Ухвала суду № 97831148, 23.06.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11239/21

Провадження № 1-кс/643/2826/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова Задорожна А.М., за участю секретаря судового засідання Тугайбей В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова Тищенка П.А. про арешт майна у кримінальному провадженні №12021221170000162 від 20.03.2021 за ч.3 ст.190 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється СВ ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області,-

встановив :

Салтівською окружною прокуратурою м. Харкова здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженню, відомості по якому внесено до ЄРДР за №12021221170000162 від 20.03.2021 за ч.3 ст.190 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється СВ ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області.

Досудовим розслідуванням було встановлено, що 19.03.2021 до ч/ч Московського ВП надійшла заява ОСОБА_1 про те що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи його майном у вигляді нежитлових приміщень, що спричинило збитки у великих розмірах.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_1 повідомив, що 08 квітня 2011 року він придбав у ОСОБА_2 нежитлові приміщення підвалу №ІХ, Х, ХІ, ХІХа, 3,5,10 площею 279,2 кв.м., 1-го поверху ХІІІ, ХІІІа, площею 23,6 кв.м., антресолі №1, 1а площею 19,7 кв.м., загальною площею 322,5 кв.м. в літ. «А-14», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний правочин – договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №701 від 08.04.2011 посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Петриченко О.О.

В подальшому, потерпілий ОСОБА_1 користувався придбаними нежитловими приміщеннями. В січні 2020 року на дверях зазначених нежитлових приміщень з`явилось оголошення про те, що право власності на зазначені нежитлові приміщення належить ТОВ «Фінансова компанія Поліс».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно 17.01.2019 державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В. внесено відомості про державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку: 24616624) відповідно до якого іпотекодержателем нерухомого майна №19857844663101, тобто нежитлових приміщень підвалу №ІХ, Х, ХІ, ХІХа, 3,5,10 площею 279,2 кв.м., 1-го поверху ХІІІ, ХІІІа, площею 23,6 кв.м., антресолі №1, 1 а площею 19,7 кв.м., загальною площею 322,5 кв.м. в літ. «А-14», які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 є ТОВ «Фінансова компанія Поліс», код ЄДРПОУ: 38994463.

12.12.2019 ОСОБА_3 зареєстровано право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Фінансова компанія Поліс» на підставі Договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави №861 від 12.05.2016 виданого ПН КМНО ОСОБА_4 , іпотечний договір №15.35-14/08-Д102 №1551 від 30.05.2008, виданого ПН КМНО ОСОБА_5 .

Крім того, того ж дня 12.12.2019 реєстратором внесено інформацію про зміни ОНМ №1985784463101, а саме внесено опис виправлень АДРЕСА_3 .

Враховуючи те, що потерпілий ОСОБА_1 показав, що на момент придбання ним зазначених нежитлових приміщень будь-які обтяження були відсутні, а також те, що між ним та ТОВ «Фінансова компанія Поліс» жодні договори не укладались є підстави вважати, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_2 , які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 .

Вказані обставини повністю підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема показаннями потерпілого, а також вилученими документами у нотаріуса ОСОБА_6 та КП ХМБТІ.

Ще одним підтвердженням незаконності державної реєстрації являється той факт, що державному реєстратор при проведенні реєстрації здійснював корегування адреси та вносим зміни у адресу об`єкта

Аналізом документів вилучених у КП ХМБТІ та нотаріуса ОСОБА_6 підтверджується факт реєстрації правочину, а саме договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині купівлі нежитлових приміщень підвалу №ІХ, Х, ХІ, ХІХа, 3,5,10 площею 279,2 кв.м., 1-го поверху ХІІІ, ХІІІа, площею 23,6 кв.м., антресолі №1, 1 а площею 19,7 кв.м., загальною площею 322,5 кв.м. в літ. «А-14», які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 .

Таким чином, у діях осіб вбачаються ознаки складу злочину передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, що полягають у здійснення шахрайських дій направлених на заволодінням вказаного об`єкту нерухомості, де використання підроблених документів виступає у якості способу його вчинення, а нежитлові приміщення підвалу №ІХ, Х, ХІ, ХІХа, 3,5,10 площею 279,2 кв.м., 1-го поверху ХІІІ, ХІІІа, площею 23,6 кв.м., антресолі №1, 1 а площею 19,7 кв.м., загальною площею 322,5 кв.м. в літ. «А-14», які знаходяться за адресою АДРЕСА_4 , є предметом злочину.

У зв`язку з чим, для повного і всебічного досудового розслідування, з метою забезпечення збереженості предмету злочину та недопущення його незаконного відчуження та перереєстрації на 3х осіб, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на нежитлову будівлю нежитлові приміщення підвалу №ІХ, Х, ХІ, ХІХа, 3,5,10 площею 279,2 кв.м., 1-го поверху ХІІІ, ХІІІа, площею 23,6 кв.м., антресолі №1, 1 а площею 19,7 кв.м., загальною площею 322,5 кв.м. в літ. «А-14», які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 .

Враховуючи те, що нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення підвалу №ІХ, Х, ХІ, ХІХа, 3,5,10 площею 279,2 кв.м., 1-го поверху ХІІІ, ХІІІа, площею 23,6 кв.м., антресолі №1, 1 а площею 19,7 кв.м., загальною площею 322,5 кв.м. в літ. «А-14», які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , має значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні, та той факт, що вказане нерухоме майно є фактично предметом злочину та право власності може перейти до третіх осіб, з метою недопущення повторної перереєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна необхідно накласти арешт.

З огляду на наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення майна, на яке необхідно накласти арешт та з метою забезпечення арешту майна, розгляд даного клопотання необхідно проводити без виклику осіб, у володінні та користуванні яких наразі знаходиться таке майно, на підставі ч.2 ст.172 КПК України.

22.06.2021 до СВ ХРУП №2 надійшло клопотання потерпілого по кримінальному провадженню в якому останній просить невідкладно накласти арешт на нежитлові приміщення підвалу №ІХ, Х, ХІ, ХІХа, 3,5,10 площею 279,2 кв.м., 1-го поверху ХІІІ, ХІІІа, площею 23,6 кв.м., антресолі №1, 1а площею 19,7 кв.м., загальною площею 322,5 кв.м. в літ. «А-14», які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 .

Прокурор в судове засідання не з`явився, разом із клопотанням надав заяву, в якій просив проводити судове засідання без його участі, клопотання підтримав.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, суд вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна без повідомлення власника.

В зв`язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.

Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12021221170000162 від 20.03.2021 за ч.3 ст.190 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється СВ ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення нежитлових приміщень підвалу №ІХ, Х, ХІ, ХІХа, 3,5,10 площею 279,2 кв.м., 1-го поверху ХІІІ, ХІІІа, площею 23,6 кв.м., антресолі №1, 1 а площею 19,7 кв.м., загальною площею 322,5 кв.м. в літ. «А-14», які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , право власності на які зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія Поліс», код ЄДРПОУ: 38994463.

Заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, як виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не обмежуючись Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцем, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії (реєстрації прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо вищевказаного арештованого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Задорожна А.М.