Вирок № 97844119, 23.06.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/3590/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

судді Постигач О.Б.

секретаря Тимощук І.І.

за участю прокурора Малиновського Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Стеха Ю.Я.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12021141060000138 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 17.03.2021, близько 11 год. 00хв., перебуваючи на вул. Комарова, 17 у м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, із застосуванням фізичного насильства, що не було небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_2 , підійшов до неї ззаду, та, обхопивши своїми руками за шию, схопив за мочки вух та потягнув сережки, в результаті чого шляхом ривка зірвав золоту сережку з правого вуха потерпілої, чим спричинив їй матеріальну шкоду на суму 1558,54 грн.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні допитаний обвинувачений свою вину у скоєному визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, їх не оспорює та пояснив, що 17.03.2021р. близько 11 год, перебуваючи на вул. Комарова у м. Львові, він помітив потерпілу, яка проходила мимо, та у нього виник умисел на заволодіння її золотими сережками. Підійшовши до неї ззаду, він правою рукою зірвав сережку з її правого вуха та втік з ним. В подальшому вказану сережку він здав у ломбард за 1400 грн., а отримані кошти витратив на власні потреби. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений, захисник, потерпіла та прокурор не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст.349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового провадження, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) із застосуванням фізичного насильства, що не було небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, і тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст.186 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є тяжким, особу винного, який ніде не працює, не займається суспільно-корисною працею, , за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психоневрологічному чи наркологічному диспансері не перебуває, наявність у нього малолітнього сина, таку пом`якшуючу обставину як щире каяття та відшкодування шкоди потерпілій. Разом з тим, суд враховує те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення щодо потерпілої ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про її похилий вік, а, отже, визнає обставиною, що обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Таким чином, враховуючи вищезазначені дані, що характеризують обвинуваченого, обставину, що пом`якшує та обтяжує покарання, інші обставини справи, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України в умовах ізоляції від суспільства, що відповідатиме поняттю та меті покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого та запобігатиме вчиненню ним нових злочинів. Суд не знаходить достатніх правових підстав для звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання із застосуванням правил ст. 75 КК України, оскільки таке покарання, на думку суду, не сприятиме його меті і буде недостатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, не відповідатиме особі винуватого, обставинам справи, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, умисним, корисливим та становить підвищену суспільну небезпеку.

Керуючись ст.ст. 349,368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1372, 96 грн (одну тисячу триста сімдесят дві гривні дев`яносто шість копійок) витрат за проведення експертизи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику, потерпілій.

Суддя /підпис/ Постигач О.Б.

З оригіналом згідно

Суддя Постигач О.Б.