Рішення № 97844297, 09.06.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3599/20

пр.№ 2/464/233/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2021 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівська міська рада, треті особи відділ «Служба у справах дітей» Сихівського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону Міністерства оборони України про визнання права користування житловим приміщенням та зобов`язання укладення договору найму,

в с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_4 08.07.2021 р., яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , звернулась в суд із позовом до відповідачів Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради із позовом, у якому просила визнати за нею та її неповнолітніми дітьми: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов`язати Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради укласти з нею та її неповнолітніми дітьми договір житлового найму на вищевказану квартиру.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона починаючи із 17.08.2004 р. проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з нею за вказаною адресою проживають її неповнолітні діти: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Власником вищевказаної квартири є Львівська міська рада. Нею повністю виконуються всі обов`язки квартиронаймача, які передбачені ст.ст.10,67 ЖК УРСР, а тому вважає, що у відповідності до ст.61 ЖК УРСР між нею та Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради повинен бути укладений договір житлового найму. З цього приводу вона зверталась до відповідачів із відповідними заявами, однак їй було відмовлено у зв`язку із відсутністю документів, які були підставою для її заселення у 2004 році у квартиру. Щодо фактичних обставин вселення у вказану квартиру зазначила таке. У 2003 р. її, як медпрацівника 1120 Центрального військового клінічного госпіталю Західного ОК, на підставі Ордера №417 від 24.05.1976 р., було поселено у 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3 . Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської області Радянської районної Ради народних депутатів м.Львова №464 від 13.11.1984 р. «Про присвоєння номерних поштових знаків житловим будинкам та об`єктам соціально-культурного призначення по АДРЕСА_4 » вирішено присвоїти будинку по АДРЕСА_4 , номер – 101. Спірна квартира на той час перебувала на балансі Будинку управління №1 Львівської КЕЧ району. Після подачі в паспортний стіл Сихівського району м.Львова усіх необхідних документів, в тому числі оригіналів ордерів, її 17.08.2004 р. було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить відмітка у паспорті. Ордер №417 від 24.05.1976 р., виданий ОВГ – 1120 їй було повернуто, а ордер №25 пр.№14 від 29.10.2003 р. залишився у паспортиста і такий у неї відсутній. Вважає, що вищенаведеним підтверджується, що вона у вказану квартиру вселилась на законних підставах, правомірно користується нею та добросовісно використовує її разом із дітьми, як єдине житло. Також зазначила, що вона належно утримує квартиру, сплачує комунальні платежі, дотримується правил добросусідства, тобто фактично виконує усі умови договору найму житла. Оскільки на даний час будинок АДРЕСА_4 перебуває на балансі Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, вважає, що між нею та балансоутримувачем необхідно укласти договір житлового найму. Враховуючи, що балансоутримувач у відповідь на її звернення зазначає, що ордер №417 від 24.05.1976 р., виданий ОВГ – 1120 не є підставою для укладення договору найму, а ордер №25 пр.№14 від 29.10.2003 р. у неї відсутній, вона стала заручником ситуації і тому звернулась до суду за захистом порушених її житлових прав, а також її неповнолітніх дітей.

Ухвалою від 13.07.2020 р. прийнято до розгляду позов, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче провадження.

31.07.2021 р. до суду надійшов відзив від голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради Г.Гладяк, у якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що згідно норм чинного законодавства договір найму може бути укладений на підставі ордера та з наймодавцем на ім`я якого видано ордер. Позивачка при зверненні до адміністрації, не надавала ордер до заяви, а також не долучила такий до матеріалів позовної заяви. Із врахуванням наведеного, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

13.11.2020 р. на запит суду, надійшли матеріали інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_4 , у якій містяться матеріали інвентаризації по квартирі АДРЕСА_5 .

Ухвалою суду від 12.03.2021 р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону.

20.04.2021 р. представник третьої особи Військово-медичного клінічного центру Західного регіону М.Кульчицький подав письмові пояснення, у яких зазначив, що позивачка ОСОБА_10 з 15.08.2008 р. перебуває на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов за місцем праці у Військово-медичному клінічному Центрі Західного регіону в загальній черзі під номером – 81 та першочерговій черзі, як одинока мати – 19. Згідно із матеріалами справи, у 2003 р. ОСОБА_4 була забезпечена житловою площею в гуртожитку, а саме в квартирі АДРЕСА_1 . Вказав, що скоріш за все реалізація права відбулась відповідно до вимог п.2 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на 2003 р.), а саме «Прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом, якщо вони не забезпечені жилою площею за місцем служби, на перші 5 років служби надаються службові приміщення або жила площа в гуртожитку». Разом з тим, підтвердити чи спростувати дані обставини не є можливим, оскільки накази начальника Центру за 2003 рік знищено згідно із встановленим порядком. Окрім цього, зазначив, що починаючи із квітня 2008 року у Збройних Силах України не допускається розміщення гуртожитків, зокрема, у житлових будинках, призначених для постійного проживання громадян.

Ухвалою суду від 20.04.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд даної справи.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 – адвокат Шеіна А.А. позов підтримала, просила такий задовольнити, надала пояснення, які відповідають змісту позовної заяви.

Представник відповідача Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради Кузів О.М. просила відмовити у задоволенні позовних, покликаючись на доводи, наведені у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача Львівської міської ради Синьовський Б.В. вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представники третіх осіб: відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Міністерства оборони України у судове засідання не з`явились.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло.

Статтею 9 ЖК УРСР передбачено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбаченому законом.

Положеннями Конституції України гарантовано громадянам свободу пересування і вільного вибору місця проживання, а тому сама по собі наявність чи відсутність реєстрації не може бути підставою як для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Виходячи зі змісту норм ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК УРСР, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка ОСОБА_4 та її неповнолітні діти: ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира складається із трьох житлових кімнат, житловою площею 35,40 кв.м., загальною площею 61,70 кв.м. (а.с.21 – довідка форми 2 від 13.02.2020 р.; а.с.152, 153,154,155 – довідки форми 13).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно із ст. 63 ЖК УРСР предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Як зазначає позивачка ОСОБА_4 , обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вона у 2003 році на законних на те підставах вселилась у вищевказану квартиру на підставі ордерів: №417 від 24.05.1976 р., виданого ОВГ – 1120 та №25 пр.№14 від 29.10.2003 р. Разом з тим, до матеріалів справи позивачкою не долучено ордеру, який був підставою для її вселення у надане житлове приміщення.

Як вбачається із ордеру №417 від 24.05.1976 р., виданого КЕЧ Львівського району Прикарпатського військового округу, такий виданий на гуртожиток ОВГ-1120, строк дії даного ордеру протягом 10 днів (а.с.28).

Згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 120 від 09.02.2018 року «Про затвердження інформаційних карток адміністративних послуг, суб`єктами надання яких є районні адміністрації», наведено перелік документів, необхідних для укладення договору найму. Зокрема, вказано про необхідність подання завіреної копії ордера або рішення, на підставі якого зайнята квартира.

Таким чином, обов`язковою умовою для укладення договору найму державного і громадського житлового фонду є наявність у потенційного наймача ордера. Відсутність ордера на житлове приміщення є підставою для відмови в укладенні договору.

Саме з цього приводу, звернувшись у Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради із заявою щодо укладення договору житлового найму, ОСОБА_4 отримала відмову у зв`язку із відсутністю необхідних документів для укладення такого договору (а.с.27).

Згідно із листом ТВО начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Львові Ю.Стражнюк від 28.12.2020 р., адресованого адвокату Шеіній А.А., в 2004 р. ОСОБА_4 не могла бути зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 на підставі ордеру №417, виданого Львівською КЕЧ району 24.05.1976 р. і, як вказано в ордері, дійсного тільки протягом 10 днів. Відповідно до довідок, виданих ЛКП «Бондарівка», які надавала ОСОБА_4 , вона займає в квартирі АДРЕСА_1 койкомісце. Також зазначено, що квартира АДРЕСА_1 не включена до числа службових квартирно-експлуатаційного відділу (а.с.28, 131).

Згідно із довідкою №2027 від 27.07.2020 р. Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, позивачка ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у вказаному центрі. (а.с.138).

Як зазначив у письмових поясненнях представник третьої особи Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, у житловій комісії центру протокол №14 від 23.04.2003 р. не облікований, а накази за 2003 р. знищено у зв`язку із встановленим порядком за закінченням терміну зберігання. Вказане також підтверджується долученим до матеріалів справи листом центру, адресованим адвокату Шеіній А.А. (а.с. 161).

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Разом з тим, позивачкою не доведено обставин, які б підтвердили правомірність зайняття (передачі в користування) нею та її дітьми квартири АДРЕСА_1 , відтак у суду відсутні підстави для визнання за ними права користування такою, відповідно і укладення договору житлового найму.

Окрім цього, суд звертає увагу, що згідно із п.4.40 Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №977 від 01.11.2016 р., до повноважень Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради належить зміна договору найму житлових приміщень та укладення договору найму з фактично зареєстрованими і проживаючими мешканцями житлових приміщень, тощо.

Проте, обов`язок щодо надання повного пакету документів для укладення договору найму вже покладається на особу, яка звертається для укладення договору найму, а орган місцевого самоврядування розглядає такий та приймає відповідне рішення, у межах наданих повноважень.

Слід зазначити, що відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведені норми та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачкою.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 – 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівська міська рада, треті особи відділ «Служба у справах дітей» Сихівського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону Міністерства оборони України про визнання права користування житловим приміщенням та зобов`язання укладення договору найму – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18.06.2021 р.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_9 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_7 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 25258931, м.Львів, пр.Червоної Калини, 66.

Відповідач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, м.Львів, вул.Ринок, 1.

Третя особа: Відділ «Служба у справах дітей» Сихівського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м.Львів, пр.Червоної Калини, 66.

Третя особа: Військово-медичний клінічний центр Західного регіону Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 08166677, м.Львів, вул.Личаківська, 26.

Суддя Д.Ю. Теслюк