Вирок № 97850200, 23.06.2021, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 695/3194/17

1-кп/709/17/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12017250150000908, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1 серпня 2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, є інвалідом 2групи, депутатом будь-якого рівня, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій не являється, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 2 жовтня 2014 року вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі; ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 грудня 2014 року скорочено на половину невідбуту частину покарання за вироком від 2 жовтня 2014 року Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області; 3 липня 2015 року звільнений по закінченню строку покарання,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Горідько М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Зеленого Ю.В.,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, маючи не зняту та не погашену судимість за злочини передбачені ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став та повторно вчинив правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів за наступних обставин.

Так, він в невстановлений слідством час та місце, всупереч встановленому законом порядку обігу наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання його шкідливих наслідків, умисно, повторно, з метою подальшого збуту, незаконно придбав, наркотичний засіб опій ацетильований, який в подальшому 14 серпня 2017 року переніс до вул. Жовтнева Золотоніського району Черкаської області, де близько 14:30 незаконно збув за грошові кошти в сумі

500,00 гривень ОСОБА_2 , особі зі зміненими анкетними даними, який надав добровільну згоду працівникам поліції на залучення його до проведення оперативної закупки. Згідно з висновком судово-хімічної експертизи № 2/1970 від 15 серпня 2017 року надана на експертизу рідина коричневого кольору в одноразовому медичному шприці ємністю 5 мл містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований. Маса особливо небезпечного наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину становить 0,4085 г.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно особою, що раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України.

У даному кримінальному провадженні 23 червня 2021 року між прокурором

Горідько М.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участі захисника Зеленого Ю.В.укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор Горідько М.В. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно з угодою про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язався: беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення під час судового провадження; співпрацювати з правоохоронними органами у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою.

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць з конфіскацією майна.

Крім того, прокурор Горідько М.В. та обвинувачений ОСОБА_1 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені

ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор Горідько М.В. у судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник Зелений Ю.В. також просив затвердити угоду про визнання винуватості з огляду на те, що вона відповідає інтересам його підзахисного.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_1 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи пом`якшуючі обставини, а саме щире каяття, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, а саме перебування на його утриманні тяжкохворої сестри, яка в подальшому померла, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше судимий, має тяжке захворювання (діагноз судом не зазначається з метою дотримання лікарської таємниці), а також те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, і затвердження угоди про визнання винуватості.

Таким чином за вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

У строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому

ОСОБА_1 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 14 серпня 2017 року по 26 вересня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, та вважати його таким, що відбув основне покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України та угоди про визнання винуватості з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 4430,98 гривень.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який застосовувався до обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового розгляду закінчився 22 березня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд -

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 червня 2021 року, укладену між прокурором Горідько Мариною Володимирівною та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 23 червня 2021 року покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік

1 (один) місяць з конфіскацією майна.

Зарахувати ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув`язнення з 14 серпня 2017 року по 26 вересня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_1 таким, що відбув основне покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази, а саме:

- полімерний пакет, всередині якого знаходиться банка скляна з залишком від купюри; сейф-пакет № 3937628, всередині якого знаходиться одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу ємністю 5 мл з рідиною коричневого кольору об`ємом

2,8 см3; сейф пакет № 2419401, всередині якого знаходяться марлеві тампони зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_1 і зразок спеціальної хімічної речовини жовто-зеленого кольору «Люмінор», що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, - знищити;

- флеш-карту з відеозаписом збуту ОСОБА_1 наркотичного засобу, що приєднана до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на залучення експертів у розмірі 4430,98 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В. Чубай