Рішення № 97851968, 23.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2021м. ДніпроСправа № 904/1996/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Фіцай Я.П.

за позовом Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ в інтересах держави

до відповідача-1: Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, с. Попасне

відповідача-2: Фермерського господарства "Юкан-2005", Дніпропетровська область, с. Надеждівка

про визнання незаконним та скасування рішення сесії, визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі

Представники:

від прокуратури: Карпенко О.І., посвідчення № 058556 від 14.12.2020;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Новомосковська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави звернулась до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1: Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, відповідача-2: Фермерського господарства "Юкан-2005", в якій просить суд:

- визнати недійсним рішення сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району № 153-14/УІІ від 02.03.2018 «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності»;

- визнати недійним договір від 14.03.2018 оренди земельної ділянки загальною площею 5,69 га із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001, укладений між орендодавцем - Попасненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області та орендарем - Фермерським господарством «Юкан-2005», який 20.03.2018 державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 25412578);

- зобов`язати фермерське господарство «Юкан-2005» повернути територіальній громаді в особі Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області земельну ділянку, загальною площею 5,69 га, в тому числі рілля - 5,69 га із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001, у придатному для використання стані за актом приймання-передачі.

Ухвалою суду від 03.03.2021 позовну заяву Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області залишено без руху.

11.03.2021 до господарського суду від прокурора надійшов лист на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2021 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 12.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.04.2021.

18.03.2021 Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області подала до суду заяву про заміну відповідача правонаступником, в якій просить суд постановити ухвалу про заміну відповідача-1 - Попасненської сільської ради - її правонаступником - Губиниською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області.

30.03.2021 відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що прокурором в даному спорі невірно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, оскільки є орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а відповідно до цього в прокурора відсутні підстави для звернення із даним позовом самостійно згідно з вимогами ч. 5 ст. 55 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно в нього немає процесуальної дієздатності щодо підписання та подання позову в даному випадку. У зв`язку із чим відповідач-2 просить суд залишити позовну заяву без розгляду.

06.04.2021 прокурор подав до суду відповідь на відзив.

Ухвалою від 07.04.2021 відкладено підготовче засідання на 28.04.2021.

20.04.2021 відповідач-2 подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

27.04.2021 відповідач-2 подав до суду клопотання про призначення справи до колегіального розгляду.

Ухвалою від 28.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про призначення справи до колегіального розгляду; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 10.06.2021 включно та відкладено підготовче засідання на 24.05.2021.

Ухвалою від 24.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 23.06.2021.

28.05.2021 до господарського суду від Фермерського господарства "Юкан-2005" надійшло клопотання, в якому відповідач-2 просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 31.05.2021 у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Юкан-2005" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої доручити Магдалинівському районному суду - відмовлено.

У судове засідання 23.06.2021 з`явився прокурор.

У судове засідання 23.06.2021 представник відповідача-1 не з`явився, причини неявки не повідомив.

У судове засідання 23.06.2021 представник відповідача-2 не з`явився, подав клопотання про відкладення судового засідання.

Так, відповідно до ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Клопотання про відкладення судового засідання не мотивоване необхідністю подання заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні (відповідно до ст.207 ГПК України).

Крім того, суд звертає увагу на положення ч.2 ст.202 ГПК України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Участь представника відповідача-2 у розгляді іншої справи не позбавляє сторону можливості направити для участі у судовому засіданні іншого повноважного представника.

З метою недопущення порушення строків розгляду справи, визначених ГПК України, зокрема і ч.2 ст.195 ГПК України, з огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про відкладення судового засідання.

Сторони надали до суду відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив. Тобто, сторони скористались своїм правом на подання заяв по суті з посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх вимог.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.03.2012 у справі № 0427/36/12 (а.с. 33) позовну заяву заявою Новомосковського міжрайонного прокурора в інтересах Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, заінтересована особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою задоволено. Визнано спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відумерлою. Передано відумерлу спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 : земельну ділянку площею 5,690 гектарів, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність територіальної громади с. Попасне Новомосковського району в особі Попасненської сільської ради Новомосковського району.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.03.2012 у справі № 0427/36/12 встановлено, що ОСОБА_1 був власником земельної ділянки площею 5,690 гектарів, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району на підставі Державного акту на право власності на землю серії ІІІ-ДП № 113789.

Рішенням Попасненської сільської ради Новомосковського району № 239-11/У1 від 30.03.2012 (а.с. 32), керуючись Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.03.2012 у справі № 0427/36/12, відумерлу спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 : земельну ділянку площею 5,690 гектарів, що розташована на території Попасненської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва прийнято у власність територіальної громади в особі Попасненської сільської ради. Замовлено виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку.

На підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.03.2012 у справі № 0427/36/12 за Попасненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області 01.11.2017 зареєстровано право власності на земельну ділянку, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.51-53).

Таким чином, Попасненській сільській раді Новомосковського району на праві власності належить земельна ділянка площею 5,69 га із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001.

02.03.2018 Попасненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 153-14/VП «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності» (а.с 21), відповідно до п. 1 якого вирішено заключити договір оренди земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться у комунальній власності громади із ФГ «Юкан-2015», терміном на 7 років, вартість орендної плати складає 6% від грошової оцінки паю.

На підставі зазначеного рішення, 14.03.2018 між Попасненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області (орендодавець) та Фермерським господарством «Юкан-2015» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 1 (далі - договору).

Орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку загальною площею 5,69 га, в тому числі: рілля - 5,69 га (кадастровий номер 1223286000:02:021:0001), що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району (в подальшому – «земельна ділянка») для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 1.1. договору).

На земельній ділянці, відсутні: об`єкти нерухомого майна та інфраструктури (п. 1.2. договору).

Земельна ділянка передається в оренду без об`єктів нерухомого майна та інфраструктури (п. 1.3.договору).

Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 1.5.договору).

Вартість земельної ділянки станом на момент укладення цього договору, згідно нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 187 969,00 грн. (п. 1.6.договору).

Договір укладено терміном (строком) на 7 (сім) років (п. 2.1.договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації (п. 12.1.договору).

Вказаний договір оренди 20.03.2018 державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 25412578).

За актом прийому-передачі (а.с. 28) орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 5,69 га (кадастровий номер 1223286000:02:021:0001), розташовану на території Попасненської сільської ради Новомосковського району терміном на 7 років.

Новомосковською місцевою прокуратурою Дніпропетровської області під час вивчення стану законності у сфері земельних відносин на території Новомосковського району Дніпропетровської області та з`ясування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді встановлено, що відповідно до інформації, викладеної у листі Попасненської сільської ради Новомосковського району № 219 від 07.07.2020, направленому на запит Новомосковської місцевої прокуратури, даним органом місцевого самоврядування було прийнято рішення про передачу вищевказаної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів (аукціону).

Таким чином, як зазначає прокурор 02.03.2018 в порушення вимог ст.ст. 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України та окремих положень ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 153-14/VII «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності» без попереднього проведення земельних торгів (аукціону), а ФГ «Юкан-2005» набуло право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, площею 5,69 га, з кадастровим номером 1223286000:02:021:0001 не на конкурентних засадах.

У зв`язку з наведеними вище обставинами прокурор вважає, що рішення Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 153-14/УІІ від 02.03.2018 «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності» підлягає визнанню незаконним. Враховуючи те, що спірний договір від 14.03.2018 оренди земельної ділянки, загальною площею 5,69 га, в тому числі ріллі 5,69 га, із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001, укладено сторонами з порушенням процедури, передбаченої ст. 124 Земельного кодексу України, він підлягає визнанню недійсним. Також, зважаючи на незаконність набуття ФГ «Юкан-2005» права користування спірною земельною ділянкою, вона підлягає поверненню територіальній громаді.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст.19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п.п. а, б, в ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України).

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 ст. 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України).

Органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України).

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України).

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; поновлення договорів оренди землі; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України).

Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів (ч. 1 ст. 135 Земельного кодексу України).

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України).

Оскільки надання спірної земельної ділянки в оренду не належить до випадків, передбачених частинами 2 та 3 ст.134 Земельного кодексу України, необхідною умовою для передачі їх в оренду в даному випадку є обов`язкове проведення земельних торгів (аукціону), за результатами яких органом місцевого самоврядування приймається відповідне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до інформації Попасненської сільської ради Новомосковського району за вих. № 219 від 07.07.2020 рішення про проведення конкурсу сільською радою не приймалося (а.с.46).

В матеріалах справи відсутні докази передання відповідачем-1 в оренду відповідачу-2 спірної земельної за результатами проведення земельних торгів (аукціону).

За таких обставин суд приходить до висновку, в порушення вимог ст.ст. 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 153-14/VII «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності», без попереднього проведення земельних торгів (аукціону), а ФГ «Юкан-2005» набуло право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, площею 5,69 га, з кадастровим номером 1223286000:02:021:0001 не на конкурентних засадах.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора та про наявність підстав для визнання недійсним рішення сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району № 153-14/УІІ від 02.03.2018 «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності».

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.03.2018 загальною площею 5,69 га, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним. Відповідно до ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів; права і законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Оскільки укладення спірного договору здійснено на підставі неправомірного рішення сільської ради, тобто з порушенням вимог законодавства, зазначене є підставою для визнання укладеного 14.03.2018 договору оренди земельної ділянки площею 5,69 га недійсним.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Оскільки наявні підстави для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, суд також задовольняє позовні вимоги про зобов`язання відповідача-2 повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді в особі Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Заперечення відповідача-2 не спростовують вищенаведеної правової оцінки обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою судом встановлено наступне.

Господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

В обґрунтування звернення до суду із цим позовом прокурор вказав, що саме діями Попасненської сільської ради щодо надання земельної ділянки комунальної власності в оренду, обхід визначеної конкурсної процедури земельних торгів та належного визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, всупереч вимог діючого законодавства України порушуються основи економічного регулювання відносин у сфері розпорядження земельною ділянкою територіальної громади, визначення економічно обґрунтованих надходжень до місцевого бюджету та можливості фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку, місцевими видатками.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства беззаперечно становить «суспільний інтерес».

Суд також враховує, що захист інтересів держави в особі територіальної громади має здійснювати відповідна сільська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у виді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення сільської ради відповідачем; іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади, не існує.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що прокурором в даному спорі невірно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, оскільки є орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а відповідно до цього в прокурора відсутні підстави для звернення із даним позовом самостійно згідно з вимогами ч. 5 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно в нього немає процесуальної дієздатності щодо підписання та подання позову в даному випадку. У зв`язку із чим відповідач-2 просить суд залишити позовну заяву без розгляду.

Суд залишає позов без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності; позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

Як вказано вище, прокурором, обґрунтовані підстави для представництва ним інтересів держави в даному випадку. Таким чином господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури в розмірі 6 810,00 грн. (з відповідача-1: 2270,00грн. за вимогу про визнати недійсним рішення сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району та 1135,00грн. (50%) за вимогу про визнання недійним договору від 14.03.2018 оренди земельної ділянки, а з відповідача-2: 2270,00грн. за вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку та 1135,00грн. (50%) за вимогу про визнання недійним договору від 14.03.2018 оренди земельної ділянки).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним рішення сесії Попасненської сільської ради Новомосковського району № 153-14/УІІ від 02.03.2018 «Про передачу в оренду земельної ділянки (відумерла спадщина), що знаходиться в комунальній власності».

Визнати недійним договір від 14.03.2018 оренди земельної ділянки загальною площею 5,69 га із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001, укладений між орендодавцем - Попасненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області та орендарем - Фермерським господарством «Юкан-2005», який 20.03.2018 державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 25412578).

Зобов`язати Фермерське господарство «Юкан-2005» (51243, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, с. Надеждівка, ідентифікаційний код 33309189) повернути територіальній громаді в особі Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (51242, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, с. Попасне, вул. Центральна, ідентифікаційний код 04338842) земельну ділянку, загальною площею 5,69 га, в тому числі рілля - 5,69 га із кадастровим номером 1223286000:02:021:0001, у придатному для використання стані за актом приймання-передачі, про що видати наказ.

Стягнути з Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (51242, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, с. Попасне, вул. Центральна, ідентифікаційний код 04338842) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 405,00 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства "Юкан-2005" (51243, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, с. Надеждівка, ідентифікаційний код 33309189) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 405,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.В. Мілєва