Ухвала суду № 97840241, 23.06.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2144/18

УХВАЛА

Іменем України

23 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А.

при секретарі Жигаровій Д.О.

з участю

прокурора Новака В.В.

захисників Чернюк С.С., Клепікової О.С.

потерпілої ОСОБА_1

пред-ка цивільного позивача ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020100000435 від 29.04.2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Жмеринського району Вінницької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніш не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України -

ВСТАНОВИВ:

В ході судового слідства встановлено, що ОСОБА_3 29.04.2018 приблизно о 13:00 годині на автодорозі сполученням Житомир-Могилів-Подільський, 311 км + 300 метрів, в межах населеного пункту с. Березина Вінницького району Вінницької області водій автомобіля марки «ВАЗ 21061», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , керуючи технічно справним транспортним засобом, рухаючись в напрямку м. Бар під час виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_1 , не врахував дорожню обстановку та не вибрав безпечної швидкості для руху. В результаті чого вказаний транспортний засіб здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу справа-наліво відносно руху автомобіля, не змінюючи свого напрямку руху.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 869 від 24.07.2018 внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_1 отримала наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма-струс головного мозку, забій м`яких тканин та підшкірна гематома лобної ділянки, садна ділянки правої брови; закритий перелом лівого стегна в середній третині зі зміщенням та надвиростковий перелом лівого стегна без зміщення.

Вказані ушкодження у ОСОБА_1 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення відповідають обставинам дорожньо-транспортної пригоди, не являлися небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувалися загрозливими для життя явищами, за ступенем тяжкості належать:

-закрита черепно-мозкова травма-струс головного мозку, забій м`яких тканин та підшкірна гематома лобної ділянки, садна ділянки правої брови – до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- закритий перелом лівого стегна в середній третині зі зміщенням та над виростковий перелом лівого стегна без зміщення – до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки спричинили тривалий (більше 21 дня) розлад здоров`я.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 500а від 27.07.2018 в ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «ВАЗ 21061», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.п.12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля «ВАЗ 21061», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 які не відповідали вимогам

п. 18.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином водій ОСОБА_3 за вищевикладених обставин порушив вимоги п.п. 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

- п. 12.4 – «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»;

- п. 18.1– «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Клепікова О.С. заявила клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, оскільки з часу вчинення кримінального правопорушення і до теперішнього часу минуло понад три роки та п`ять років і у відповідності до ст. ст. 49, 106 КК України є підстави для закриття кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин в казаних у обвинувальному акті визнав повністю, розкаявся у скоєному та підтримав клопотання заявлене його захисником.

Потерпіла ОСОБА_1 та представник цивільного позивача Кульчиєвська Н.В. проти закриття кримінального провадження заперечили.

Прокурор проти клопотання сторони обвинуваченого не заперечував.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

У ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За частиною третьою статті 285 КПК, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно частини третьої статті 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено висновок: «відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки».

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК».

Положеннями ст.49 КК України, визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Таким чином згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового злочину.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення по події від 29.04.2018 року, від явки до органів слідства, прокурора та суду не ухилявся та не переховувався, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин не зупинявся та не переривався.

Закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, пов`язує переривання або зупинення строків давності з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 року № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст.49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника ( нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недоотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід не нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).

Вказані обставини ухилення обвинуваченого від судового слідства не встановлені. Вищенаведене свідчать, що строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності закінчився.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак обвинувачений не заперечував проти закриття провадження з відповідних підстав, його захисником подане відповідне клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, яке повністю підтримано обвинуваченим. Обвинувачений зазначив у судовому засіданні, що суть обвинувачення йому зрозуміла, надав зізнавальні покази, своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України не заперечував.

Незгода потерпілої, її захисника та представника цивільного позивача щодо клопотання обвинуваченого, суду є зрозумілою, адже невід`ємним є право сторони отримати справедливе правосуддя у зв`язку із заподіянням шкоди здоров`ю та майну, принцип якого стосується всіх сторін кримінального провадження.

Суд, ніяким чином, не бажає обмежити процесуальні права потерпілої визначені ст.55 КК України, але надаючи можливість стороні ними користуватися не може при цьому не враховувати прав інших учасників процесу, в даному випадку право на заявлення клопотання обвинуваченим про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Разом з цим суд вважає за необхідне зауважити, що звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, не позбавляє потерпілу прав вирішити в порядку цивільного судочинства вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі наземних транспортних засобів, навіть при незгоді з застосуванням положень ст. 49 КК України.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, а тому в разі її застосування потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди в порядку цивільного судочинства, як то визначено і в Постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к.

Враховуючи вищезазначене, з`ясувавши позицію обвинуваченого, потерпілої сторони та державного обвинувачення, та впевнившись у добровільності та усвідомленні обвинуваченим наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, підлягає до задоволення.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи – ПрАТ «СК «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в розмірі 2002,00 грн.

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 284, 285-286, 288, 372, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ч.1 п. 2 ст.49 КК України.

Кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020100000435 від 29.04.2018 року, відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням за ч. 1 ст. 286 КК України – закрити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи – ПрАТ «Страхової компанії «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ, а саме: автомобіль марки «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_1 , який був переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 повернути у повне розпорядження власника.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експертів на користь держави в розмірі 2002,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя І.А. Ганкіна