Ухвала суду № 97840849, 23.06.2021, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 1402/427/12

6/468/33/21

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

23.06.2021 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участі секретаря – Рижньової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі № 1402/427/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

18.05.2021 року до суду надійшла заява ТОВ «ФК «Паріс» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі № 1402/427/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявник вказує, що 23.07.2012 року Баштанським районним судом Миколаївської області по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було винесене рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 5439,29 грн. Ухвалою суду замінено стягувача в даній справі з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Паріс». В автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутня інформація про примусове виконання вказаного рішення про стягнення боргу. Первісний стягувач не звертався до суду за отримання виконавчих листів. 15.04.2021 року за заявою ТОВ «ФК «Паріс» судом видані виконавчі листи, в яких строк їх пред`явлення до виконання був вказаний до 13.08.2015 року. Заявник просив визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів в даній справі поважними та поновити їх, оскільки з 02.10.2015 року розпочата процедура тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «Дельта Банк», що потягло за собою ліквідацію відділень банку, скорочення штату працівників, внаслідок чого первісний стягувач і не звертався до суду за отриманням виконавчих листів та пропустив строк пред`явлення їх до виконання.

В тексті заяви представник заявника просив провести засідання за його відсутності.

Боржник до суду не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 23.07.2012 року по справі № 1402/427/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 була стягнута з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 002-14059-100907 від 10.09.2007 року в сумі 5224,69 грн та понесені по справі витрати в сумі 214,60 грн.

Рішення набрало законної сили 13.08.2012 року.

На підставі вказаного рішення за заявою представника стягувача (а.с. 29) Баштанським районним судом Миколаївської області 28.05.2013 року на адресу стягувача були направлені два виконавчі листи (а.с. 28), які були отримані стягувачем 03.06.2013 року (а.с. 31).

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області 25.08.2020 року у справі №1402/427/12 замінено стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Паріс».

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 443 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За такого, обов`язковою умовою поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є відповідні причини, тобто фактичні обставини, які б перешкоджали або істотно утрудняли пред`явлення його до виконання у визначені законом строки.

Заявник вказує на введення з 02.10.2015 року тимчасової адміністрації первісного стягувача як на причину того, що первісний стягувач не звертався до суду за отриманням виконавчих листів.

Проте вказані обставини спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких стягувач задовго до вказаних подій в травні 2013 року звертався до суду з відповідною заявою та отримав виконавчі листи по даній справі.

Крім того, виконавчі листи видані заявнику 15.04.2021 року помилково, оскільки заявник міг отримати тільки дублікат виконавчого листа і тільки в межах строку пред`явлення його до виконання, також вказані виконавчі листи містять помилку в частині визначення строку пред`явлення їх до виконання.

При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду України від 20.01.2016 року по справі №6-711цс15 зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред`явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом.

На час набрання законної сили рішенням суду по даній справі та на час видачі судом первісному стягувачу виконавчого листа 28.05.2013 року діяли норми Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV, відповідно до ст. 22 якого такий виконавчий документ міг бути пред`явлений до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили (в даному випадку виконавчий лист міг бути пред`явлений до виконання з 14.08.2012 року по 14.08.2013 року).

05.10.2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 22.06.2016 року №1404-VІІІ, відповідно до п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

При цьому, позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зокрема, в рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Вказане випливає з правових висновків Верховного Суду, наведених в постановах від 01.08.2018 року по справі №553/1951/14-ц та від 18.12.2019 року по справі №752/20752/17.

За такого, оскільки строк пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі №1402/427/12 відповідно до закону становив один рік та суду не надані докази переривання такого строку і такий строк сплив 14.08.2013 року, то положення Закону України «Про виконавче провадження» від 22.06.2016 року №1404-VІІІ на вказані правовідносини не поширюються.

Так само, оскільки строк пред`явлення вказаних виконавчих листів до виконання сплив в 2013 році, тобто до подій, якими заявник обґрунтовує поважність причини пропуску строку щодо введення тимчасової адміністрації первісного стягувача в 2015 році, тому вказані обставини суд не вважає поважними та такими, що дають підстави для поновлення пропущеного протягом значного періоду строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Таким чином, первісний стягувач фактично на власний ризик бездіяв щодо ініціювання примусового виконання судового рішення, а право вимоги заявником щодо боржника було набуте ним у первісного стягувача лише 23.04.2020 року, тобто значно пізніше після закінчення строків на пред`явлення виконавчих листів по даній справі до примусового виконання, та в розумінні ч.2 ст. 55 ЦПК України відповідні шкідливі для стягувача наслідки пропуску без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання несе його правонаступник в спірних матеріальних правовідносинах – заявник по даній справі.

За такого, суд не вбачає, що заявлені новим стягувачем підстави такого тривалого пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання є поважними, у зв`язку з чим в поновленні такого строку належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 433 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі № 1402/427/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 002-14059-100907 від 10.09.2007 року – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: