Ухвала суду № 97843865, 23.06.2021, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1050/21

Провадження № 1-кп/324/200/2021

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

23 червня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Кацаренко І.О.,

при секретарі Божко В.О.,

за участю

прокурора Рябошлик Я.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Вараниці О.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021082320000091 26 березня 2021 року, які надійшли з Пологівської окружної прокуратури Запорізької області, за обвинуваченням ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Пологи Запорізької області, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не маючого, раніше судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який утримується в ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Пологівського районного суду Запорізької області у зазначеному кримінальному провадженні надійшов обвинувальний акт, який складений 15 червня 2021 року слідчим слідчого відділення Пологівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Коломоєць Є.О. і затверджений 15 червня 2021 року прокурором Пологівської окружної прокуратури Худзієм Є.А.

До обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Обвинуваченому ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 24 червня 2021 року включно.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити справу до розгляду та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою у зв`язку з не закінченням ризиків, передбачених пунктами 1 і 5 ч.1 ст.177 КПК України, про які зазначені в ухвалі слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2021 року, та викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих; зобов`язати Пологівський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області надати суду досудову доповідь щодо обвинуваченого. Щодо заявленого захисником клопотання про зміну запобіжного заходу прокурор вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , тому просила суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотання

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали позицію прокурора щодо призначення справи до судового розгляду та виклику вказаних прокурором осіб, однак заперечували проти продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Захисник звернувся до суду з клопотанням про зміну обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт у нічний час. В обґрунтування клопотання захисника зазначено, що на теперішній час досудове слідство у даному кримінальному провадженні завершено, ОСОБА_1 під час проведення досудового слідства повністю визнав свою вину, співпрацював із слідчими органами, давав визнавальні покази, під час проведення слідчого експерименту детально показав та розповів про механізм скоєння злочинів. Окрім того, у вказаному клопотанні зазначено, що мати ОСОБА_1 . ОСОБА_2 1965 року народження має діагноз «двосторонній гонартроз третього та другого ступеню загострення, больовий синдром зліва», є особою з інвалідністю третьої групи за загальним захворюванням, їй протипоказані важка фізична праця та тривале перебування на ногах. Єдиний, хто мешкає разом з ОСОБА_2 , це її син, обвинувачений по справі ОСОБА_1 . Таким чином сторона захисту вважає, що на даний час немає підстав вважати про твердження існування ризиків, передбачених п.1 і 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника і просив задовольнити його. При цьому суду пояснив, що його мати є особою з інвалідністю третьої групи, працює не за місцем проживання, ходить на роботу, він їй допомагав, коли був не під арештом. Скоріш за все, мати потребує сторонньої допомоги, бо пересувається за допомогою палиці. На підтвердження клопотання сторони захисту обвинуваченим надані суду копія медичної довідки відносно ОСОБА_2 1965 року народження, датованої 09 червня 2021 року, і консультативного висновку лікаря ортопеда-травматолога, датованого 21 квітня 2021 року.

У підготовче судове засідання потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не явилися, надавши письмові заяви про проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.185 ч.3 КК України в їх відсутність, проти призначення справи до судового розгляду не заперечують.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку, що клопотання захисника щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час задоволенню не підлягає, а клопотання прокурора про призначення справи до розгляду та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Пологівському районному суду Запорізької області.

Обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування складені відповідно до вимог ст.291 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що перешкоди для призначення судового розгляду за цим кримінальним провадженням, зокрема підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України нема.

Відповідно до ст.27 КПК України дане кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому може бути розглянуте у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання підлягають виклику наступні учасники кримінального провадження: прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілі.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2021 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 24 червня 2021 року включно.

Під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Також суд враховує, що згідно ч.1 ст.121 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст.177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.

Згідно із ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту або з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

До спливу строку застосованого ухвалою слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо завершити судовий розгляд кримінального провадження.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою враховуються вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою.

Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, при позбавленні особи волі та продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження суд повинен враховувати особливості конкретної справи, в якій необхідне тривале утримання особи під вартою у зв`язку з привалюванням суспільного інтересу та безпеки суспільства над правилом поваги до особистої свободи особи.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 був обраний з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості покарання інкримінованого йому злочину та на підставі наявності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи вимоги ст.ст.177, 178, 183 КПК України, суд приходить до висновку, що ризики, щонайменше передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали, не змінилися та продовжують існувати на теперішній час.

Так, злочини, що інкримінуються ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, дані злочини є умисними корисливими злочинами, які вчинені повторно, а тому суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, суворість та невідворотність покарання, може переховуватися від суду.

Крім того, суд, виходячи з відомостей, зазначених в обвинувальному акті, враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 до обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ніде не працював, не має постійного джерела доходу, не одружений, утриманців не має, отже, не має стійких соціальних зв`язків, а тому є достатні підстави вважати, що останній з метою ухилення від покарання за вчинене кримінальне правопорушення може безперешкодно переховуватися від суду, що є достатнім обґрунтуванням ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак незважаючи на це, знову обвинувачується у вчиненні умисних тяжких корисливих злочинів, а тому є достатні підстави вважати, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжує існувати.

Приходячи до висновку про продовження існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд крім зазначеного вище виходить з того, що згідно відповідей обвинуваченого на питання суду, які ставилися обвинуваченому з метою більш детальніше з`ясувати, чи продовжують насправді існувати ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, ОСОБА_1 пояснив, що у справі, яка перебуває на розгляді в Пологівському районному суді Запорізької області за його обвинуваченням за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України, йому обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою. Коли справа вже перебувала в суді, йому такий суворий запобіжний захід судом був змінений на домашній арешт, а потім протягом судового розгляду тієї справи строк домашнього арешту сплив, і йому не продовжувався будь-який запобіжний захід. Наразі вирок у тому кримінальному провадженні ще не ухвалений. Отже, суд дійшов у зв`язку з зазначеним висновку, що ОСОБА_1 , маючи можливість жити і працювати (хай неофіційно), перебуваючи на свободі, не скористався цим правом і можливістю, а знову вчинив кілька злочинів проти власності, у зв`язку з чим суд приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Пунктом 1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

За вказаних обставин суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, тому підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м`який суд не вбачає.

Вік і стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 та хвороба його матері, на яку посилається захисник у заявленому ним клопотанні, також не є перешкодою для тримання обвинуваченого під вартою, оскільки доказів тому, що мати обвинуваченого потребує сторонньої допомоги, суду не надано.

Таким чином, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 , на даному етапі не встановлено та не доведено обвинуваченим та його захисником.

Крім того, судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а тому вважає за доцільне, продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначаючи розмір застави, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_1 , інші дані про його особу, а також ризики, передбачені п.1 і п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність встановлення застави в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому вираженні становить 90800 грн.

Окрім того, зважаючи, що у даному випадку відсутні передбачені ч.4 ст.314-1 КПК України обмеження щодо складання досудової доповіді, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про зобов`язання Пологівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області надати суду досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.27, 176-178, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 314-316, 331, 372, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, призначити у відкритому судовому засіданні на 29 червня 2021 року о 10 годині 00 хвилин.

У задоволенні клопотання захисника Вараниці О.О. щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт у нічний час відмовити.

Клопотання прокурора Рябошлик Я.А. задовольнити, продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, тобто до 21 серпня 2021 року включно, з утриманням його в ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)».

Встановити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, які підлягають внесенню на рахунок №UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу: ТУ ДСА в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу має бути вказано: вид платежу, ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому розглядається справа.

Застава може бути внесена обвинуваченим або іншою фізичною чи юридичною особою, яка діє від його імені.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого або суду по першому виклику на визначений ними час;

2) повідомляти слідчого або суд про зміну місця свого проживання або місця роботи;

3) докласти зусиль до пошуку роботи.

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не довше ніж до 21 серпня 2021 року включно.

У разі невиконання перелічених вище обов`язків застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У судове засідання викликати прокурора Худзія Є.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Вараницю О.О., потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ст.314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання доручити уповноваженій посадовій особі Пологівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області скласти досудову доповідь, яку надати суду в судове засідання, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ухвала суду може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу протягом семи днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Кацаренко І. О.