Рішення № 97830273, 14.06.2021, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1596/19

Провадження № 2/419/7/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря - Московченко О.В.,

представника позивача (відповідача) - Березовського Ю.В.,

представника відповідачів (позивачів)- Старовойтова О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу та зустрічного позову представника відповідачів Старовойтова О.В. про визнання недійсним договору поруки № 227/1 від 28 вересня 2013 року та договору поруки № 290/1 від 08 лютого 2014 року, а також про визнання недійсним кредитного договору № 227 від 28 вересня 2013 року та договору кредитної лінії № 290 від 08 лютого 2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

Голова правління КС «Імперіал ЛТД» звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.09.2013 року між КС Імперіал ЛТД та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 227 на згідно з яким КС «Імперіал ЛТД» надала ОСОБА_1 кошти у сумі 15500,00,00 грн. на умовах строковості, зворотності та цільового використання. Плата за користування кредитом становить 70% річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Цього ж дня між КС «Імперіал ЛТД», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №227на/1 відповідно до якого ОСОБА_2 взяла на себе обов`язок відповідати за зобов`язання ОСОБА_1 , що випливають з кредитного договору. За згодою сторін було складено графік погашення кредиту, згідно з яким відповідач зобов`язувалась до 25 числа кожного місяця сплачувати відсотки за користування кредитом та сам кредит. Незважаючи на прийняті зобов`язання, відповідач порушила графік сплати кредиту, не доплачує необхідні до сплати суми. Станом на 30.05.2019 року сума заборгованості по кредиту становить 107456, 37 грн.

08.02.2014 року між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 290 на згідно якого ОСОБА_1 надані кошти 08.02.2014 року у розмірі в сумі 1575,00 грн, 10.04.2014 року у сумі 165,00 грн., 30.04.2014 року в сумі 100,00 грн., 27.05.2014 року в сумі 111,00 грн. на умовах строковості, зворотності та цільового використання. Плата за користування кредитом становить 70% річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Цього ж дня між КС «Імперіал ЛТД», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №290на/1 відповідно до якого ОСОБА_2 взяла на себе обов`язок відповідати за зобов`язання ОСОБА_1 , що випливають з кредитного договору. За згодою сторін було складено графік погашення кредиту, згідно з яким відповідач зобов`язувалась до 25 числа кожного місяця сплачувати відсотки за користування кредитом та сам кредит. Незважаючи на прийняті зобов`язання, відповідач порушила графік сплати кредиту, не доплачує необхідні до сплати суми. Станом на 30.05.2019 року сума заборгованості по кредиту становить 6517,49 грн.

У зв`язку з чим просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «Імперіал ЛТД» заборгованість за кредитним договором № 227 на у розмірі 107456,37 грн., стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «Імперіал ЛТД» заборгованість за кредитним договором № 290 на у розмірі 6517,49 грн., та судовий збір у сумі 1921,00 грн.

17.09.2019 року та 08.10.2019 року (електронною поштою), а також 16.10.2019 року та 06.11.2019 року до суду надійшли уточнені позовні заяви з однаковим змістом, відповідно до яких зазначено аналогічні аргументи, що і в первинному позові, про те зазначено, що за кредитним договором № 227 на станом на 04.10.2019 року сума заборгованості становить 7879,47 грн., за кредитним договором № 290 на станом на 04.10.2019 року заборгованість становить 4519,06 грн. Відповідно до договору поруки 28на/1 відповідальність відповідача настає у випадку, коли відповідач не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання відповідно до кредитного договору. Пунктом 4.2. договорів поруки передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом строків позовної давності, визначених п. 5.2 договору не пред`явить вимог до поручителів. Пунктом 5.2 договорів поруки передбачений строк позовної давності у три роки для всіх грошових зобов`язань з моменту основного зобов`язання за кредитним договором. Визначаючи розрахунок ціни позову за кредитним договором як сума боргу за договором № 227 на - 7879,47 грн., сума боргу за договором № 290 на - 4519,60 грн., правничої допомоги - 5000 грн., судовий збір - 1921 грн.

У зв`язку з чим просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «Імперіал ЛТД» заборгованість за кредитним договором № 227 на у розмірі 7879,47 грн., стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «Імперіал ЛТД» заборгованість за кредитним договором № 290 на у розмірі 4519,06 грн., та судовий збір у сумі 1921,00 грн.

09.10.2019 року представник відповідача ОСОБА_2 Старовойтов О.В. надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви КС «Імперіал ЛТД» у повному обсязі. Оскільки остання договорів поруки з КС «Імперіал ЛТД» не укладала та не підписувала, про їх існування дізналась після отримання ухвали суду про відкриття провадження. В договорі поруки № 290 від 08.02.2014 року її підпис відсутній зовсім.

10.10.2019 року представник відповідача ОСОБА_2 Старовойтов О.В. надав до канцелярії суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договорів поруки № 227 від 28.09.2013 року та договорів поруки № 290 від 08.02.2014 року в якому просив визнати причину пропуску строку для подання зустрічного позову до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про визнання недійсним договорів поруки № 227 від 28 вересня 2013 року та договорів поруки № 290 від 08 лютого 2014 року поважною та поновити строк ОСОБА_2 для подання зустрічного позову Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про визнання недійсним договорів поруки № 227 від 28.09.2013 року та договорів поруки № 290 від 08.02.2014 року; прийняти до розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 ; витребувати для проведення судової почеркознавчої експертизи у КС «Імперіал ЛТД» оригінали документів, договорів; призначити судову почеркознавчу експертизу; визнати недійсним договори поруки № 227 від 28.09.2013 року та № 290 від 08.02.2014 року; стягнути з КС «Імперіал ЛТД» судові витрати у розмірі 1536 грн. 80 коп. судового збору та витрати пов`язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи.

23.01.2020 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Старовойтов О.В. надав до канцелярії суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним кредитного договору № 227 від 28.09.2013 року та договору кредитної лінії № 290 від 08.02.2014 року в якому просив визнати причину пропуску строку для подання зустрічного позову до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про визнання недійсним Кредитного договору від 28.09.2013 року № 227 та договору кредитної лінії від 08.02.2014 року № 290 поважною та поновити строк ОСОБА_1 для подання зустрічного позову до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про визнання недійсним Кредитного договору від 28.09.2013 року № 227 та договору кредитної лінії від 08.02.2014 року № 290; прийняти до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 ; витребувати для проведення судової почеркознавчої експертизи у КС «Імперіал ЛТД» оригінали документів, договорів; призначити судову почеркознавчу експертизу; визнати недійсним кредитний договір № 227 від 28.09.2013 року та договір кредитної лінії № 290 від 08.02.2014 року; стягнути з КС «Імперіал ЛТД» судові витрати у розмірі 1681 грн. 60 коп. судового збору та витрати пов`язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи.

28.09.2020 року до канцелярії суду від КС «Імперіал ЛТД» надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором № 290 на від 08.02.2014 року в сумі 8751,72 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №227 на від 28.09.2013 року в сумі 7879,47 грн. та судові витрати в сумі 6921,00 грн. Зазначаючи, що станом на 04.10.2019 року сума заборгованості по кредитному договору № 227 на від 29.09.2013 року становить 7879,47 грн., станом на 04.10.2019 року заборгованість за договором № 290 на від 08.02.2014 року становить 4519,00 грн. Розрахунок за кредитним договором № 290 на - сума заборгованості 4519,06 грн; 3 % від прострочених сум заборгованості за основною сумою кредиту - 226,00 грн.; сума інфляції від прострочених сум заборгованості за основною сумою кредиту - 1137,63 грн.; сума пені від прострочених сум заборгованості за основною сумою кредиту 2419,12 грн.; 3 % від прострочених сум заборгованості за відсотками кредиту - 31,00 грн.; сума інфляції від прострочених сум заборгованості за відсотками кредиту -104,01 грн.; сума пені від прострочених сум заборгованості за відсотками кредиту 314,90 грн., а всього 8751,72 грн. Розрахунок за кредитним договором № 227 на від 28.09.2013 становить: сума заборгованості -7879,47 грн.; розрахунок судових витрат судовий збір - 1921,00 грн. та правнича допомога 5000 грн.

Ухвалою судді від 26.06.2019 року позовну заяву КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Ухвалою судді від 09.10.2019 року у прийнятті уточненої позовної заяви у справі № 419/1596/19 за позовом КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовлено. Повернуто заявнику КС «Імперіал ЛТД» уточнену позовну заяву. Задоволено клопотання представника відповідача Старовойтова О.В. та поновлено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою судді від 13.02.2020 року визнано причину пропуску строку для подання зустрічного позову до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про визнання недійсним Кредитного договору від 28.09.2013 року № 227 та договору кредитної лінії від 08.02.2014 року № 290 поважною та поновлено строк ОСОБА_1 для подання зустрічного позову до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про визнання недійсним Кредитного договору від 28.09.2013 року № 227 та договору кредитної лінії від 08.02.2014 року № 290. Визнано причину пропуску строку для подання зустрічного позову до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про визнання недійсним договорів поруки № 227 від 28 вересня 2013 року та договорів поруки № 290 від 08 лютого 2014 року поважною та поновлено строк ОСОБА_2 для подання зустрічного позову Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про визнання недійсним договорів поруки № 227 від 28.09.2013 року та договорів поруки № 290 від 08.02.2014 року. Прийнято зустрічні позови Старовойтова О.В. , який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Об`єднано в одне провадження первісну позовну заяву КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу та зустрічні позови представника відповідачів Старовойтова О.В. про визнання недійсним договору поруки № 227/1 від 28 вересня 2013 року та договору поруки 290/1 від 08 лютого 2014 року, а також про визнання недійсним кредитного договору № 227 від 28 вересня 2013 року та договору кредитної лінії № 290 від 08 лютого 2014 року. Зобов`язано КС «Імперіал ЛТД», подати у строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали безпосередньо до канцелярії Новоайдарського районного суду Луганської області докази, а саме оригінали:- Кредитного договору від 28.09.2013 року № 227; - договору кредитної лінії від 08.02.2014 року № 290; - договору поруки № 227 від 28.09.2013 року; - договору поруки № 290 від 08.02.2014 року;

Ухвалою суддя від 27.02.2020 року клопотання представника відповідачів Старовойтова О.В. про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи - задоволено. Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України на вирішення якої поставлено запитання: - чи виконаний підпис в оригіналі Кредитного договору від 28.09.2013 року № 227 та оригіналі кредитної лінії від 08.02.2014 року № 290 ОСОБА_1 чи іншою особою? - чи виконаний підпис в оригіналі договору поруки від 28.09.2013 року № 227/1 ОСОБА_2 чи іншою особою? Для проведення експертизи, передано експерту для дослідження: - договір поруки № 227на/1 від 28 вересня 2013 року; - кредитний договір № 227 на від 28 вересня 2013 року; - договір кредитної лінії № 290 на; - матеріали цивільної справи № 419/1596/19. Зобов`язано відповідачів надати до суду у строк до 10 березня 2020 року для проведення експертного дослідження оригінали документів з вільними зразками підпису (не менш десяти документів). Оплату за проведення експертизи покладено на відповідачів. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою судді від 30.07.2020 року провадження у справі поновлено та призначено до судового засідання.

Ухвалою судді від 03.08.2020 року клопотання судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи №6795 - задоволено. Клопотання представника позивачів Старовойтова О.В. в частині витребування доказів - задоволено. Витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Новоайдарська багатопрофільна лікарня» Новоайдарської районної ради Луганської області оригінал особової справи ОСОБА_2 ; Витребувано у Новоайдарського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків) оригінал заяви ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, актовий запис № 8 від 30.05.2018 року; Витребувано у Новоайдарського районного відділу ДМС України в Луганській оригіналу заяви з підписом ОСОБА_2 про отримання паспорта (Форма № 1); Витребувано у Комунального закладу «Новоайдарська обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» (оригіналу особової справи ОСОБА_1 ; Витребувано у Новоайдарського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків) оригінал заяви ОСОБА_1 про укладення шлюбу з ОСОБА_1 , який було зареєстровано 25 лютого 1995 року; Витребувано у Новоайдарського районного відділу ДМС України в Луганській області оригіналу заяви з підписом ОСОБА_1 про отримання паспорта (Форма № 1). На виконання клопотання експерта надіслати: - копію квитанції № 21 від 29 травня 2020 року на суму 14219 грн. 30 коп.; -експериментальні зразки підпису ОСОБА_2 на лінованих аркушах паперу;

-експериментальні зразки почерку ОСОБА_2 , а на час її проведення провадження у справі - зупинити.

Ухвалою судді від 10.02.2021 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою судді від 12.04.2021 року клопотання представника позивача - задоволено. Постановлено проводити судові засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Полтавської області.

Ухвалою судді від 22.04.2021 року клопотання представника відповідачів Старовойтова О.В. задоволено. Вирішено проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через мережу EasyCon.

Ухвалою судді від 22.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду цивільну справу.

Представник позивача (відповідача за зустрічними позовами) Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» Березовський Ю.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити

Представник відповідачів (представник позивачів за зустрічними позовами) Старовойтов О.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив про сплив строків позовної давності за договором № 290 на від 08.02.2014 року.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Судом встановлено, що 28.09.2013 року позивач Кредитна спілка «Імперіал ЛТД» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 227 на, за яким ОСОБА_1 кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 15 000 грн. на засадах строковості, зворотності та цільового використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах визначених договором. Строк надання кредиту 24 фактичних місяці від дати його отримання - п. 2.1. кредитного договору. Плата за користування кредитом (проценти) становить 70% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом - п.3.1. кредитного договору. Погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово проценти, а в наступну чергу - сума кредиту - п. 3.5. кредитного договору. Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до кредитного договору - п. 3.3. кредитного договору (а.с.5-6).

Цього ж дня 28.09.2013 року між КС «Імперіал ЛТД», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 227 на, відповідно до якого ОСОБА_2 взіла на себе зобов`язання відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором № 227 на (а.с. 7).

Відповідно до копії видаткового касового ордера від 28.09.2013 року ОСОБА_1 отримала 15 500 грн. основна сума по договору № 227 на від 28.09.2013 року (а.с. 8).

Відповідно до розрахунку заборгованості, виданого Кредитною спілкою «Імперіал ЛТД», заборгованість за кредитним договором №227 на від 28.09.2013 року за період з 28.09.2013 року по 30.05.2019 року складає 107456,37 грн. (а.с. 9-11).

Також, 08.02.2014 року між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 290 на згідно якого ОСОБА_1 надано позичальнику кредитну лінію з лімітом в сумі 3 000 грн., позичальник може отримувати будь-які суми кредиту та зобов`язується повертати їх на умовах, що передбачені договором. Строк надання кредиту 25 фактичних місяці від дня отримання усієї суми кредиту або першого траншу за кредитом - п. 2.1. кредитного договору. Плата за користування кредитом (проценти) становить 70% річних від загальної суми щоденного залишку заборгованості позичальника по кредиту в рамках кредитної лінії. Залишок заборгованості по кредиту у будь-який момент не може перевищувати суми вказаної в п. 1.1. договору в якості ліміту - п. 3.1. кредитного договору. Погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово всі нараховані проценти, а за відсутності заборгованості по процентах погашається сума кредиту - п. 3.6. кредитного договору. Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до кредитного договору, у випадку надання кредиту траншами сторони зобов`язуються вносити відповідні зміни у графік платежів шляхом підписання додаткового договору в день надання кожного наступного траншу - п. 3.4. кредитного договору (а.с. 13-14).

Згідно з графіком платежів до кредитного договору №290 на від 08.02.2014 ОСОБА_1 зобов`язана до 25 числа кожного місяця сплачувати відсотки за користування кредитом та сам кредит. З даним графіком відповідач ОСОБА_1 ознайомлена особисто про що свідчить її підпис (а.с.14 звор.).

В цей же день був підписаний договір поруки № 290 на/ 1 між КС «Імперіал ЛТД», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 15). Як встановлено судом в графі поручителя ОСОБА_2 відсутній її підпис (а.с. 15 зворотна сторона).

Також КС «Імперіал ЛТД» надано копії видаткових касових ордерів від 08.02.2014 року на суму 1575 грн., від 30.04.2014 року на суму 100 грн., від 27.05.2014 року на суму 100 грн., від 10.04.2014 року на суму 165 грн. (а.с. 16-19).

Відповідно до розрахунку заборгованості, виданого Кредитною спілкою «Імперіал ЛТД», заборгованість за кредитним договором №290 на від 08.02.2014 за період з 08.02.2014 року по 30.05.2019 року заборгованість становить 6527,39 грн. (а.с. 22-23).

В подальшому під час розгляду справи розрахунки змінювались за кредитними договорами № 227 на від 28.09.2013 року за період з 28.09.2013 року по 04.10.2019 року складає 7879,47 грн ( Т. 1 а.с. 121-123), за кредитним договором № 290 на від 08.02.2014 року за період з 08.02.2014 року по 04.10.2019 року складає 4599,06 грн. ( Т. 1 а.с. 124-126).

Відповідно до висновку експерта № 6795 від 21.12.2020 року, підиси від імені ОСОБА_1 в «договорі кредитної лінії № 290 на» від 08.02.2014 на лицевій стороні першого аркуша в рядку « ОСОБА_1 »; на лицевій стороні першого аркуша,в рядку « ОСОБА_1 »; на лицевій стороні аркуша: в розділі «9 Інші умови договору» в рядку « ОСОБА_1 », в розділі «10 адреси реквізити та підписи сторін» в графі « ОСОБА_1 » в рядку « ОСОБА_1 », в правому нижньому куті, ліворуч від рукописного запису « ОСОБА_1 » - виконані ОСОБА_1 . Підписи від імені ОСОБА_1 в «кредитному договорі № 227 на» від 28.09.2013 року: на лицевій стороні першого аркуша,в рядку « ОСОБА_1 »; на зворотній стороні першого аркуша, в рядку « ОСОБА_1 »; на лицевій стороні другого аркуша, в рядках « ОСОБА_1 » та ліворуч від рукописного запису « ОСОБА_1 » виконані не ОСОБА_1 . Підпис від імені ОСОБА_2 в «договорі поруки № 227 на /1 від 28.09.2013 року: на лицевій стороні, в рядку /підпис Поручителя/, на зворотній стороні, в рядках: «підпис Поручителя» ОСОБА_2 виконані не ОСОБА_2 ( Т.2 а.с.3-7).

У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно частин першої та другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору станом на 28.09.2013 року та 08.02.2014 року) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2021 року у справі № 441/1325/16-ц (провадження № 61-20329св19) зроблено висновок, що «правовим наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є його нікчемність».

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України).

Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Оскільки позивачем КС «Імпервал ЛТД» заявлено вимоги, по стягненню заборгованості по кредитному договору № 227 на та договору поруки № 227на/1 від 28.09.2013 року суд вважає відмовити в цій частині позовних вимог КС «Імперіал ЛТД», щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором № 227 на від 28.09.2013 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскільки відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи зазначений договір так як і договір поруки № 227на/1 ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не був підписаний, що підтверджується відповідним висновком. Будь-яких інших допустимих доказів на підтвердження укладення зазначених договорів позивачем, як і його представником не надано.

З урахуванням того, що у справі, встановлено, що відповідачі (позивачі за зустрічними позовами) не підписували кредитний договір та договір поруки і недійсність кредитного договору у випадку недодержання письмової форми встановлена законом та цей договір є нікчемним, то позовні вимоги про визнання недійсним договору поруки № 227/1 від 28 вересня 2013 року, а також про визнання недійсним кредитного договору № 227 від 28 вересня 2013 року, та договору поруки № 290/1 від 08 лютого 2014 року, як встановлено судом зовсім не було підписано, тобто відсутній підпис поручителя ОСОБА_2 не є належним способом захисту прав і в задоволенні зустрічних позовів потрібно відмовити з цієї підстави.

Зазначена позиція також узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) в якій зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказано, що «визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі

№ 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що «кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Стосовно позовних вимог, враховуючи уточнений позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 290 на від 08.02.2014 року суд зазначає, що вони підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідно до видаткових касових ордерів ОСОБА_1 отримала грошові кошти у сумі 1940,00 грн. Зазначений договір відповідно до судової почеркознавчої експертизи підписаний ОСОБА_1 , питання дійсності підписання видаткових касових ордерів представником відповідача не ставилось та судом не вивчалось, сторонами не заперечувався факт отримання грошових коштів. Таким чином суд вважає, що стягненню підлягає сума фактично отриманих грошових коштів, згідно видаткових касових ордерів.

Розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунком заборгованості не можна довести виконання умов кредитного договору, у зв`язку з тим, що єдиним доказом внесення готівкової валюти на рахунок банку є відповідна заява на переказ готівки (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-20цс12).

Надані позивачем розрахунки заборгованості неодноразово змінювались під час розгляду справи зменшуючись то збільшуючись.

Оскільки у судовому засіданні представник відповідачів (позивачів за зустрічними позовами) Старовойтов О.В. заявив про застосування строків позовної давності за договором кредитної лінії № 290 на від 08.02.2014 року, суд зазначає наступне.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами сплила, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа

може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.9.5 договору кредитної лінії № 290 на від 08.02.2014 до правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цих договорів застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Оскільки за умовами кредитного договору №290 на від 08.02.2014 кредит надавався строком на 25 фактичних місяців, тобто до 08.03.2016 року, позивач не скористався, передбаченим п.5.4.3. правом вимоги дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, то право на звернення до суду у позивача виникло 08.03.2016 року та діяло протягом п`яти років, тобто до 08.03.2021.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 05.06.2019, тобто в межах строку позовної давності.

Також суд зазначає, що задоволення зустрічних позовних вимог, щодо визнання недійсним договору кредитної лінії № 290 на від 08.02.2014 року недійсним не підлягають задоволенню, оскільки він був підписаний ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 та п.1 ч.3 ст133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

До позовної заяви позивачем додано адвокатську угоду від 17 березня 2020 року укладену між КС «Імперіал ЛТД» та адвокатом Березовським Ю.В.

Відповідно до адвокатської угоди клієнт сплачує адвокату за виконання умов договору 5000,00 грн. Згідно п.6 адвокатської угоди розрахунки за виконання договору сторони несуть за додатковою угодою.

Додаткової угоди про розрахунок суду не надано, не надано суду і доказів сплати витрат у сумі 5000, 00 грн за правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду відповідні докази наданих послуг або витрат адвоката з правничої допомоги.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження оплати позивачем послуг за правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1921, 00 грн (Т. 1 а.с. 1). З урахуванням положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь КС «Імперіалт ЛТД» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 223,98 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 510, 512, 514, 525-527, 543, 554, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 13, 76, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь кредитної спілки «Імперіал ЛТД», Луганська область, м. Старобільськ, вул. Трудова, буд. 18, ЄДРПОУ 35520810, заборгованість за кредитним договором № 290 на від 08.02.2014 року у розмірі 1940,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот сорок гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь кредитної спілки «Імперіал ЛТД», Луганська область, м. Старобільськ, вул. Трудова, буд. 18, ЄДРПОУ 35520810, судовий збір у розмірі 223,98 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічних позовів представника відповідачів Старовойтова О.В. про визнання недійсним договору поруки № 227/1 від 28 вересня 2013 року та договору поруки № 290/1 від 08 лютого 2014 року, а також про визнання недійсним кредитного договору № 227 від 28 вересня 2013 року та договору кредитної лінії № 290 від 08 лютого 2014 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В. Б. Мартинюк

Повний текст рішення суду виготовлено 17.06.2021 року.