боку відповідача на ім`я ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Натомість Заводським районним судом 13.03.2015 року було винесено судовий наказ № 208/1377/15-ц про солідарне стягнення заборгованості з попередніх власників квартири гр. ОСОБА_6 з гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_7 за послуги з водопостачання та водовідведення, на підставі якого було відкрито виконавче провадження на стягнення заборгованості централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 7346,87 грн., яка виникла за період з 2009 по 2014 роки.

Таким чином позивачем не зазначено в чому саме полягає порушення його цивільного права, оскільки вимоги позивача про зобов`язання виключити заборгованість за спожиті колишнім власником послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є різновидом претензії, яка не встановлює для позивача будь-яких обов`язків, більш того, зазначені на обґрунтування позовних вимог обставини можуть бути запереченням, у разі пред`явлення позову відповідачем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вищевказані спожиті послуги.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Положеннями ч.2 ст.14 ЦК України передбачено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З урахуванням викладеного суд приходить висновку що в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кам`янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради» про відшкодування втраченої суми субсидії та виключення суми заборгованості з особистого рахунку слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Стаття 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265, ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволені позов у ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кам`янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради» «про відшкодування втраченої суми субсидії та виключення суми заборгованості з особистого рахунку» - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Дніпровського апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач – Комунальне підприємство «Кам`янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради», юридична адреса реєстрації: 51931, область Дніпропетровська, місто Кам`янське, вулиця Широка, будинок № 16; ЄДРПОУ 33855098.

Повний текст рішення був складений у строк передбачений ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Суддя Івченко Т. П.