Рішення № 97836710, 23.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6002/21

РІШЕННЯ

іменем України

23 червня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 21.05.2021, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», яке викладене в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №3563-2913/0-03/8-2200/21 від 05.05.2021; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, який дає право на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 17.11.2020 на посаді сільського голови Підпилип`янської сільської ради; 3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, згідно Закону України «Про державну службу», з моменту його звернення, а саме з 13.04.2021.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 13.04.2021 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перехід з одного виду пенсії на інший, на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 3563-2913/С-03/8-2200/21 від 05.05.2021 позивача повідомлено, що підстави для призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» відсутні. Дану відмову головне управління аргументує тим, що у позивача відсутній 20-річний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Вважає, що дії відповідача щодо не переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” є протиправними та не узгоджуються з положеннями пенсійного законодавства, що визначає порядок переведення на даний вид пенсії, тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ухвали від 27.05.2021, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

14.06.2021 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що ОСОБА_2 з 24.01.2018 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-УІ. 13.04.2021 позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.05.2021 №3563-2913/С-03/8-2200/21 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у переведенні з пенсії за віком, обчисленої за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-УІ, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 № 889-УІІІ, згідно наданої заяви від 13.04.2021, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Вказує, що відповідно до ст. 3 Закону № 889 його дія не поширюється, зокрема, на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування. Також, просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою від 23.06.2021 залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 з 24.01.2018 отримує пенсію за віком відповідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі - Закон №1058-VI).

13.04.2021 позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.05.2021 №3563-2913/С-03/8-2200/21 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії за віком, обчисленої за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-УІ, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 № 889-УІІІ, згідно наданої заяви від 13.04.2021, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

На виконання вимог ухвали суду від 27.05.2021, відповідач в письмовій інформації від 02.04.2021 ствердив, що за документами пенсійної справи стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, становить 12 років 3 місяці 18 днів. В розрахунок його тривалості включено періоди: з 15.03.1989 по 16.01.1991 на посаді голови виконкому Підпилип`янської сільської Ради народних депутатів; з 17.01.1991 по 13.04.1998 на посаді голови Підпилип`янської сільської Ради народних депутатів; з 14.04.1998 по 03.07.2001 на посаді голови Підпилип`янської сільської ради. Період роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 17.11.2020 на посадах сільського голови Підпилип`янської сільської ради, сільського голови Підпилип`янської територіальної громади не зараховано до спеціального стажу для визначення права на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІІІ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до п. 2 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року — страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу” № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.

Відповідачем зараховано стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців 12 років 3 місяці 18 днів.

При цьому, відповідачем не зараховано до стажу державної служби періоди роботи з 04.07.2001 по 17.11.2020 на посадах сільського голови Підпилип`янської сільської ради, сільського голови Підпилип`янської територіальної громади.

Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), відповідно до пункту 1 якого, цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Обставина щодо втрати чинності Порядку №283, у зв`язку із затвердженням 25.03.2016 постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби, судом не враховується, оскільки його норми були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби (далі - Порядок № 229).

Порядок № 229 у пункті 6 містить аналогічну норму, як і в пункті 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” № 889-VIII про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 здійснюється відповідно до Порядку № 283.

Згідно з п. 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001, в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема:

четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.

Згідно з п. 4 Порядку №229, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Враховуючи наведене, період роботи позивача з 04.07.2001 по 17.11.2020 в органах місцевого самоврядування на посадах сільського голови слід зарахувати до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 735/939/17 (адміністративне провадження №К/9901/2444/17).

Отже, з врахуванням наявності у позивача трудового стажу на державній службі станом на 01.05.2016, який зараховано відповідачем - 12 років 3 місяці 18 днів, а також стажу, який, як встановлено судом у цій справі, слід зарахувати до спеціального стажу позивача (більше 16 років), що загалом складає понад 10 років, та враховуючи, що станом на 01 травня 2016 року позивач працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем не прийнято рішення за результатами розгляду заяви позивача від 13.04.2021 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (зареєстрована за №2913/С-2200-21 від 19.04.2021).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Абзацом 1 п. 1.7. Порядку визначено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Згідно з п. 2.24 Порядку № 22-1, при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Отже, зміст заяви позивача від 13.04.2021 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (та додані до неї довідки) очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Не розглянувши заяву по суті (з прийняттям відповідного рішення), відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року по справі №748/696/17 (адміністративне провадження № К/9901/16284/18).

Отже, висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відсутність у позивача необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та про відсутність підстав для переведення на пенсію за віком, згідно Закону України «Про державну службу», є протиправними.

При цьому, з врахуванням відсутності рішення пенсійного органу, суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, адже це є дискреційними повноваженнями відповідача.

Таким чином, наявні підстави для захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.04.2021 (вх. №2913/С-2200-21 від 19.04.2021) про призначення (переведення) пенсії державного службовця, та прийняти відповідне рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при обчислені стажу позивача та розгляді заяви про призначення (переведення) ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 18.05.2021 позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір №57/21 від 18.05.2021 про надання правової допомоги, розрахунок витрат до нього та копію квитанції про оплату 8000,00 гривень.

В розрахунку витрат визначено перелік виконаної роботи: проведення консультацій з Клієнтом (позивачем у спорі) правового характеру, надання інформації щодо характеру спору та порядку розгляду відповідної категорії справ (витрачено часу - 1 год. 30 хв. праці) - 1500,00 грн; Вивчення наданих Замовником документів, судової практики, нормативно - законодавчої бази, що покладається в основу захисту прав та інтересів Замовника (витрачено часу - 3 год. 00 хв. праці) - 3000,00 гривень; підготовка позовної заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду (витрачено часу - 3 год. 30 хв. праці) - 3500,00 грн, всього - 8000,00 гривень.

Надаючи оцінку розміру судових витрат щодо професійної правничої допомоги, суд вважає необгрунтованими такі витрати, як "проведення консультації з клієнтом", "вивчення наданих документів, судової практики", адже зазначене охоплюється поняттям "підготовка позовної заяви".

Також, потрібно враховувати, що урахуванням предмету спору, ця справа не є складною, значення справи для сторін, розгляд справи та результат її вирішення не вплинув на репутацію сторони, і не викликав публічний інтерес. При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 2000,00 гривень у суді першої інстанції є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, тому підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №3563-2913/С-03/8-2200/21 від 05.05.2021 протиправним висновок щодо відсутності підстав для призначення (переведення) ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Визнати протиправним вирішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заяви ОСОБА_1 від 13.04.2021 листом №3563-2913/С-03/8-2200/21 від 05.05.2021.

Визнати протиправним не зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області періодів роботи ОСОБА_1 з 04.07.2001 по 17.11.2020 в органах місцевого самоврядування на посадах сільського голови.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 04.07.2001 по 17.11.2020 в органах місцевого самоврядування на посадах сільського голови до стажу державної служби.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.04.2021 (вх. №2913/С-2200-21 від 19.04.2021) про призначення (переведення) пенсії державного службовця, та прийняти відповідне рішення з врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2908,00 (дві тисячі дев`ятсот вісім) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 червня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя А.І. Петричкович