Постанова № 9783076, 23.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 р. Справа № 2-а-469/09/1806

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.05.2009р. по справі№2-а-469/09/1806

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, Міністерство праці та соцціальної політики України <Текст >треті особи Головне управління Державного казначейства України в Сумській області в осбі Управління Державного казначейства у м. Суми <за участю ><Текст >

про перерахунок та стягнення заборгованості допомоги по догляду за дитиною до досягнення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_2, з липня 2007 року отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж це визначено в статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та просить зобов'язати відповідача вчинити дії щодо нарахування позивачу недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з липня по грудень 2007 року, стягнути з відповідача заборгованість по цій виплаті в сумі 2019,00 грн.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від27 травня 2009 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради при нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років до дня розгляду справи, призначеної ОСОБА_1 виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років починаючи з липня 2007 року по грудень 2007 року та провести відповідні виплати; в іншій частині позовних вимог відмовлено у звязку з необґрунтованістю.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Механізм та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку із рішенням Конституційного суду України у 2007 році не визначено та кошти не передбачено на відповідні виплати. Проведення перерахунку та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", можливе лише після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України" на відповідний рік, які мають передбачити, зокрема, збільшення видаткової частини на фінансування витрат для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначає, що позивачкою пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 має малолітню дитину - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, де отримує виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З довідки відповідача вбачається, що позивачу у 2007 році виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж установлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років /а.с.15/.

Відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України. Згідно ст. 3 зазначеного Закону одним з видів державної допомоги сім'ям є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради з 09.07.2007 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» призначати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21.11.1992 року № 2811-XII з наступними змінами (в тексті Закон № 2811-ХП), в редакції Закону України № 2334-Ш від 22.03.2001 року, що діяла до 01.01.2008 року, - право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом мала не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснювала догляд за дитиною.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 “Про Державний бюджет України на 2008 рік” змінена редакція ст. 13 Закону № 2811-ХП (чинна з 01.01.2008 року), - “право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною”.

Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до приписів Закону № 2811-ХП, в редакції чинній з 01.01.2008 року, є одним із видів соціальної допомоги, що надається особі, як застрахованій в системі загальнообовязкового соціального страхування, так і не застраховані в цій системі, яка фактично доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку.

Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 2811-ХП, - громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

З урахуванням положень ч. 7 ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає, що здійснюючі в липні грудні 2007 року особі, застрахованій в системі загальнообовязкового соціального страхування, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених положеннями ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, відповідач діяв в межах своїх повноважень.

Колегія суддів зазначає, що частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не пропущено строку звернення до суду з адміністративним позовом, проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовом 24.11.2008 року. Таким чином, враховуючи річний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 24.11.2007 року. Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропуск строку звернення до суду позивачка мотивує тим, що про порушене право вона дізналася тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації. Між тим, зазначені доводи щодо необізнаності позивача по правовим питанням призначення та виплати допомоги є необґрунтованими та не можуть бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необізнаність позивача з вимогами діючого законодавства України не може свідчити про те, що вона не могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, адже питання нарахування та виплати в 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку врегульовані опублікованими у встановленому порядку Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами. Як вбачається з матеріалів справи, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу щомісячно. Тобто позивач мала можливість дізнатися про відповідність отриманого розміру допомоги вимогам діючого законодавства України в кожному окремому випадку отримання суми допомоги за певний місяць. Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, як підстава для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, колегія суддів вважає, що у справі є достатні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову щодо перерахунку допомоги за 2007 рік, оскільки позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом. При цьому колегія враховує щомісячний характер виплат.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови.

Крім того, виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів вважає за необхідно прийняти рішення щодо розподілу судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору по цій категорії спорів, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від27 травня 2009 року скасувати в частині визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради при нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років; зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років до дня розгляду справи, призначеної ОСОБА_1 виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років починаючи з липня 2007 року по 23 листопада 2007 року та провести відповідні виплати.

В цій частині у позові відмовити.

В іншій частині постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від27 травня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на користь бюджету 1,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 01.03.2010 р.