Вирок № 97842962, 15.06.2021, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1961/20

1-кп/241/118/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2021 року смт.Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Цукановій Л.П.

за участю прокурора Антонова Є.Ю.

захисника обвинуваченого Ваген-Лейтнер О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш кримінальне провадження № 12020050710000347 від 14.08.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України,

уродженець м. Маріуполя Донецької області, не одружений, освіта середня, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, працює помічником машиніста в ММК ім. Ілліча,

зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, м.т.: НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд –

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.08.2020, приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи належним йому, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , технічно справним автомобілем марки «OPEL KADETT», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », рухався по автодорозі Маріуполь-Ялта-Урзуф (Т05-20), розташованій на території Мангушського району Донецької області, в районі кілометрового знаку 7 км + 500 м в напрямку м. Маріуполя по правій полосі руху. В цей же час в попутному напрямку по правій полосі, рухався автомобіль «ВАЗ 21061», реєстраційний номер « НОМЕР_4 », під керуванням ОСОБА_3 , в якому в якості пасажира перебувала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п.13.1 Розділу 13 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 «Про Правила дорожнього руху», водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

ОСОБА_2 , в порушення п.п.13.1 Розділу 13 Правил дорожнього руху, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи об`єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни під час керування автомобілем марки «OPEL KADETT», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », не дотримуючись безпечної дистанції та безпечного інтервалу, скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21061», реєстраційний номер « НОМЕР_4 », під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого пасажиру автомобіля «ВАЗ 21061» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у виді садна скроневої області, обличчя, гематома правої надбрівної дуги, забито-рвана рана мочки правого вуха, садна правого та лівого передпліччя; перелом II, III, IV, V, VI, VIII ребер справа по передньопаховій лінії зі зміщенням кісткових фрагментів, заднього відрізка X ребра праворуч в області реберно-хребетного зчленування зі зміщенням, переломи IV, V, VI, VII, VIII ребер зліва по передньопаховій лінії, заднього відрізка IX ребра зліва без зміщення кісткових фрагментів, що ускладнилися правостороннім гемо пневмотораксом (при дренуванні плевральної порожнини отримано повітря, а також по дренажах ~ 300-400 мл. серозно-геморагічної рідини), підшкірною і міжм`язовою емфіземою справа; перелом правого поперечного відростка VII грудного хребця без зміщення, перелом передньоверхнього відділу X грудного хребця без зміщення, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пояснення надав аналогічні викладеним в обвинувальному акті, просив суд не позбавляти права керування транспортним засобом, бо його трудові обов`язки безпосередньо пов`язані з наявністю водійського посвідчення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 наголосила, що обвинувачений вину у скоєному визнав, щиро кається, потерпіла ОСОБА_4 не має до нього претензій матеріального та морального характеру. Просила не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, бо це є його засобом існування.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась надала заяву про розгляд справи без її участі, вказала, що претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має.

У зв`язку із безумовним та добровільним, тобто без будь - якого впливу із чиєї б то не було сторони, визнанням у повному обсязі обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, погодженням з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз`ясненого судом положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що у випадку визнання ним змісту фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутності заперечень, проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують його особу.

Таким чином, оцінивши всі в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що подія злочину мала місце, вина обвинуваченого доведена повністю.

Відтак суд приходить до переконання, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, оскільки ОСОБА_2 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до вимог ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог ст.50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи Бакланов проти Росії від 09.06.2005 р.; Фрізен проти Росії від 24.03.2005 р.; Ісмайлова проти Росії від 29.11.2007 р.).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, котрий раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, суду приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без обмеження або позбавлення волі із застосуванням статей 75 та 76 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, та повне визнання вини.

Обставини, що обтяжують покарання: скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, суд враховує думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Ваген-Лейтнер О.В. які просять суд не позбавляти обвинуваченого такого права. Оскільки, право керування транспортним засобом має важливе значення для обвинуваченого, є його засобом існування, враховуючи особу обвинуваченого, вжиті ним заходи для усунення наслідків скоєного злочину, суд дійшов висновку про недоцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

З урахуванням обставин вчиненого та даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортним засобами та вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку із застосуванням статей 75, 76 КК України. Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на користь держави згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки їх розмір підтверджений довідками експертної установи: судової автотехнічної експертизи № 1/19/374 від 06.10.2020 року складають - 980 грн. 70 коп; судової автотехнічної експертизи № 1/19-394 від 07.10.2020 року складають - 980 грн. 70 коп.; судової автотехнічної експертизи № 1/19-373 від 07.10.2020 року складають - 980 грн.70коп.

Прокурором було заявлено цивільний позов до обвинуваченого, щодо стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К.Мацука» кошти, витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 8002 гривні 40 копійок, даний позов було підтримане прокурором в судовому засіданні.

Як передбачено ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст.ст. 128, 129 КПК України цивільний позов особи, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, не врегульовані КПК України, до них застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вивчивши надані прокурором докази, а саме довідку № 17/01-10 від 10.10.2020 року видану КНП ММР «Маріупольська міська лікарня № 4 ім.І.К.Мацука», суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов та стягнути з ОСОБА_2 , на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К.Мацука» кошти, витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 8002 гривні 40 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, а саме арешт, накладений ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду Донецької області від 17.08.2020 року у справі № 241/1451/20 на автомобіль марки «OPEL KADETT», реєстраційний номер « НОМЕР_3 » чорного кольору та на автомобіль марки ВАЗ 21061, реєстраційний номер « НОМЕР_4 » підлягає скасуванню.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_2 покласти на уповноважений орган з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз:

- судової автотехнічної експертизи № 1/19/374 від 06.10.2020 року складають - 980 грн. 70 коп;

- судової автотехнічної експертизи № 1/19-394 від 07.10.2020 року складають - 980 грн. 70 коп.;

- судової автотехнічної експертизи № 1/19-373 від 07.10.2020 року складають - 980 грн.70коп.

Позовні вимоги прокурора до ОСОБА_2 щодо відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілої ОСОБА_4 - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К.Мацука» (вул. Пашковського, буд.4, м. Маріуполь, Донецька область, р/р UA 468201720344310001000023548, МФО 820172 ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 01990654) кошти , витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 8002 гривні 40 копійок ( вісім тисяч дві гривні сорок копійок).

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду Донецької області від 17.08.2020 року, а саме на автомобіль марки «OPEL KADETT», реєстраційний номер « НОМЕР_3 » чорного кольору та на автомобіль марки ВАЗ 21061, реєстраційний номер « НОМЕР_4 » - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- автомобіль марки «OPEL KADETT», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », який належить ОСОБА_2 - повернути за належністю.

- автомобіль марки ВАЗ 21061, реєстраційний номер « НОМЕР_4 », який належить ОСОБА_3 – повернути за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.О. Демочко