Рішення № 97835054, 22.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5699/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 16050005137 від 16.11.2020 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та у розмірі, передбаченому ст. 8 закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» наступні періоди:

- з 01.09.1984 року по 27.05.1988 року навчання у Антрацитівському гірничому технікумі;

- з 22.06.1988 року по 23.06.1988 року гірником підземним з повним робочим днем під землею на шахту ім. XXIV КПРС Антрацитівського виробничого об`єднання з видобутку антрациту «Антрацит»;

- з 29.06.1988 року по 17.05.1990 року службу в лавах Радянської армії;

- з 30.07.1990 року по 01.09.1990 року учнем гірника з повним робочим днем під землею до Ордеру Трудового Красного Знамені на шахту ім. 50-річчя Радянської України Антрацитівського виробничого об`єднання з видобутку антрациту «Антрацит»;

- з 01.09.1990 року по 31.10.1991 року гірником з повним робочим днем під землею до Ордеру Трудового Красного Знамені на шахту ім.. 50-річчя Радянської України Антрацитівського виробничого об`єднання з видобутку антрациту «Антрацит»;

- з 27.08.1992 року по 20.03.2001 року гірником підземного очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею та гірником підземним 2-го розряду з повним робочим днем під землею на шахті ім. М.В. Фрунзе «РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ»;

- з 21.05.2001 року по 29.09.2003 року горномонтажником 3-го та 5-го розряду підземним з повним робочим днем під землею дільниці з видобутку вугілля на рудник «Баренцбург» Державний трест «Арктиквуголь» арх. Шпицберген;

- з 21.11.2008 року по 08.01.2012 року горномонтажником підземним 4-го розряду з повним робочим днем під землею на ДП «Ровенькиантрацит» відокремлений підрозділ «Шахта ім. Фрунзе»;

- з 09.11.2012 року по 31.12.2013 року горно монтажником підземним 4-го розряду з повним робочим днем під землею на відокремлений підрозділ «Шахта ім. М.В. Фрунзе» TOB «ДТЕК «Ровенькиантрацит»;

- з 01.01.2014 року по 01.08.2014 року горно монтажником підземним 4-го розряду з повним робочим днем під землею у ВП «Управління Спецшахтомонтаж» ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит».

Зобов`язати Відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 02.08.2019 року довічно у розмірі, передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме: у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

В обґрунтування адміністративного позивач зазначає, що він має право на зарахування до пільгового стажу періодів роботи, що зазначені в трудовій книжці та підтверджені довідками, які надавалися відповідачу та рішенням суду у справі № 519/322/20, а також періоду навчання та періоду проходження військової служби.

Також, позивач зазначає, що має необхідний пільговий стаж для отримання пенсії у розмірі відповідно до приписів ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Ухвалою суду від 21.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11.05.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов з огляду на який, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року по справі № 519/322/20 рішенням Головного управління № 156050005137 від 12.11.2020 року позивачу була призначена пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

До пільгового стажу за Списком № 1 були зараховані наступні періоди: з 27.08.1992 по 29.08.1992, з 01.09.1992 по 10.10.1992, з 14.10.1992 по 29.11.1993, з 02.12.1993 по 29.04.1994, з 01.05.1994 по 28.06.1994, з 01.07.1994 по 30.06.1995, з 02.07.1995 по 28.04.1996, з 01.05.1996 по 27.01.1998, з 01.02.1998 по 30.08.1998, з 01.09.1998 по 28.12.1998, з 01.01.1999 по 29.07.1999, з 01.08.1999 по 29.04.2000, з 01.05.2000 по 25.09.2000, з 26.09.2000 по 29.11.2000, з 01.12.2000 по 19.12.2000, з 20.12.2000 по 25.12.2000, з 19.01.2001 по 03.02.2001, з 09.03.2001 по 19.03.2001, з 21.11.2008 по 31.12.2010, з 01.01.2011 по 29.06.2013, з 01.07.2013 по 29.10.2013, з 02.11.2013 по 30.12.2013, з 01.01.2014 по 01.08.2014.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання, представник відповідача зазначає, що в період з 01.09.1984 по 27.05.1988 позивач навчався в Антрацитівському гірничому технікумі та набув кваліфікацію “гірничий технік”. Враховуючи те, що зазначений навчальний заклад не відноситься до закладів професійно-технічної освіти, відсутні підстави для зарахування періоду навчання у такому закладі до пільгового стажу.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження службу в лавах Радянської армії, представник відповідача зазначає, що період роботи позивача на момент призову до лав Радянської армії для проходження строкової служби не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, у зв`язку із чим відсутні і підстави для зарахування до пільгового стажу періоду проходження строкової служби. Враховуючи наявний стаж позивача та вимоги статті 8 Закону № 345, на думку відповідача, позивач не має права на призначення пенсії із розрахунку 80 відсотків від заробітної плати.

13.05.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 519/322/20 від 01.10.2020 року, рішенням Головного управління № 156050005137 від 12.11.2020 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов зазначає, що позивачу враховано для призначення пенсії пільгового стажу за Списком № 1 - 14 років 2 місяці, проте, з огляду на зміст оскаржуваного рішення від 12.11.2020 року, суд встановив, що пільговий стаж роботи за Списком № 1 складає – 14 років 4 місяці та 6 днів.

Відповідно до рішення про перерахунок пенсії позивача від 16.11.2020 року, яке вчинене у зв`язку із уточненням даних в ЕСП, пільговий стаж роботи позивача за Списком № 1 складає – 17 років 4 місяці та 21 днів.

Відповідно до рішення про перерахунок пенсії позивача від 01.03.2021 року року, яке вчинене у зв`язку із уточненням даних в ЕСП, пільговий стаж роботи позивача за Списком № 1 складає – 17 років 6 місяці та 13 днів.

При цьому, до пільгового стажу за Списком № 1 були зараховані наступні періоди: з 16.03.1988 року по 18.04.1988 року, з 22.06.1988 року по 23.06.1988 року, з 30.07.1990 року по 31.10.1991 року, з 27.08.1992 по 31.12.1988 року, з 01.01.1999 року по 19.03.2001 року, з 21.11.2008 року по 31.08.2014 року .

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі – Закон №1788-XII)

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (стаття 12 Закону №1788-XII).

Відповідно до пункту “а” частини першої статті 13 Закону №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналогічні положення міститься у з підпункті 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV), відповідно до якого на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок №383).

Згідно з пунктом 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно зі ст. 4 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, система професійної (професійно-технічної) освіти складається з закладів професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Приписами ч. 1 ст. 17 Закону України “Про професійно-технічну освіту” передбачено, що заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Відповідно до статті 38 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, час навчання у професійно-технічному закладі зараховується до трудового стажу учня, у тому числі в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

В період з 01.09.1984 року по 27.05.1988 року, позивач навчався в Антрацитівському гірничому технікумі та набув кваліфікацію “гірничий технік”, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією диплому НОМЕР_1 . На підставі здобутої спеціальності позивач працював на роботах, що дають право на отримання пенсії на пільгових умовах, у зв`язку із чим, суд вважає помилковими твердження відповідача, що зазначений навчальний заклад не відноситься до закладів професійно-технічної освіти.

Також, суд встановив, що з огляду на матеріали пенсійної справи позивача, відповідач включив до пільгового стажу позивача період роботи з 22.06.1988 року по 23.06.1988 року, у зв`язку із чим, з огляду на приписи статті 38 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, період навчання позивача у Антрацитівському гірничому технікумі має бути включений до пільгового стажу ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України" , зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач проходив військову службу у період з 29.06.1988 року по 29.04.1990 року та, як вказав вище суд, відповідач включив до пільгового стажу позивача період роботи з 22.06.1988 року по 23.06.1988 року у зв`язку із чим, з огляду на приписи статті статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», період проходження позивачем військової служби має бути включений до пільгового стажу ОСОБА_1 .

Статтею 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солікалієво-магнієві та солімагнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день (далі—шахтарі).

Статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Як вказав вище суд, з огляду на матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , станом на час розгляду справи судом, відповідач перерахував та виплачує пенсію позивачу з урахуванням більш ніж 17 років пільгового стажу, що свідчить про наявність підстав для застосування ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” при визначенні відсоткового значення та розміру пенсії позивача.

Суд встановив, що оскаржуване позивачем рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 16050005137 від 16.11.2020 року прийнято на виконання рішення суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

Разом з тим, суд встановив, що під час вчинення дій на виконання рішення суду та при наступних перерахунках пенсії позивача, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та у розмірі, передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» наступні періоди:

- з 01.09.1984 року по 27.05.1988 року навчання у Антрацитівському гірничому технікумі;

- з 29.06.1988 року по 29.04.1990 року службу в лавах Радянської армії.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, для визнання протиправними дій відповідача в цій частині та зобов`язання відповідача зарахувати зазначені періоди роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Також, суд встановив наявність підстав для зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) з 02.08.2019 року у розмірі, передбаченому ст. 8 закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд встановив, що за звернення до суду із вказаним позовом позивач сплатив 908,00 грн. судового збору, як за одну вимогу немайнового характеру.

Так як, суд частково задовольнив похідну вимогу, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача всієї суми сплаченого судового збору, тобто 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 257- 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області щодо не зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та у розмірі, передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» наступні періоди: з 01.09.1984 року по 27.05.1988 року навчання у Антрацитівському гірничому технікумі; з 29.06.1988 року по 29.04.1990 року службу в лавах Радянської армії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та у розмірі, передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» наступні періоди: з 01.09.1984 року по 27.05.1988 року - навчання у Антрацитівському гірничому технікумі; з 29.06.1988 року по 29.04.1990 року - службу в лавах Радянської армії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) з 02.08.2019 року у розмірі, передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, місто Одеса, вул. Канатна, буд. 83; ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 22 червня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо