Рішення № 97835540, 22.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2399/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В:

Харківський національний університет внутрішніх справ /далі – позивач, ХНУВС/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 /далі – відповідач, ОСОБА_1 / про стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрат, пов`язаних з утриманням, а саме: грошових коштів в сумі 48382,58 грн /а.с.1-2/.

Позов обґрунтований тим, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 48382,58 грн по відшкодуванню витрат, пов`язаних з утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ, яка виникла у відповідача у зв`язку зі звільненням зі служби в Національній поліції протягом трьох років після закінчення зазначеного університету. Відповідно до договору про відшкодування витрат з розстрочення платежу до одного року, укладеного між позивачем та відповідачем 06 березня 2020 року, відповідач зобов`язався добровільно відшкодувати витрати на утримання в університеті в повному обсязі до 10 лютого 2021 року, однак наразі кошти за навчання відповідачем у сумі 48382,58 грн не відшкодовані, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року зобов`язано Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради надати до суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Листом Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №4929/01-32 від 09 квітня 2021 року повідомлено суду про те, що згідно з даними відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації станом на 07 квітня 2021 року відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в межах Автозаводського району м. Кременчука відсутні. Також повідомлено, що одним із необхідних параметрів для пошуку в Реєстрі територіальної громади м. Кременчука є дата народження особи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року повторно зобов`язано Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради надати до суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Водночас 16 квітня 2021 року до суду надійшов лист Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №3200/01-32 від 08 квітня 2021 року, яким повідомлено суд про те, що згідно Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив тривалістю три дні з дня отримання відзиву на позовну заяву та відповідачу строк для подання заперечення тривалістю три дні з дня отримання відповіді на відзив, а також витребувано докази.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, залишено без руху, а ухвалою від 21 травня 2021 року продовжено розгляд справи №440/2399/21 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 63-65/ зазначив, що із заявленим до відшкодування розміром витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, за період з 17 серпня 2015 року по 05 липня 2019 року у загальній сумі 57382,58 грн він не погоджується, оскільки за період з березня 2017 року по липень 2019 року він не забезпечувався житлом та, відповідно, не користувався комунальними послугами та енергопостачанням навчального закладу, а також не користувався продовольчим забезпеченням навчального закладу. Крім того, позивач не ознайомив його і не надав до суду детальний розрахунок таких витрат. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на умови контракту №1729 від 01 вересня 2017 року та положення постанови Кабінету Міністрів України №261 від 12 квітня 2017 року, тоді як розмір суми витрат, заявлений позивачем до стягнення, включає також попередні періоди з 17 серпня 2015 року по 31 серпня 2017 року. Укладення договору про відшкодування витрат з розстрочення платежу до одного року від 06 березня 2020 року не свідчить про визнання ним боргу з відшкодування витрат на навчання, оскільки його положення є типовими, а його укладення не звільняє позивача від доведення понесення ним відповідних витрат та їх розмірів.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до витягу із наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 11 серпня 2015 року №120о/с «По особовому складу» /а.с. 4/ ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом першого курсу до факультету з підготовки фахівців для підрозділів слідства Харківського національного університету внутрішніх справ за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство», термін навчання 4 роки, з 17 серпня 2015 року, присвоївши спеціальне звання «рядовий міліції».

01 вересня 2017 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ (виконавець), Головним управлінням МВС України в Полтавській області (замовник) та ОСОБА_1 (особа) укладено тристоронній контракт №1729 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських /а.с. 7-8/, відповідно до положень пункту 1 розділу ІІ якого виконавець зобов`язується після відрахування особи (закінчення навчання) затвердити довідку-розрахунок витрат, пов`язаних із її утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, за весь термін навчання.

Згідно з положеннями пункту 2 розділу ІІ вказаного контракту замовник зобов`язується у місячний строк проінформувати виконавця про звільнення особи зі служби в Національній поліції України протягом трьох років після закінчення навчання та надіслати відповідні документи (…), необхідні для примусового стягнення з особи витрат, пов`язаних з її утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Умовами пункту 3 розділу ІІ вказаного контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання контакту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до довідки про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта, №4/163д від 25 червня 2019 року /а.с. 9/ витрати, пов`язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Харківському національному університеті внутрішніх справ становлять: грошове забезпечення – 11373,80 грн, продовольче забезпечення - 14884,19 грн, медичне забезпечення – 871,55 грн, речове забезпечення 9661,36 грн, вартість комунальних послуг і споживання електроносіїв – 20591,68 грн, всього за період з 17 червня 2015 року по 05 липня 2019 року становить 57382,58 грн. З вказаною довідкою-розрахунком ОСОБА_1 ознайомлений 26 червня 2019 року, про що свідчить його особистий підпис на такій довідці /а.с. 9/.

Згідно з витягом із наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 01 липня 2019 року №69о/с «По особовому складу» /а.с. 5/ ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів четвертого курсу факультету №1 за напрямком підготовки «Правознавство» Харківського національного університету внутрішніх справ у зв`язку із закінченням навчання та направлено з 06 липня 2019 року для подальшого проходження служби до ГУНП в Полтавській області; сума витрат, пов`язаних з його утриманням, складає 57382,58 грн.

Наказом Головного управління Національної поліції України в Полтавській області від 11 лютого 2020 року №61о/с «По особовому складу» (витяг) /а.с. 6/ ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про національну поліцію” (за власним бажанням).

При цьому при звільненні зі служби ОСОБА_1 повідомлено про зобов`язання відшкодувати Харківському національному університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі, за весь період його навчання у загальній сумі 57382,58 грн /а.с. 11/.

Листом Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Полтавській області №180/115/12/02-2020 від 12 лютого 2020 року /а.с. 10/ повідомлено проректора Харківського національного університету внутрішніх справ про те, що наказом ГУГП в Полтавській області від 11 лютого 2020 року №61 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про національну поліцію” (за власним бажанням). У відповідності до пункту 5 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, згідно із трьохстороннім контрактом про навчання у ЗНУВС від 01 вересня 2017 року №1729 ОСОБА_1 було повідомлено про відшкодування витрат за навчання.

06 березня 2020 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ (ВНЗ) та ОСОБА_1 (боржник) відповідно до абзацу другого пункту 6 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, укладено договір про відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року /а.с. 12/, відповідно до умов якого ВНЗ надає боржникові розстрочку на строку до одного року для сплати заборгованості із відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських усього на суму 57382,58 грн з 06 березня 2020 року по 10 лютого 2021 року (пункт 1.1); ВНЗ зобов`язується, зокрема, на час дії цього договору не вчиняти дії з примусового стягнення заборгованості (пункт 2.1).

Відповідно до довідки Відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Харківського національного університету внутрішніх справ №4/159 від 17 лютого 2021 року /а.с. 13/ на розрахунковий рахунок ХНУВС від ОСОБА_1 надійшло добровільне відшкодування витрат у розмірі 9000,00 грн, та станом на 16 лютого 2021 року заборгованість ОСОБА_1 становить 48382,58 грн.

Посилаючись на невиконання відповідачем обов`язку з відшкодування витрат у вищезазначеному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Статтею 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII /в редакції, чинній на час прийняття відповідача на службу в органи внутрішніх справ і зарахування до університету 17 серпня 2015 року/ визначено, що курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України /далі - Порядок №313/, пунктами 1 - 3 та 6 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: 1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість; 2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу; 3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року №901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (набрав чинність 07 листопада 2015 року) особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" Кабінетом Міністрів України постановою від 12 квітня 2017 року № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських /далі – Порядок №261/, який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно з пунктами 2-4 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Пунктами 5 та 6 Порядку №261 встановлено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. Примірна форма договору затверджується МВС.

Згідно з пунктом 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище положень законів України "Про міліцію", "Про Національну поліцію", а також Порядків № 313 та № 261 поліцейський, який звільнений зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, щодо грошового, продовольчого, речового, медичного забезпечення та оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). У разі ж відмови від добровільного відшкодування чи невиплати витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку, оскільки тягне за собою порушення такою особою економічних інтересів держави, позаяк кошти, які були витрачені на її навчання, є державними (бюджетними).

Судовим розглядом встановлено та сторонами визнано, що відповідач у період з 17 серпня 2015 року по 05 липня 2019 року проходив навчання у ХНУВС, а після завершення навчання направлений для проходження служби в поліції до ГУНП в Полтавській області, з якої 11 лютого 2020 року звільнений за власним бажанням.

Отже, відповідач не виконав вимоги законодавства та умови контракту №1729 від 01 вересня 2017 року щодо обов`язкового проходження служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу, наслідком чого в силу приписів Законів України "Про міліцію", "Про Національну поліцію", а також Порядків № 313 та № 261 виникли правові підстави для відшкодування відповідачем вартості його утримання у вищому навчальному закладі.

Склад витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в ХНУВС, у сумі 57382,58 грн підтверджено залученою до матеріалів справи копією довідки від 25 червня 2019 вих.№4/163д, яка складена уповноваженою особою та містить розрахунки фактичних витрат, що складаються з грошового забезпечення, продовольчого забезпечення, речового забезпечення, медичного забезпечення та вартості комунальних послуг і спожитих енергоносіїв, а також копією витягу з наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 01 липня 2019 року №69о/с «По особовому складу», які є чинними та не скасованими.

Суд звертає увагу на те, що відповідач ознайомлений з наявністю у нього обов`язку з відшкодування зазначених вище витрат, що підтверджується його власноручним підписом контракту №1729 від 01 вересня 2017 року, довідки про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта, №4/163д від 25 червня 2019 року та договору про відшкодування витрат з розстрочення платежу до одного року від 06 березня 2020 року.

Крім того, уклавши із позивачем договір про відшкодування витрат з розстрочення платежу до одного року від 06 березня 2020 року, відповідач погодився із вказаною у договорі сумою витрат, всіма зобов`язаннями та умовами виплати, а тому посилання відповідача на типовість умов такого договору як на підставу для звільнення його від відшкодування таких витрат суд вважає безпідставним і юридично неспроможним.

У відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено відповідне обґрунтування та не надано до суду жодного доказу для виникнення у суду обґрунтованого сумніву в тому, що розрахунок витрат не є належним або/та недопустимим доказом у справі, а тому суд відхиляє аргумент відповідача щодо неотримання ним житлового, продовольчого, медичного забезпечення та безпідставності витрат на комунальні послуги та витрати на енергопостачання.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в ХНУВС, в сумі 48382,58 грн підтверджується копією довідки Відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Харківського національного університету внутрішніх справ №4/159 від 17 лютого 2021 року.

Під час судового розгляду відповідач не довів завищення розміру витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження навчання у вищому навчальному закладі, та їх склад, а також не надав доказів відшкодування таких витрат у добровільному порядку у повному обсязі.

Суд враховує, що ХНУВС наділений повноваженням на звернення до суду з цим позовом, адже у силу абзацу другого пункту 8 Порядку № 261 претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Водночас спір у цій справі стосується відшкодування відповідачем витрат за навчання, до яких в силу наведених вище положень Порядку №№ 313, 261 відноситься у тому числі й грошове забезпечення, а передумовою його виникнення є недобросовісна поведінка відповідача щодо необхідності відпрацювати три роки після закінчення навчання в органах поліції.

Оскільки відповідач до закінчення трирічного строку після завершення навчання звільнився зі служби в органах поліції за власним бажанням, він зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, у тому числі й витрати на виплату грошового забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, беручи до уваги обізнаність відповідача про обов`язок відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі та відсутність добровільної сплати ним наявної заборгованості таких витрат, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки докази понесення позивачем судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні, підстав для розподілу інших судових витрат немає.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ (проспект Льва Ландау, буд.27, м. Харків, 61080, ідентифікаційний код 08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (проспект Льва Ландау, буд.27, м. Харків, 61080, ідентифікаційний код 08571096) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 48382,58 грн (сорок вісім тисяч триста вісімдесят дві гривні п`ятдесят вісім копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк