Рішення № 97830473, 14.06.2021, Старобільський районний суд Луганської області

Справа №431/1650/21

Провадження №2/431/422/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

14 червня 2021 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кудрявцева І.В.

при секретарі Дубініній О.О.

за участі відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області у м.Старобільськ Луганської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг та підписав заяву від 28.01.2018р., при підписанні заяви підтвердив що заява разом з Умовами Тарифами банку складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт. Свої зобов`язання позивач виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитний ліміт. Відповідач зобов`язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Відповідач свої зобов`язання не виконав та станом на 28.02.2021р. має заборгованість у загальній сумі 17 772,92грн. У зв`язку з чим просив суд винести рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 16 569,39грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 680,53грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 11 238,86грн., заборгованості за пенею у сумі 650грн.

У судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, до початку судового засідання надали клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, у зв`язку з чим відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, визнав заборгованість за тілом кредиту, а позовні вимоги про стягнення відсотків і пені вважав незаконними і необґрунтованими у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Згідно копії заяви від 28.01.2014р. (а.с.19) ОСОБА_1 ознайомившись з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанку виявив бажання оформити на своє ім`я картку, погодився що заява разом з Пам`яткою, Умовами і Правилами, а також тарифами складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг (а.с.21-48), викладено умови надання послуг «ПриватБанк»; підпис відповідача про ознайомлення з Умовами відсутній.

Відповідно витягу з Тарифів Банку (а.с.20), викладено умови надання послуг «ПриватБанк»; підпис відповідача про ознайомлення з Умовами відсутній.

Відповідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.17) та ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт 28.01.2014р. у сумі 300, 30.01.2014р. збільшено кредитний ліміт 4 800, 16.01.2020 кредитний ліміт 0,00.

Відповідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.18) між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір б\н, за яким було надано картку 28.01.2014р. із терміном дії 09/16.

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.6-12) заборгованість відповідача всього станом на 28.02.2021р. до стягнення складає: за тілом кредиту – 4 680,53, за простроченими відстками – 11 238,86, по пені – 650, загальна заборгованість - 16569,39грн,

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Оскільки відповідачем ОСОБА_1 у судовому засіданні визнано позовні вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту, і суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, та оскільки відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення тіла кредиту у сумі 4 680,53грн. – законними, обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками та пенею та посилань відповідача про застосування до цих вимог позовної давності, суд приходить до наступного:

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З наданих позивачем копії заяви (а.с.19), роздруківок Умов (а.с.21-48), витягу з Тарифів (а.с.20) неможливо встановити конкретні запропоновані відповідачу умови під час укладення договору щодо сплати процентів та неустойки.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічний висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17 провадження 14-131цс19.

У зв`язку з чим підстави для виникнення у відповідача обов`язку перед позивачем щодо сплати процентів та пені за отриманим кредитом відсутні, а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки у судовому засіданні не встановлено підстав для виникнення у відповідача обов`язку сплатити позивачу проценти за користування кредитом і пеню та підстав для виникнення у позивача права вимагати від відповідача такої сплати, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування позовної давності.

Таким чином позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме – підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором по сплаті основної суми кредиту станом на 28.02.2021р. у сумі 4 680,53грн., а в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками у сумі 11 238,86грн. та пені у сумі 650грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у вигляді судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову – у розмірі 641,04грн.

Керуючись ст.257, ч.4 ст.267, ст.ст.1046,1047,1048,1049,1054,1055,1056-1 ЦК України, ст.ст.11-13,141, 263-265,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 4 680 (чотири тисячі шістсот вісімдесят) гривень 53 копійки.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками у сумі 11 238,86грн, пені у сумі 650грн. – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 641 (шістсот сорок одна) гривня 04 копійки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 18.06.2021р.

Суддя І.В. Кудрявцев