Ухвала суду № 97850324, 02.06.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 761/10212/21

Провадження № 2-з/760/441/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов А. І., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить зупинити стягнення за виконавчим написом, вчиненим 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. та зареєстрованим за № 114193, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В. (ВП 64201130).

Заява мотивована тим, що у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В. перебуває виконавче провадження № 64201130 з примусового виконання виконавчого провадження № 114193 від 15 грудня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. на примусове стягнення суми заборгованості у розмірі 58 744,50 грн з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін».

ОСОБА_1 зазначає, що виконавцем вчиняються дії по примусовому стягненню за виконавчим написом, що оскаржується, а саме, виконавцем винесено: постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, постанову про арешт майна боржника, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, постанову про арешт коштів боржника. У зв`язку з чим, позивач вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, які відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні відповідних норм права до спірних правовідносин.

Так, посилаючись на відсутність передбачених законом підстав для вчинення приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», заявник звернувся до суду з позовом про визнання зазначеного виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що на підставі оспорюваного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження, у межах якого винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, постанову про арешт майна боржника, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, постанову про арешт коштів боржника, що свідчить про те, що приватним виконавцем вчиняються всі дії для примусового виконання виконавчого напису.

Таким чином, відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову призведе до продовження стягнення заборгованості на підставі виконавчого документу, законність якого оскаржується позивачем в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, характер спору, що виник, а також те, що вказані дії можуть привести до утруднення виконання рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненного 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрованого в реєстрі № 114193.

Зазначити дані заявника (позивача): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Зазначити дані відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін», код ЄДРПОУ: 39952398, місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48.

Зазначити дані третіх осіб:

- приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35;

- приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванов Андрій Валерійович, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 13, оф. 2.

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (пункт 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна