Рішення № 9784239, 14.05.2010, Єнакіївський міський суд Донецької області

Справа №2-3878/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Мірошкіна О.І.

при секретарі - Кладун Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Єнакієве про стягнення одноразової страхової виплати у відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Єнакієве про стягнення одноразової страхової виплати у відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що протягом більш ніж 40 років він працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах зі шкідливими умовами праці. Під час роботи на виробництві він був травмований.

Після медичного обстеження йому встановлено професійне захворювання вібраційна хвороба 2-ї стадії, синдром вегето-сенсорної полі невропатії верхніх кінцівок, про що було складено акт за формою П-4.

Згідно висновку Донецької обласної МСЕК від 5 грудня 2002 року у нього первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково, 3 групу інвалідності.

Після переогляду Донецької обласної МСЕК 8 квітня 2004 року йому було встановлено за сукупністю з 2 березня 2004 року безстроково 70% втрати профпрацездатності, з яких 40%- за вібраційнійною хворобою. 10%-за трудовим каліцтвом, первино встановлено 20% по профзахворюванню пневмоконіозу, інвалідність 3 групи.

У звязку з наявним захворюванням позивач неодноразово звертався за медичною допомогою до лікувальних установ, проходив курс лікування. Крім того, він лікувався у медичних закладах.

Внаслідок вказаних обставин порушено звичайний устрій життя позивача, погіршився стан здоровя, що привело до моральних та фізичних страждань, вимагає додаткових зусиль для організації життя.

Через ушкодження здоровя на виробництві позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних та моральних стражданнях, які він переносить. Тому просив стягнути з відповідача на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання в сумі 100 000 гривень.

Представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве позов не визнав та пояснив, що на момент розгляду справи відсутні норми Закону, які передбачають право потерпілих на відшкодування моральної шкоди, тому підстав для стягнення з відділення фонду сум у відшкодування моральної шкоди згідно закону не існує.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що під час роботи на підприємствах вугільної промисловості позивач здобув професійну хворобу, що підтверджується довідками МСЕК від 5 грудня 2002 року та 8 квітня 2004 року. З дня встановлення стійкої втрати працездатності вперше у позивача виникло право на отримання страхових виплат.

Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено ст.34 Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та згідно з підпунктом «е» п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які причинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобовязаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року №-3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1, та абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту «е» пункту 1 частини 1 ст.21, частини 3 ст.28 та частини 3 ст.34 Закону, а також згідно п.22 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №-489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту «е» пункту 1 частини 1 ст.21, частини 3 ст.34.

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» так ї Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Також відповідно до ч.12 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Норми закону України «Про загальнообовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обовязку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

Суд не може погодитись з посиланням представника відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве на те, що позивачеві необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог у звязку з тим, що ст.44 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей припиняється з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.

Норми Закону №-1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, які є працівники, оскільки Законом передбачено, що укладаючи угоду про обовязкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик (Фонд) тим самим бере на себе зобовязання надати застрахованим особам всі передбачені ст.21 Законом соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Відповідно до вимог Закону моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого право на життя, на охорону здоровя тощо.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень велика.

З урахуванням ступеня втрати працездатності, встановленої по професійному захворюванню 60%, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 18 000 гривень.

В решті позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.10,11,209,212-215 ЦПК України, ст.9 Закону України «Про охорону праці», ст.21,28,34 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань», суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве р/р 37175400901043 в відділенні Держказначейства у місті Єнакієве МФО 834016 код ОКПО 25969015 (місто Єнакієве, вулиця Щербакова, 132) на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

В решті позову - відмовити.

Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Єнакіївського міського суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: