Ухвала суду № 97844651, 08.06.2021, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-259/11

Провадження № 6/604/14/21

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гамана В.Т.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» (м. Київ,03150, код ЄДРПОУ 38962392), про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ПАРІС» звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадження, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі у справі № 2-259/11 та у виконавчому провадженні № 59790640, яке відкрите 24 серпня 2019 року Підволочиським РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) сторону виконавчого провадження з публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС», судове засідання провести у їх відсутності.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 14 червня 2011 року Підволочиський районний суд ухвалив рішення по справі № 2-259/11, згідно з яким задоволено заяву ПАТ «ДельтаБанк» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору в сумі 4048,47 грн та 171,00 судових витрат. Згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 10 березня 2021 року на виконанні у приватного виконавця Підволочиського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження №АСВП 59790640, яке відкрите 24 серпня 2019 року, боржником по якому є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувачем АТ «ДельтаБанк». 23 квітня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2230/К. За умовами п. 1 Договору банк відступає, а ТОВ «ФК «Паріс» набуває права вимоги Банку до позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, зокрема право вимоги до відповідача по кредитному договору № 006-19003-230809 від 23 серпня 2009 року. Враховуючи викладене, з метою виконання рішення суду просить заяву задовольнити.

В судове засідання учасники розгляду справи не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, згідно заявлених клопотань просять справу розглянути і їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява про заміну сторони стягувача підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 червня 2011 року у справі № 2-259/11 позовні вимоги кредитної спілки Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , зареєстрованого в с. Гнилиці Підволочиського району Тернопільської області, в користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк»(код ЄРДПОУ 34047020, рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Дельта Банк» МФО 380236) заборгованість за кредитним договором № 006-19003-230809 від 23 серпня 2009 року в сумі 4048,47 гривень (чотири тисячі сорок вісім) гривень 47 копійок заборгованості за кредитним договором та 171 (сто сімдесят одну) гривню судових витрат.

Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили. На виконання судового рішення представнику позивача було видано виконавчі листи.

Згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 10 березня 2021 року на виконанні у приватного виконавця Підволочиського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження №АСВП 59790640, яке відкрите 24 серпня 2019 року, боржником по якому є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувачем АТ «ДельтаБанк».

23 квітня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2230/К, згідно умов якого банк відступає, а ТОВ «ФК «Паріс» набуває права вимоги Банку до позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, зокрема право вимоги до відповідача по кредитному договору № 006-19003-230809 від 23 серпня 2009 року. Розмір Прав вимоги, які переходять до нового кредитора вказаний у кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-EA-2020-03-23-000001-b, право вимоги отримано на підставі протоколу електронних торгів, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець - ТОВ «ФК «ПАРІС».

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то п. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

В ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.

Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20 листопада 2013 року зазначила:

«Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.»

Як вже зазначалося, в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20.11.2013 року, при перегляді ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.06.2013 року, встановлено, що заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 червня 2011 року станом на сьогоднішній день залишається не виконаним.

Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява ТОВ «ФК «ПАРІС» про заміну сторони виконавчого провадження підлягає до часткового задоволення шляхом заміни стягувача у виконавчому провадженні № 59790640, яке відкрите 24 серпня 2019 року Підволочиським РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) з публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС».

Разом з тим, згідно статті 442 Цивільного процесуального кодексу України суд може замінити сторону виконавчого провадження за наявності відкритого виконавчого провадження, або замінити боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Судом при розгляді заяви достовірно встановлено, що заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні № 59790640, яке уже відкрите 24 серпня 2019 року Підволочиським РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що само по собі виключає заміну боржника у виконавчому листі, оскільки вказана заміна відбувається до відкриття виконавчого провадження.

Приймаючи до уваги викладене суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ТОВ ФЕ ПАРІС в частині пред`явленої вимоги про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 2-259/11 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» про заміну сторони виконавчого провадження – задовольнити частково.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні № 59790640, яке відкрите 24 серпня 2019 року Підволочиським РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 006-19003-230809 від 23 серпня 2009 року, за сторону виконавчого провадження з публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ вул.. Щорса, 36-Б, код ЄРДПОУ 34047020) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» (м. Київ, Печерський район вул.. Велика Васильківська, 77а, 03150, код ЄДРПОУ 38962392).

В задоволені інших вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги. Особи, які брали учать у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя – підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя Н.Б. Сташків