Рішення № 97831690, 22.06.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2718/21

Провадження № 2/727/1135/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді: Одовічен Я.В.

за участю секретаря: Семенишина І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Гелексі» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним вище позовом до ТОВ «Фінансова Компанія «Гелексі» про захист прав споживача.

Посилалась на те, що між нею та відповідачем було укладено договір про надання їй кредитних коштів №173068, згідно якого нею отримано позику.

Вважає договір №173068 недійсним, зважаючи на наступне.

Так, ТОВ «ФК «Гелексі» було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи.

Правовідносини щодо укладення та виконання договору, укладеного між нею, як фізичною особою, та відповідачем, як фінансовою установою, щодо надання фінансової послуги у вигляді споживчого кредиту є предметом регулювання законодавства про захист прав споживачів.

У порушення вимог ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» відповідачем не було її письмово повідомлено про усю необхідну інформацію щодо умов договору. Їй, як позичальнику, об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні вказаного правочину. Вона була введена в оману при отриманні кредитних послуг, а ТОВ «ФК «Гелексі» у порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не надав їй відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті.

Крім того, вказувала на те, що п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором є несправедливими умовами, можуть бути визнані недійсними.

Зазначила, що порядок акцептування пропозиції відповідачем не відповідає положенням абзацу третього ч.6 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», тому договір про надання позики, укладений між нею та товариством, є таким, що не прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Оспорюваний правочин містить ознаки кредитного договору. Однак, у ньому не була вказана ціна та сукупна вартість кредиту. Працівниками ТОВ «ФК «Гелексі» було проігноровано вимоги законодавства та не було їй надано розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом, тобто витрат, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. У зв`язку з цим реально нарахований їй відсоток за користування кредитними коштами став значно більшим за зазначений працівником фінансової установи у розрахунку платежів.

Також, вважає, що відповідачем було введено її в оману на рахунок істотних умов договору, зокрема щодо непомірно великої відсоткової ставки за договором у випадку порушення зобов`язання. Їй було повідомлено значно меншу ціну кредиту, через що вона погодилася на укладення договорів. При укладенні договору було порушено принцип рівності сторін, на даний час розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.

Просила визнати недійсним договір №17068, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Гелексі».

Представником відповідача ТОВ «ФК «Гелексі» було подано до суду відзив на позов, в якому останній позов не визнав. Зазначив, що Товариство є фінансовою установою та здійснює діяльність на ринку фінансових послуг за основним видом дільності «надання інших фінансових послуг». З цією метою відповідачем організований сервіс з надання онлайн позик (https://cashinsky.ua), який забезпечує надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів.

Отримання грошових коштів у позику через онлайн сервіс ТОВ «ФК «Гелексі» з використанням інформаційно-телекомнікаційних систем здійснюється шляхом вчинення клієнтами-позичальниками поетапних дій з реєстрації особистого кабінету, власної ідентифікації та верифікації банківської картки, вибору розміру та строку користування позикою, підтвердження заявки на отримання позики та вчинення правочину.

З огляду на особливості вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з метою уникнення будь-яких помилок та забезпечення одержання реальної згоди клієнта на отримання позики на визначених умовах, надання клієнтом-позичальником відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції ТОВ «ФК «Гелексі» укласти електронний договір позики (оферти) здійснюється в декілька кроків шляхом вчинення відповідно до абз.4 ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме: проставляння клієнтом чек-боксу «з умовами договору позики згоден (п.6.е.Алгоритму)»; підтвердження даних банківської картки (п.6.f. Алгоритму); натискання кнопки «Підтвердити заявку» (п.6.g. Алгоритму); введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу (п.6.h.Алгоритму).

Позивач є клієнтом сервісу з надання онлайн позик ТОВ «ФК «Гелексі».

Відповідно до встановленого алгоритму дій позивач 22.07.2020 року звернулася до сайту ТОВ «ФК «Гелексі» (https://cashinsky.ua) для оформлення заявки на отримання грошових коштів у позику, зареєструвалася як користувач на сайті шляхом створення унікального аккаунту користувача (особистий кабінет).

До укладення договору позики позивачу на ознайомлення було надано паспорт позики, в якому було зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту; з додатковою інформацією щодо наслідків прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

На підтвердження ознайомлення з усією інформацією паспорт позики був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором позивачем. Окрім того, позивачем була заповнена анкета з його особистими персональними даними, реєстраційним номером облікової картки платника податків, номера контактних засобів зв`язку, місцем проживання, даними банівськох картки, на яку планувалось зарахування коштів.

У результаті проходження усіх етапів алгоритму позивачем, в тому числі вибору розміру та строку користування позикою, ознайомлення з паспортом позики, договором позики та графіком платежів, підтвердження заявки на отримання позики та введення коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу, 22.07.2020 року між сторонами з використанням електронно-комунікаційних систем було укладено електронний договір позики №173068.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо щодо підписання договору позики.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 29.03.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Окрім того, ухвалою суду від 07.06.2021 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою, в якій просила розглянути справу у її відсутності, позов підтримала.

Представник відповідача у поданому до суду клопотанні просив розглянути справу у його відсутності.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому способи захисту цивільного права та інтересів, зазначені в ст. 16 ЦК України.

Як було встановлено судом, 22.07.2020 року між ТОВ «ФК «Гелексі» та громадянкою України ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОПП НОМЕР_2 було укладено договір позики №173068 (а.с.51-58).

Відповідно до умов договору, позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України, в сумі та у строк: сума позики: 4000 гривень; процентів - 0,01% в день від поточного залишку позики; комісії - 1,9 % від початкового розміру позики. Нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Строк повернення позики 11.08.2020 року.

У пункті 3.4 Договру позичальник зобов`язався зареєструватися на сайі позикодавця під своїм справжнім ім`ям; надавати позикодавцю виключно достовірні дані, включаючи персональні дані; визнавати електронні документи, складені позикодавцем та позичальником (заявки, договори, акти), як документи, складені в простій письмовій формі.

Сторони підтверджують, що даний електронний договір та всі додатки до нього має таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі (п.9.5 Договору).

Позичальник підтверджує, що інформація надана позикодавцем з дотиманням вимог про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання та інше.

Мета кредиту: споживчі потреби.

У наданому суду примірнику договору позики у реквізитах позикодавця ОСОБА_1 зазначено, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2gsws7f4.

Також споживачем ОСОБА_1 було підписано паспорт позики - НОМЕР_3 (а.с.60-64).

Даючи оцінку аргументам позивача, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦКправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Із дослідженого судом договору позики №173068 від 22.07.2020 року встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Згідно з пунктом 9.3 оспорюваного договору позики, невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «Гелексі». Уклавши договір, позичальник підтверджує, що вона ознайомлена з Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобовязується неухильно дотримуватись Правил та виконувати обов`язки свої обов`язки, визначені правилами.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідност.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

Положеннями ст.12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.04.2020 року, ТОВ «ФК «Гелексі» є фінансовою компанією, яка здійснює діяльність - надання інших фінансових послуг; інші види кредитування.

Відповідно до змісту «Правил надання грошових коштів у позику товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ»:

Пунктом 4.2. передбачено, з метою отримання позики Заявник реєструється на Сайті Товариства, а також заповнює Заявку та направляє її Товариству в електронному вигляді.

На підставі даних, зазначених у Заявці, на сайті Товариства здійснюється реєстрація Заявника та створюється його Особистий кабінет, що передбачено п.4.7.

Згідно п.4.17.заявник здійснює вхід в Особистий кабінет за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету.

За умовами п.5.2. позичальник підтверджує, що алфавітна або цифрова або алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує Заявник шляхом, реєстрації на Сайті Товариства засобом зв 'язку, вказаним під час реєстрації у його системі та заповнення Заявки, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому СМС-повідомлення за номером телефону, вказаним Заявником під час заповнення Заявки, та яка додається (приєднується) до електронного повідомлення від Заявника, є його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використовується ним в якості його власноручного підпису та є підтвердженням його особистості.

Згідно п.4.18. заявник підписує Договір накладанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно п. 5 Правил, шляхом введення одноразового ідентифікатора в спеціально відведене поле в Особистому кабінеті.

Пунктом 5.3. зазначено, що позичальник визнає всі документи, засвідчені з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням із документами в письмовій формі, підписаними власноручно. Позичальник визнає, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором в повідомленнях, переданих в рамках користування Особистим кабінетом, призводить до юридичних наслідків, аналогічно з використанням власноручного підпису відповідно до вимог законів.

Підтвердженням згоди Заявника на отримання позики є направлена Заявка та одночасна перевірка дійсності банківської платіжної картки (п.4.9. вищезазначених правил).

За умовами Правил: Товариство має право зателефонувати Заявнику за телефонним номером, зазначеним в Заявці, як для підтвердження повноти, точності, достовірності та актуальності зазначеної в Заявці інформації, так і для отримання інших відомостей від Заявника, які Товариство визнає необхідними для прийняття рішення про надання позики.

Згідно п.4.6. Товариство має право додатково вимагати від Заявника надання належним чином завірених копій документів, які Товариство визнає необхідними для прийняття рішення про надання позики.

Рішення про надання чи відмову у наданні позики приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Заявника, зазначених в Заявці та будь-якої додаткової інформації, наданої Заявником, чи отриманої Товариством з відкритих джерел - п.4.11.

Водночас, правилами встановлено, що Товариство має право відмовити Заявнику в наданні позики без зазначення причини такої відмови - п.4.14.

Суд вважає, що позивач розуміла, що підписує та укладає договір позики на вищевказаних умовах, підписуючи його одноразовим ідентифікатором.

Позивач не заперечувала, що засіб зв`язку, а саме: телефонний номер НОМЕР_4 належить їй, або що на час укладення спірних договорів вона втратила вказані засоби зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 22.07.2020 року між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 173068 в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, що підтверджується довідкою про розрахунки за договором №173068 про надання коштів у позику від 22.07.2020 року (а.с. 66).

Крім того, як вбачається з індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту, вона містить персональні дані ОСОБА_1 , зокрема, її паспортні дані та номер картки платника податків, які відповідають відомостям її паспорта та картки платника податків, копії яких містяться в матеріалах справи.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доводи позивача про те, що кредитний договір не підтверджує волевиявлення сторін щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, а отже при його укладенні не було дотримано вимог ч. 1 ст.203 ЦК України, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Натомість, судом було встановлено, що позивач, укладаючи спірний договір, діяла добровільно, розуміла його зміст, тобто природу вчиненого правочину; була ознайомлена з наслідками вчинених дій, її волевиявлення було вільним та відповідало внутрішній волі.

Будь-яких невідповідностей вимогам цивільного законодавства положення оспорюваного правочину не містять. Умови договору були визначені його сторонами, які реалізовували свої повноваження, регламентовані ст.627 ЦК України щодо свободи Договору.

За приписами частин першої, другої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Пунктом 7 частини третьої 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Враховуючи те, що судом не було встановлено будь-яких порушень під час укладення кредитного договору, суд вважає посилання в позовній заяві на зазначене положення Закону необґрунтованими.

Виходячи з вище викладеного, а також враховуючи те, що укладений між сторонами договір позики № 173068 від 22.07.2020 року не суперечить нормам цивільного законодавства, відповідає вільному волевиявленню та внутрішній волі учасників правочину, та спрямований на реальне настання правових наслідків, суд вважає, що відсутні передбачені ст.ст.203, 215 ЦК України підстави для визнання вказаного правочину недійсним, а тому приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 20, 203, 215 Цивільного кодексу України; ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), яка проживає в АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Гелексі» про захист прав споживача - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевченківського

районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В.