Рішення № 97846103, 18.06.2021, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

Копія

154/2381/20

2/154/55/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Каліщука А.А.

за участю секретаря судового засідання Павлович Ю.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут» до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача - Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.01.2016 року між ОСОБА_4 та ТзОВ «Волиньгаз Збут» укладено договір №11417J9I4MBP016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів. Відповідно до Акту приймання-передачі природного газу від 30.06.2019 року ОСОБА_4 не сплатила за 4528 м.куб. спожитого природного газу на суму 41380,39 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут» заборгованість за поставлений природний газ в сумі 41380,39 та судові витрати.

Ухвалою судді від 10.02.2021 року до участі у розгляді справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості залучено третю особу на стороні позивача - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз».

08.04.2021 року представником позивача подано пояснення до позову в якому позивач зазначає, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу не надавала доступу до приладу обліку природного газу та у лютому 2019 року відповідачем ОСОБА_4 в телефонному режимі було подано дані щодо споживання природного газу, згідно з якими, на показник обліку газу 24600 м. куб. їй було нараховано споживання природного газу в розмірі 100 м.куб за місяць. 28.03.2019 року відповідачу було припинено газопостачання, про що складено акт №5 від 28.03.2019 року «Про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності)». Доступу до приладу обліку газу ОСОБА_4 не надала. 23.05.2019 року з дозволу та в присутності ОСОБА_4 на об`єкті споживання відповідача по АДРЕСА_1 , було демонтовано лічильник газу з показником 29128,354 м.куб. для проведення повірки. Таким чином, на дату зняття приладу обліку газу різниця між фактичним і зазначеним у телефонному режимі показником у лютому 2019 року складає 4528 м. куб. газу, що становить 41380,39 гривень.

30.11.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості. У даному відзиві відповідач зазначає, що оскільки 28.03.2019 року їй було припинено газопостачання, тому вона не мала можливості з 01.06.2019 по 30.06.2019 року користуватися газопостачанням, а тому не могла спожити за цей період 4528 м. куб. газу. З тих підстав вважає вимоги безпідставними та просить відмовити у позові повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позові та поясненнях до нього. Також заявив про зменшення позовних вимог та просив стягнути з ОСОБА_4 заборгованість в сумі 41042,22 грнивень відповідно до відомості за січень 2019 – лютий 2021 року.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав суду пояснення аналогічні тим, що викладені у письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав, вважав їх необґрунтованими, а тому в задоволенні позову просив відмовити за безпідставністю.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що ОСОБА_4 самостійно передавала показники споживання природного газу. У 2019 ОСОБА_4 не надавала доступу до приладу обліку газу, а тому у березні 2019 припинили постачання природного газу. 23.05.2019 ОСОБА_4 надала доступ до приладу обліку природного газу та було виявлено необлікований газ у розмірі 4528 м. куб. Оскільки це було виявлено в кінці травня, тому 4528 м. куб. газу облікували у червні 2019.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_4 не надавала доступ до приладу обліку природного газу, тому в березні 2019 оплобмували прилад обліку природного газу та припинили газопостачання. 23.05.2019 ОСОБА_4 надала доступ до лічильника газу, котрий вони зняли на повірку та виявили необлікований газ у розмірі 4528 м. куб.

Свідок ОСОБА_7 , ОСОБА_8 надали суду аналогічні пояснення тим, що надали свідок ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2016 між ОСОБА_4 (споживач) та ТзОВ «Волиньгаз Збут» (постачальник) укладено договір №11417J9I4MBP016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів.

Згідно з п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п.4.2.3 Договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до Договору про продовження строку йогоо дії на 2017, 2018, 2019 роки.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч.3 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу»).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 не надавала представникам третьої особи доступ до приладу обліку газу, у зв`язку з чим їй було направлено лист від 25.02.2019 з вимогою забезпечити безперешкодний доступ до приладів та систем газопостачання об`єкта споживання газу.

Оскільки відповідач не забезпечив безперешкодний доступ до приладів та систем газопостачання об`єкта споживання газу, тому 28.03.2019 відповідачу було припинено газопостачання, про що складено акт №5 від 28.03.2019 року «Про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності)» підтверджується, що по АДРЕСА_1 .

23.05.2019 з дозволу та в присутності ОСОБА_4 на об`єкті споживання відповідача було демонтовано лічильник газу з показником 29128,354 м. куб., про що складено акт №16 від 23.05.2019 року «Про пломбування комерційного вузла обліку газу», акт демонтажу приладу обліку газу та протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експерту повірку.

Відповідно до поданих ОСОБА_4 у лютому 2019 показників обліку газу, такий показник становив 24600 м. куб.

Однак на дату зняття приладу обліку газу фактичний показник споживання газу становив 29128,354 м. куб.

Таким чином, різниця у фактичних показниках газу становить 4528 м. куб (29128 – 24600), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу до договору постачання природного газу №ВОЗ89007595 від 30.06.2019 року та відповідно до відомості за січень 2019 – лютий 2021 становить 41042,22 гривні.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що у відповідача існує різниця у фактичних показниках газу і з тими, які вона сама передавала, зокрема 4528 м. куб, котра виникла внаслідок того, що вона подавала показники обліку природного газу, котрі не відповідали дійсним, про що позивачу стало відомо лише 23.05.2019 і обліковано у червні 2019, а тому не беруться судом до уваги доводи представника відповідача, що станом на червень 2019 газопостачання відповідачу було припинено і вона не могла у червні 2019 спожити 4528 м. куб. природнього газу.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача про наявність заборгованості за спожитий природній газ та розмір заборгованості.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за Договором №11417J9I4MBP016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 01.01.2016 року не виконав, за спожитий природний газ не розрахувався, тому суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 41042,22 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102 гривень.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут» заборгованість в сумі 41042 (сорок одна тисяча сорок дві) гривні 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут» 2102 гривні сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут», проспект Молоді, 14/А, м. Луцьк, ЄДРПОУ 39589216.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий:/підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя А.А. Каліщук