Ухвала суду № 97850239, 17.06.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22320/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В.,

при секретарі судового засідання Пітей О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання в межах кримінального провадження № 62020100000002221,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2021 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 , яка того ж дня передана слідчому судді Литвиновій І.В., на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 06.01.2021 поданого в межах кримінального провадження № 62020100000002221.

Особа, що подала скаргу в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду скарги заявник повідомлений належним чином. В матеріалах скарги присутня заява про розгляд скарги у відсутність заявника, вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

У судове засідання слідчий не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлений належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані суду.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, дізнавача, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.

За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002221.

02.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві з клопотанням, яке отримано органом досудового розслідування того ж дня, що підтверджується підписом уповноваженої особи.

Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор, дізнавач та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.

Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови слідчого) про вирішення особою, якій доручено проведення досудового розслідування, заявленого заявником клопотання від 06.01.2021.

Сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб`єкта оскарження, що пов`язано з несвоєчасним розглядом поданого стороною провадження клопотання, в зв`язку з чим існують законні підстави зобов`язати слідчого чи іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні № 62020100000002221 розглянути клопотання ОСОБА_1 від 06.01.2021, яке отримано органом досудового розслідування 02.04.2021, що підтверджується підписом уповноваженої особи, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.

Разом з тим, щодо вимоги визнати бездіяльність слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, Згіблова С.О., який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002221, яка полягає у нерозгляді клопотання, то слід зазначити, що кримінальним процесуальним законодавством не передбачено визнання бездіяльності, оскільки, згідно з ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатом розгляду скарги може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити чи вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги, а відтак у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Одночасно, слідчий суддя відмовляє у задоволенні вимог скарги у частині зобов`язання слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002221, вчинити дії вказані в клопотанні від 06.01.2021, оскільки ця вимога є передчасною у зв`язку з тим, що клопотання не розглянуте, також слідчий органу досудового розслідування, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, згідно з частиною першою статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 535 КПК України, органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42, 36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу - задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, Згіблова С.О., що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002221, чи іншу уповноважену особу, розглянути відповідно до чинного законодавства клопотання ОСОБА_1 датоване 06.01.2021, яке отримано органом досудового розслідування 02.04.2021, про що повідомити заявника, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І. В. Литвинова