Ухвала суду № 97842815, 22.06.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/450/21

Єдиний унікальний № 242/810/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючої судді Стоілової Т.В.,

при секретарі Мигуля В.А.,

за участю прокурора Покровської окружної прокуратури Анікіна С.М. ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Сніга В.І в режимі відео конференції з приміщення Володарського районного суду Донецької області,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Покровська кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бориспіль, Київської області, громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого за ч.1 ст.258-3 КК України –

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме в участі у терористичній організації за таких обставин.

Впродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади та Збройних Сил Російської Федерації (далі ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, натравлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти зокрема шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.

Так, 07 квітня 2014 року в м. Донецьку Донецької області під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади РФ та ЗС РФ створено терористичну організацію т.н. «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей діяльності т.н.«ДНР».

Вказана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.

Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.

Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.

При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).

07.04.2014 року за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань, яка тривала до 30 квітня 2018 року та надалі відповідно до указу Президента № 116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 30 квітня 2018 року отримала формат «операції Об`єднаних сил» із забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях.

З квітня 2014 року учасники терористичної організації «ДНР», котрі реалізують злочинний умисел представників влади РФ і ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.

Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-УІІІ від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 р.«Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018 року «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.

Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016 року. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.

З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, які здійснювали захоплення адміністративних будівель органів державної влади України та правоохоронних органів України на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та бойовими припасами із зазначених будівель, утворено ряд підрозділів, що увійшли до складу силового блоку терористичної організації «ДНР», зокрема «Народное ополчение Донбасса», «Республиканская гвардия ДНР", «Министерство внутренних дел ДНР», «Вооружённые Силы Министерства Обороны ДНР», «Народная милиция ДНР».

Приблизно в кінці квітня 2014 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, добровільно вступив до складу терористичної організації «ДНР», а саме підрозділу її силового блоку - «Народное ополчение Донбасса», який дислокувався на території м. Слов`янська та Слов`янського району Донецької області, з метою безпосередньої участі в злочинній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України. Вступивши до складу вказаного підрозділу терористичної організації «ДНР», ОСОБА_1 зарахований на посаду «разведчик». ОСОБА_1 обрав собі позивний «Гудвін» та зобов`язався дотримуватися встановлених правил поведінки і виконувати визначені йому функції, був забезпечений камуфльованою формою одягу, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї. Як учасник підрозділу терористичної організації «ДНР» - «Народное ополчение Донбасса» ОСОБА_1 , діючи умисно, із застосуванням стрілецької зброї приймав участь в бойових діях проти сил антитерористичної операції на території м. Слов`янська та населених пунктів Слов`янського району Донецької області. Так, перебуваючи на посаді «разведчика» незаконного збройного формування «Народное ополчение Донбасса», ОСОБА_1 у складі диверсійно-розвідувальних груп здійснював розвідку позицій Збройних Сил України на лінії розмежування, приймав участь в штурмових операціях, наведеннях на ціль ударів артилерії «ДНР», в ліквідаціях розвідувальних груп Збройних сил України та інших військових формувань, задіяних в проведенні антитерористичної операції в районі населених пунктів Черевковка, Семенівка, Сніжне, Красний Луч, Оленівка, Спартак Донецької області та в районі Донецького міжнародного аеропорту ім. Сергія Прокоф`єва. Крім того, у складі вказаного незаконного збройного формування здійснював функції інструктора диверсійно-розвідувальних груп, а саме навчав так званих «ополченців» користуватися різними видами зброї, тактиці ведення розвідки в полі, в лісі, маскуванню.

В кінці вересня 2014 року (точні дата та час органом досудового розслідуванні невстановлені) разом з групою розвідників увійшов до складу розвідувальної роти незаконного збройного формування «Министерство внутренних дел ДНР», в складі якого з використанням стрілецької зброї продовжував чинити збройний опір підрозділам ЗС України та іншим військовим формуванням, що були задіяні в проведенні антитерористичної операції на території Донецької області.

В жовтні - листопаді 2016 року (точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені) керівництвом терористичної організації «Донецька народна республіка» ОСОБА_1 був призначений на посаду керівника так званої «пресс-службы Вооружённых Сил «ДНР», розташованої за адресою: м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Пушкіна, 34, та йому було присвоєно військове звання «капітан». На вказаній посаді, перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_1 вчиняє протиправні дії відповідно до завдань так званої «пресс-службы ВС ДНР», які направлені на порушення конституційних прав громадян України, що проживають на території Донецької області, тимчасово непідконтрольній державній владі України. Використовуючи надані керівниками терористичної організації «ДНР» повноваження, діючи на виконання завдань та функцій «пресс-службы ВС ДНР», ОСОБА_1 організовує роботу так званих «военных корреспондентов пресс- службы ВС ДНР» в зоні проведення бойових дій на території населених пунктів Донецької області та з використанням засобів масової інформації (друкованих видань, телевізійних каналів, інтернет-ресурсів), проводить пропагандистську роботу з популяризації діяльності « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та героїзації злочинних дій представників силового та політичного блоків терористичної організації «ДНР», здійснює діяльність по формуванню думки серед населення і світової спільноти про легітимність створення та діяльності «ДНР» та її підрозділів. Крім того, ОСОБА_1 , організовує і проводить прес-конференції, брифінги, на яких виражає свою негативну позицію про діючу українську владу, Збройні сили України, правоохоронні органи України, СБ України, дискредитує органи державної влади України і підрозділи Збройних Сил України та інші військові формування України, які були задіяні в проведенні антитерористичної операції та операції об`єднаних Сил на території Донецької області.

Вступаючи до складу терористичної організації «ДНР», ОСОБА_1 був достовірно обізнаним, що вищезазначені підрозділи силового блоку «ДНР» відноситься до збройних формувань, а саме - мають організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, які носять формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), мають воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей України та операції об`єднаних сил та ставлять перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області так званих «блок постів» для здійснення збройного опору Збройним Силам України та іншим військовим формуванням України) та має для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю, бойові припаси та військову техніку).

Крім того, ОСОБА_1 усвідомлював, що зазначені підрозділи силового блоку терористичної організації «ДНР» не відносяться до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних нормувань України.

Таким чином, в період з квітня 2014 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) по теперішній час ОСОБА_1 , перебуваючи на території Донецької області, що тимчасово перебуває під контролем представників терористичної організації «ДНР», приймає участь у її діяльності, забезпечуючи реалізацію цілей та завдань її силового блоку шляхом виконання завдань, покладених на не передбачені законом збройні формування та «установи» терористичної організації «ДНР», а також в засобах масової інформації висвітлює діяльність представників НЗФ терористичної організації «ДНР», хронографію бойових дій, в яких останні приймали участь, пропагандує ідеологію створення псевдодержавного утворення на території південно-східної частини України та дискредитує органи державної влади України і підрозділи Збройних Сил України, інші військові формування України, які були задіяні в проведенні антитерористичної операції та операції об`єднаних Сил на території Донецької області.

Згідно з витягу з ЄРДР кримінального провадження № 22019050000000211 23.09.2019 року до ЄРДР були внесенні відомості про скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, а саме в участі у терористичній організації.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 січня 2020 року надано дозвіл старшому слідчому в ОВС слідчого відділу 2 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Лиманюку О.П. на проведення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 .

Постановою старшого слідчого 2-го слідчого відділу СУ прокуратури Донецької області Лиманюк О.П. від 03.10.2019р. оголошено розшук ОСОБА_1 .

В підготовчому судовому засіданні прокурор Анікін С.М. заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.1 ст. 258-3 КК України, а також надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 заперечував проти клопотань прокурора, мотивуючи тим, що вони є необґрунтованими і порушують право на захист ОСОБА_1 , натомість заявив клопотання про зупинення судового розгляду та оголошення обвинуваченого у розшук, оскільки надані прокурором докази не дозволяють постановити законний та обґрунтований вирок за відсутності обвинуваченого .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотань прокурора та обґрунтованість клопотання захисника, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 63 Конституції України та ст. 20 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Частиною 1 ст.7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, зокрема верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;безпосередність дослідження показань, речей і документів; диспозитивність.

Відповідно до ч.2 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України( ст.64 Конституції України).

Відповідно до ч.5 ст. 5 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказує про необхідність оцінювати справедливість під час провадження у справі , беручи до уваги розгляд справи в цілому (п. 47 рішення у справі «Даллас проти Угорщини» від 1 березня 2001 р.). Також вказує на необхідність дотримання права бути проінформованим про характер і причини обвинувачення , що має розглядатися у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту , гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції (п.54 рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» від 25 березня 1999 року , та п. 47 «Даллас проти Угорщини» від 01 березня 2001 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Жук проти України » від 21.10.2010 р., яке набуло статусу остаточного 11.04.2011 р. зазначив , що принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони. Це, в принципі, означає надання сторонам судового процесу можливості ознайомитись з усіма пред`явленими доказами і зауваженнями та прокоментувати їх, навіть якщо вони надані незалежним представником державної юридичної служби з метою здійснення впливу на рішення суду (рішення у справі "Кресс проти Франції").

Крім того, стаття 6 Конвенції в цілому гарантує, що особа, обвинувачена у вчиненні правопорушення, повинна за загальним правилом мати право бути присутньою та безпосередньо брати участь у судовому засіданні стосовно встановлення обґрунтованості кримінального обвинувачення щодо неї. Це право презюмується самим поняттям змагального провадження та також може походити з гарантій, встановлених підпунктами (с), (d) та (e) пункту 3 статті 6 Конвенції ( рішення у справі "Сейдовіч проти Італії).

У справах «Хисі проти Албанії» ( заява№72361/11), «Мало проти Албанії»( заява №72359/11), «Мука проти Албанії»( заява №57456 /11), «Топі проти Адбанії» ( заява №14816/08 Європейський суд з прав людини констатував порушення ст. 6( право на справедливий суд) Конвенції про захист прав та основоположних свобод у кримінальних провадженнях проведених за відсутності обвинувачених.

Відповідно до ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Відповідно до ч.6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги ст.ст.9,8,10,20,21,22,23 КПК України загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 7 КПК України, вимоги ст. 370 КПК України щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, сталу вищезазначену практику Європейського суду з прав людини щодо додержання принципу процесуальної рівності сторін, колегія суддів приходить до висновку , що з метою забезпечення гарантованих Конституцією та нормами КПК України прав обвинуваченого , неможливо проводити розгляд кримінального провадження без участі обвинуваченого та необхідно оголосити обвинуваченого у розшук та зупинити судовий розгляд кримінального провадження до розшуку обвинуваченого ОСОБА_1 .

В задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 258-3 КК України, а також надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, оскільки зазначені клопотання надані суду в порушення ч. 2 ст.184, ст.188-189 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7,9, ст. 183, 184, ст. 188-189 , 323, 335 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Анікіна С.М. про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 23.09.2019 року за № 22019050000000211 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.258-3 КК України. Здійснювати розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, у загальному порядку.

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Анікіна С.М про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_1 та клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оголосити розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м.Бориспіль, Київської області, громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Організацію виконання розшуку обвинуваченого ОСОБА_1 доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні – прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами СБ України та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Лебідь С.Ю.

Судове провадження у кримінальному провадженні № 22019050000000211 від 23.09.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України - зупинити до розшуку обвинуваченого.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя